Рішення № 138234414, 15.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6790/26

Провадження № 2/591/2498/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника адвоката Качан Н.Ф., до Акціонерного товариства «Сумихімпром», вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, код ЄРДПОУ 05766356, про стягнення заборгованості по заробітній платі,

установив:

08.06.2026 представник позивача звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 з 04.08.2025 був звільнений з роботи на підставі статті 38 КЗпП України. Відповідач відповідно до довідки про доходи від 03.06.2026 має перед позивачем заборгованість по заробітній платі у розмірі 48436,66 грн, яка не була виплачена йому при звільненні, у зв`язку з чим він змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15.06.2026 поновлено позивачу строк для подання позову, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, розгляд справи по суті постановлено розпочати з 15.07.2026, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач 18.06.2026 подав відзив на позов, проти позову заперечував з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Також відповідач 18.06.2026 подав до суду заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 500,00 грн з урахуванням ступеня складності спору, обсягу поданих доказів, з огляду на принципи розумності та співмірності.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що до 04.08.2025 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумихімпром» (яке на даний час змінило найменування на АТ «Сумихімпром»).

Відповідно до наказу (розпорядження) № 280 про припинення трудового договору (контракту) позивача з 04.08.2025 звільнено з підприємства за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Згідно повідомлення, виданого при звільненні позивача за власним бажанням з 04.08.2025 сума, яка належить йому до виплати, становить 48436,66 грн.

Слід зазначити, що з даним повідомленням позивач не ознайомлений, про що свідчить відсутність його підпису на ньому.

У той же час відповідно до довідки про доходи від 03.06.2026 позивачу належить до виплати 48436,66 грн заробітної плати.

Дана сума залишається невиплаченою позивачу, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і у повноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частиною першою статті 116 КЗпП України у свою чергу визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Судом встановлено, що у день звільнення позивача відповідачем не було виплачено належних йому як звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи відповідач суму заборгованості по заробітній платі перед позивачем не спростував та доказів її сплати не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48436,66 грн заборгованості по заробітній платі без подальшого утримання податків та інших платежів.

Заперечення відповідача щодо пропуску строку звернення з позовом суд оцінює критично, оскільки питання поновлення позивачу цього строку було вирішене при відкритті провадження у справі, крім того, суд враховує, що працівник є більш вразливою категорію у правовідносинах з роботодавцем, а тому з урахуванням принципів справедливості, розумності, на переконання суду позивач має право на судовий захист в контексті отримання заробітної плати за виконану роботу, і обмеження такого право становить порушення принципу верховенства права.

Більш того, у відповідності до положень частини другої статті 233 КЗпП України із заявою у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Як встановлено у ході розгляду справи, при звільненні з 04.08.2025 позивач не був ознайомлений із повідомленням по нараховані йому суми заробітної плати, а довідку про доходи із зазначенням належних до виплати сум отримав не раніше 03.06.2026.

Щодо вирішення питання судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позивач при подачі вказаного позову в силу закону звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі наданий договір №09/02 про надання правничої допомоги в цивільній справі від 05.06.2026, акт приймання наданих послуг за договором про надання правничої допомоги, складений 07.06.2026, згідно з яким вартість послуг склала 4000,00 грн.

Судом врахований висновок Верховного Суму, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі №755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи характер спірних правовідносин, з огляду на те, що спір є малозначним, обсяг наявних у справі доказів є незначним, суд частково погоджується з твердженнями відповідача про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та з урахуванням принципів розумності, співмірності доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром», вул. Харківська, п/в 12 м. Суми, код ЄРДПОУ 05766356 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 48436,66 грн (без подальшого утримання податків та інших платежів); 1000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром», вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, ЄДРПОУ 05766356 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сумихімпром», адреса: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, ЄДРПОУ 05766356.

Суддя Ю. О. Зеря