Вирок № 138234871, 15.07.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 573/1127/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200570000201 від 07 квітня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, Краснодарського краю, Дінського району, ст. Ново-Титарівська, росіянина, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 07 квітня 2026 року о 15 год. 13 хв. ОСОБА_5 перебував у житловому будинку за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, будучи обуреним діями представників ПОГ СВГ ВП Сумського РУП ГУНП в Сумській області, які на його думку неправомірно в цей день притягнули його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб», у ОСОБА_5 виник прямий умисел на поширення неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки в суспільстві, зокрема здійснити завідомо неправдиве повідомлення до правоохоронних органів про мінування службового автомобілю представників ПОГ СВГ ВП Сумського РУП ГУНП в Сумській області та загрозу його вибуху, який перебував в с-ще Миколаївка, Сумського району, Сумської області.

Вказаний умисел виник з мотивів неприязних відносин до представників центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, та бажанням привернути до себе увагу, а також з мотивів неповаги до суспільства, при цьому останній достовірно знав, що інформація, яку він збирається поширити, є неправдивою, та розумів, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення.

Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, точно та достовірно знаючи про те, що інформація, яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху серед населення та порушить громадську безпеку, зі свого мобільного телефону марки «Vivo», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_4 , ОСОБА_5 о 15 год. 13 хв. 07 квітня 2026 року здійснив дзвінки на спеціалізовану лінію «102» ГУНП в Сумській області та повідомив операторам завідомо неправдиві відомості про мінування службового автомобілю представників ПОГ СВГ ВП Сумського РУП ГУНП в Сумські області та загрозу його вибуху, який перебуває в с-щі Миколаївка, Сумської району, Сумської області.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів відео-, звукозапису № СЕ-19/119-26/7198-ВЗ від 19 травня 2026 року голос та мовлення, зафіксовані у фонограмі від імені «чоловічого голосу», належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вказане повідомлення, на місця можливих вибухів терміново були направлені сили та засоби екстрених служб. Так, відділом вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області із застосуванням спеціального вибухотехнічного обладнання здійснювалась перевірка про мінування службових автомобілів ПОГ СВГ ВП Сумського РУП ГУНП в Сумській області, а саме: RENAULT/Duster д.н.з. НОМЕР_6 та RENAULT/Duster державний номерний знак НОМЕР_5 та загрози їх вибухів, які перебувають в с-ще Миколаївка, Сумського району, Сумське області, на наявність вибухових матеріалів, проте за результатами перевірки останніх виявлено не було.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 07 квітня 2026 року після обіду, перебуваючи у житловому будинку за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зателефонував дільничному з приводу пошкодження його велосипеда, на що останній повідомив, щоб він вирішував це питання сам. Зателефонував дільничному ще раз, але той заблокував його номер. Будучи обуреним на такі його дії, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зателефонував на лінію «102» та повідомив, що відбудеться вибух автомобіля дільничного RENAULT/Duster. Скільки разів телефонував на лінію «102» не пам`ятає, але зазначив, що потім зателефонував ще раз, вибачився і попросив відмінити свій дзвінок. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За вимогами п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим у справі.

Згідно зі ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а також ставлення ОСОБА_5 до скоєного, яке полягає у визнанні ним вини та щирому розкаянні у вчиненому, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є особою похилого віку, його стан здоров`я, те, що на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за злочин, передбачений ч. 1 ст. 259 КК України, у виді позбавлення волі.

На переконання суду призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 був затриманий 07 квітня 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 07 квітня 2026 рокупо день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов у справі відсутній.

Судові витрати підлягають стягненню з винної особи на користь держави,

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Накладений в межах кримінального провадження арешт майна слід скасувати відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_5 залишити утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 07 квітня 2026 року - моменту фактичного затримання.

Зарахувати в час відбуття покарання час перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою з 07 квітня 2026 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи відео-,звукозапису №СЕ-19/119/26/7198-ВЗ від 19 травня 2026 року в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/24060300, Код отримувача: 37970404, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), Рахунок отримувача:UA448999980313000115000018355, Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження, справа №).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 13 квітня 2026 року, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Vivo», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_4 , який зберігається в кімнаті для зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області - повернути власнику ОСОБА_5 .

-оптичний диск CD-R з аудіозаписами повідомлень про замінування від 07 квітня 2026 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-оптичний диск CD-R, на якому міститься інформація, яка вилучена в ході тимчасового доступу до речей та документів ПрАТ «Водафон Україна» від 07 травня 2026 року про отримання інформації по мобільному телефону НОМЕР_4 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1