Рішення № 138234773, 15.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1011/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, оформлені пунктом 27 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №40/д від 13 грудня 2024 року щодо повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку загибеллю (батька) солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , механіка - водія 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу з механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що настала 30 січня 2024 року внаслідок поранень несумісних з життям, пов`язаною із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (батька) солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , механіка - водія 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу з механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що настала 30 січня 2024 року внаслідок поранень несумісних з життям, пов`язаною із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану.

1.2. Ухвалою суду від 07.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 є донькою солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був механіком-водієм 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у зоні бойових дій.

2.2. Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 року № 283/168 комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168: матері, дружині та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 05.03.2024 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 18.11.2024 №321/КЦ/11972 - в розмірі 3/4 частини 15000000 грн., в сумі 11250000 (Одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.

2.3. Проте, згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 року №40/д комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання ОСОБА_1 документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168.

2.4. Позивач не погоджується із висновками, викладеними у витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 13 грудня 2024 року № 40/д, оскільки вважає, що реальною датою набуття права на виплату одноразової грошової допомоги позивачем є 07.05.2024, адже у разі смерті військовослужбовця, яка не пов`язана із захистом Батьківщини особа не набуває права на виплату одноразової грошової допомоги. До видачі вище вказаного Наказу та Витягу з наказу позивач не мала права на отримання одноразової грошової допомоги. А отже правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу оформлення виплати одноразової грошової допомоги могли виникнути лише після видачі вище вказаних документів та направлення їх в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. На момент отримання вище вказаних документів, діяла нова редакція статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала право повнолітніх дітей отримати одноразову грошову допомогу, внесена Законом України № 3515-ІХ від 09.12.2023 року, який набрав чинності - 29.03.2024.

Позиція відповідача

2.5. До суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позову.

2.6. Вказує, що відповідно до п. 3 Порядку №975 (абз. 2), у разі загибелі (смерті) військовослужбовця днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть. У даній справі - 30.01.2024.

На цю дату діяла редакція статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців...", яка передбачає, що право на допомогу мають: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не досягли повноліття; утриманці загиблого, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби...".

2.7. Позивач є повнолітньою особою і не надала доказів, що перебувала на утриманні батька, зокрема відсутні документи про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

2.8. Відтак, оскільки позивачка не надала доказів належності до кола осіб, що мають право на одноразову грошову допомогу Комісією МОУ вказано на необхідність додаткового документального підтвердження. Відтак, представник відповідача вважає позов передчасним і необґрунтованим.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 від 21.10.2003 року.

3.2. Солдат ОСОБА_3 був механіком-водієм 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в зоні бойових дій.

3.3. Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується:

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим «Центром надання адміністративних послуг Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області», актовий запис №16;

- сповіщенням сім`ї №116 від 08.02.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- довідкою про смерть вих. №50 від 12.02.2024;

- лікарським свідоцтвом про смерть №619v/328 від 08.02.2024 року;

- довідкою про поховання, виданою Веренчанською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області за Вих. №51 від 12.02.2024 року.

3.4. Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 року № 283/168 комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168: матері, дружині та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 05.03.2024 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 18.11.2024 №321/КЦ/11972 - в розмірі 3/4 частини 15000000 грн., в сумі 11250000 (Одинадцять мільйонів двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.

3.5. Проте, згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.12.2024 року №40/д комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання ОСОБА_1 документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168, з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

4.3. Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

4.4. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

4.5. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.

4.6. Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

4.7. Пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

4.8. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.

4.9. Так, пунктом 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII (в редакції чинній на момент смерті батька позивачки) було визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

4.10. Разом з тим, 29.03.2024 набрав чинності Закон №3515-ІХ, яким статтю 16-1 Закону №2011-XII викладено в такій редакції:

« 1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII)».

4.11. Отже, починаючи з 29.03.2024 законодавець істотно розширив коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, віднісши до них, зокрема, усіх дітей загиблого (померлого) військовослужбовця незалежно від їх віку, факту перебування на утриманні чи наявності права на пенсію у разі втрати годувальника.

4.12. Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

4.13. За змістом пунктів 8, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

4.14. На виконання указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону № 2011-XII та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168, положеннями якої врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі одноразової грошової допомоги), зокрема для військовослужбовців як осіб, які безпосередньо залучені до виконання завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

4.15. Пунктом 1-1 постанови №168 (тут і далі - в редакції, яка була чинною на момент смерті батька позивачки) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

4.16. За змістом абзаців 1 та 2 пункту 2 постанови №168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

4.17. Аналіз наведених вище положень Закону № 2011-ХІІ та постанови №168 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною виплатою компенсаційного характеру, право на яку мають, зокрема, визначені в статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ члени сім`ї загиблого військового, які можуть реалізувати таке право протягом трьох років з дня його виникнення.

4.18. Судом встановлено, що позивачка як повнолітня донька загиблого в період дії воєнного стану військовослужбовця звернулась із заявою про призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 від 05.03.2024, відповідно до якого останній загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .

4.19. Водночас спірне в цій справі рішення відповідача про повернення поданих документів на доопрацювання було прийнято 13.12.2024 тобто в період дії нової редакції статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ, яка передбачає право на отримання одноразової грошової допомоги повнолітніми дітьми.

4.20. Згідно доводів позовної заяви позивач вважає, що реальною датою набуття права на виплату одноразової грошової допомоги позивачем є дата видачі відповідного наказу командира військової частини про загибель військовослужбовця, що пов`язана із захистом Батьківщини та направлення відповідних документів щодо загиблого військовослужбовця до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що у спірних правовідносинах відбулось 07.05.2024 року на момент дії нової редакції статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала право повнолітніх дітей отримати одноразову грошову допомогу, внесена Законом України № 3515-ІХ від 09.12.2023 року (який набрав чинності - 29.03.2024).

4.21. Відтак, зважаючи на те, що законодавче регулювання правовідносин, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, в частині визначення кола осіб, які мають право на отримання такої допомоги, зазнало змін, суд має надати відповідь на питання стосовно того, у якій редакції має застосовуватися стаття 16-1 Закону № 2011-XII у спірних правовідносинах у цій справі, які пов`язані із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги повнолітній доньці військовослужбовця, який загинув до набрання чинності Законом № 3515-IX, яким внесено зміни до зазначеної норми в частині визначення кола осіб, що мають право на отримання такої допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

4.22. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

4.23. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції щодо офіційного тлумачення наведеної вище норми Основного Закону.

4.24. Так, Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 вказав на те, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

4.25. У рішенні Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп зазначено, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

4.26. Таким чином, виходячи з концепції безпосередньої (прямої) дії нормативно-правового акта в часі, новий нормативно-правовий акт поширюється на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, за винятком випадків, коли закон чи інший нормативно-правовий акт пом`якшує або скасовує відповідальність особи, а також коли в ньому прямо передбачено поширення його дії на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

4.27. Як було зазначено вище абзацом 2 пункту 2 постанови №168 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата загибелі військовослужбовця, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Аналогічні за змістом положення містяться також в пункті 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та пункті 1.4. розділу I наказу Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (в редакціях чинних на момент смерті батька позивачки).

4.28. Враховуючи таке правове регулювання, суд зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події.

При цьому визначення моменту виникнення такого права має вирішальне значення, оскільки саме з ним законодавець пов`язує встановлення кола осіб, які мають таке право. Такий підхід обумовлений природою спірної соціальної виплати як одноразової, цільової та такої, що підлягає розподілу між визначеним колом осіб у рівних частках, а відтак потребує чіткого та визначеного у часі встановлення суб`єктного складу її отримувачів.

4.29. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, вирішуючи питання права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168, наголосила, що особливе значення для цієї категорії спорів має редакція нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

4.30. Враховуючи наведене, суд висновує, що зміни до законодавства, які набрали чинності після настання події, з якою закон пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема щодо розширення кола осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії в часі та не підлягають застосуванню до правовідносин, у межах яких право на таку допомогу виникло до набрання чинності відповідними змінами.

4.31. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 12.05.2026 у справі №280/1098/25, від 02.06.2026 у справі №560/9476/25, від 30.06.2026 у справі №620/59/25.

4.32. З огляду на викладене, враховуючи наведені положення Конституції України, правові позиції Конституційного Суду України щодо дії нормативно-правових актів у часі та висновки Верховного Суду, суд у контексті спірних правовідносин зазначає, що під час вирішення питання щодо наявності у особи права на отримання одноразової грошової допомоги підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент виникнення такого права, тобто на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з моменту загибелі (смерті) військовослужбовця, саме на цей момент визначається коло осіб, які мають право на її призначення та виплату. Отже, зміни, внесені Законом № 3515-IX до статті 16-1 Закону № 2011-XII, якими розширено коло осіб, що мають право на отримання такої допомоги, не підлягають застосуванню до правовідносин, у яких право на допомогу виникло до набрання чинності Законом № 3515-IX.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що Комісія Міністерства оборони України діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, повернувши документи позивачки на доопрацювання з огляду на відсутність документального підтвердження її належності до кола осіб, які відповідно до редакції статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, чинної на дату загибелі військовослужбовця, мали право на отримання одноразової грошової допомоги.

5.3. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

6.2. Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м.Київ, код ЄДРПОУ 00034022).

Суддя О.В. Анісімов