Рішення № 138235236, 15.07.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/6747/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 24.03.2026 року № 103650018351;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 05.01.1988 по 20.08.1990, з 30.08.1990 по 02.09.1992, з 29.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.07.2004, з 10.08.2004 по 22.08.2005, з 01.09.2006 по 30.06.2007, з 02.07.2007 по 31.07.2007, з 04.08.2007 по 31.07.2008, з 08.08.2008 по 31.07.2009, з 03.08.2009 по 31.07.2013, з 02.08.2013 по 30.06.2014, з 01.09.2016 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 31.08.2025, з 01.09.2025 по 28.02.2026 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує його стаж роботи.

Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, було подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що до заяви про допризначення пенсії за віком про виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій заявниця не надала уточнюючих довідок про стаж роботи вчителем з усіх установ до 01.09.2015 року, а тому було прийнято рішення відмовити позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відзив на позовну заяву подано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 17.03.2026 про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та прийнято рішення про відмову від 24.03.2026 року № 103650018351.

Підставою для відмови слугувало те, що до заяви про допризначення пенсії за віком про виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій заявниця не надала уточнюючих довідок про стаж роботи вчителем з усіх установ до 01.09.2015 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Ключовим правовим питанням в межах розгляду даної справи є наявність/відсутність у позивача права на зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії відповідної вислуги років.

Так, згідно трудової книжки № НОМЕР_1 від 02.01.1985 позивач працювала:

- з 05.01.1988 по 20.08.1990 на посаді керівника гуртка викройки та шиття;

- з 30.08.1990 по 02.09.1992 на посаді старшої піонервожатої в СШ 82 м. Слов`янська;

- з 03.09.1992 по 30.08.1996 працювала викладачем в музичній школі;

- з 01.09.1996 по 23.07.2003 займала посаду вчителя немецької мови та вчителя початкових класів;

- з 29.08.2003 по 20.08.2004 займала посаду вчителя початкових класів;

- з 30.08.2004 по 22.08.2005 займала посаду завідуючої бібліотеки в Загальноосвітній школі № 4;

- з 28.08.2006 по 23.08.2007 займала посаду бібліотекара в Загальноосвітній школі № 4;

- з 27.08.2007 по 18.08.2008, з 26.08.2008 по 23.08.2009, з 26.08.2009 по 25.08.2013, з 27.08.2013 по 30.09.2014 займала посаду вчителя початкових класів в Загальноосвітній школі № 4;

- з 01.09.2015 працює вчителем початкових класів в початковій школі Броварської міської ради.

Так суд враховує, до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік), входять посади завідуючих, вихователів-методистів, вихователів, музичних керівників, вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, практичних психологів дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Водночас суд звертає увагу, що за змістом пункту 2 приміток до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Отже, вищевказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до спеціального стажу позивача.

Щодо посилання на необхідність подання позивачем уточнюючих довідок про стаж роботи вчителем, то суд зазначає, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.

Враховуючи викладене, позивач має більше 30 років стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 24.03.2026 року № 103650018351;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 05.01.1988 по 20.08.1990, з 30.08.1990 по 02.09.1992, з 03.09.1992 по 30.08.1996, з 01.09.1996 по 23.07.2003, з 29.08.2003 по 20.08.2004, з 30.08.2004 по 22.08.2005, з 28.08.2006 по 23.08.2007, з 27.08.2007 по 18.08.2008, з 26.08.2008 по 23.08.2009, з 26.08.2009 по 25.08.2013, з 27.08.2013 по 30.09.2014, з 01.09.2015 по 28.02.2026;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, то суд зазначає, що така вимога є передчасною, оскільки питання нарахування та виплати спірної допомоги є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про її призначення органом Пенсійного фонду.

Таким чином, враховуючи, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 709,97 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 24.03.2026 року № 103650018351.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 05.01.1988 по 20.08.1990, з 30.08.1990 по 02.09.1992, з 03.09.1992 по 30.08.1996, з 01.09.1996 по 23.07.2003, з 29.08.2003 по 20.08.2004, з 30.08.2004 по 22.08.2005, з 28.08.2006 по 23.08.2007, з 27.08.2007 по 18.08.2008, з 26.08.2008 по 23.08.2009, з 26.08.2009 по 25.08.2013, з 27.08.2013 по 30.09.2014, з 01.09.2015 по 28.02.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 709,97 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.07.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА