Рішення № 138234070, 15.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4328/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:

1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.02.2026 № 262940024484 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 та з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244, починаючи з 30.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». За результатами розгляду вищевказаної заяви позивача відповідачем було прийнято рішення від 06.02.2026 № 262940024484 про відмову в призначенні пільгової пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років 26 років 6 місяців станом на 11.10.2017.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі № 560/4328/26 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053).

Відповідачі правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористались, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закон № 1788-ХІІ).

За принципом екстериторіальності вищезазначену заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідачем було прийнято рішення від 06.02.2026 № 262940024484 про відмову в призначенні пільгової пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років 26 років 6 місяців станом на 11.10.2017.

Зокрема відповідач зазначив, що страховий стаж особи становить 24 роки 04 місяці 10 днів.

Також у рішенні зазначено, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 необхідно надати первинні документи, довідку про нарахування заробітної плати помісячно, підтверджену первинними документами або уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів та довідку про реорганізацію.

Спеціальний стаж особи, визначений пунктом «а» відсутній, оскільки не надано довідку з підприємства про спеціальний стаж із зазначенням посади, типу літака, нальотогодин (помісячно або порічно).

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.

За приписами частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 52 Закону № 1788-ХІІ передбачено право на пенсію за вислугу років для окремих категорій працівників авіації та льотно-випробувального складу.

Відповідно до частини третьої статті 53 Закону № 1788-ХІІ працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам. бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% від заробітку для працівників льотно випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Вимоги щодо призначення пенсії за вислугу років працівникам льотного складу, до якого належить позивач, визначаються пунктом «а» статті 54 Закону № 1788-ХІІ.

Водночас пункт «а» статті 54 Закону № 1788-ХІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2 р/2019, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними законами України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, стаття 54 Закону № 1788-XII підлягає застосуванню у редакції до внесення змін законами України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, станом на день звернення Позивача до пенсійного органу з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2 р/2019 чинною була норма пункту «а» частини першої статті 54 Закону № 1788-XII у редакції станом на 09.12.2012.

Згідно з вимогами пункту «а» статті 54 Закону № 1788-XII, у редакції до внесення змін законами України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.200 № 264 «Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації» встановлено, що особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, заробіток для обчислення пенсії визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» (надалі Постанова КМУ № 418).

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затверджені Постановою КМУ № 418.

Відповідно до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, до посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років належать члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Згідно з пунктом 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу затвердженого Постановою КМУ № 418, при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу рахуються: кожні 20 годин нальоту на літаках (крім нальоту і робіт, передбачених пунктами «б»-«г» цього пункту) - за один місяць вислуги.

Пунктом 2 та 3 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого Постановою КМУ № 418 передбачено, що обчислення строків вислуги відповідно до пунктів «а» і «б» пункту1 провадиться шляхом ділення фактичного нальоту годин за весь час роботи на посадах льотного складу відповідно на 20 і 12. Вислуга у річному обчисленні визначається шляхом ділення числа повних місяців вислуги на 12.

Суд звертає увагу, що для призначення пенсії згідно з пунктом «а» частини першої статті 54 Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 необхідною є лише одна умова - наявність відповідної вислуги років - не менше 25 років у чоловіків.

Згідно з приписами статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.11.1984 позивача зазначені наступні періоди роботи:

11.06.1991 02.04.1992 другий пілот 3 класу літака АН-2 Київського об`єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації;

03.04.1992 31.01.1994 другий пілот 3 класу літака АН-24 Київського об`єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації;

01.02.1994 31.03.1995 другий пілот 3 класу літака АН-24 Київського регіонального відділу Української державної авіакомпанії «Авіалінії України»;

01.04.1995 06.04.1999 другий пілот 3 класу (з присвоєнням 2 класу 11.05.1995) літака АН-24 Київського державного авіаційного підприємства державної авіакомпанії «Авіалінії України»;

07.04.1999 01.10.2004 другий пілот 2 класу літака АН-24 Державної аіакомпанії «Авіалінії України» (з перейменуванням на ВАТ Авіакомпанія «Національні авіалінії України».

Окрім трудової книжки, спеціальний стаж позивача підтверджується Льотною книжкою серії ІІп № 035153:

за 1991 рік загальний наліт становить 548 годин 40 хвилин; за 1992 рік загальний наліт становить 629 годин 23 хвилини; за 1993 рік загальний наліт становить 699 годин 47 хвилин; за 1994 рік загальний наліт становить 697 годин 36 хвилин; за 1995 рік загальний наліт становить 691 годину 45 хвилин; за 1996 рік загальний наліт становить 677 годин 33 хвилини; за 1997 рік загальний наліт становить 685 годин 36 хвилин; за 1998 рік загальний наліт становить 682 години 50 хвилин; за 1999 рік загальний наліт становить 576 годин 53 хвилини; за 2000 рік загальний наліт становить 199 годин 50 хвилин. Загальний наліт за зазначені роки: 6 089 годин 53 хвилини.

З розрахунку 20 годин за один місяць вислуги відповідно до пункту 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу затвердженого Постановою КМУ № 418: 304,45 місяців. З розрахунку 12 місяців за один рік роботи: 25,37 років.

Таким чином, спеціальний стаж позивача складає повних 25 років.

Водночас суд вважає безпідставним посилання відповідача як на підставу для відмови у призначені пенсії позивачу на те, що не надано довідку з підприємства про спеціальний стаж із зазначенням посади, типу літака, нальотогодин (помісячно або порічно).

Варто зауважити, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/1 1846.

Разом з цим, відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22 1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22 1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, Відповідач не був позбавлений можливості вимагати від колишнього роботодавця позивача або ж архівної установи надання додаткових документів. При цьому надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії документи повністю підтверджують наявність у позивача необхідного спеціального страхового стажу на посаді льотного складу. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, а дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії є необґрунтованими та протиправними.

Водночас відповідно до частини третьої статті 53 Закону № 1788-ХІІ працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Позивачем задля правильності обрахунку пенсії разом із заявою про її призначення було подано до територіального органу Пенсійного фонду України довідку про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244 та архівну довідку про перейменування підприємства від 17.12.2025 № 108 14551.

Згідно з абзацу 1 пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плані за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у первинних документах відносно позивача за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11,від 23 грудня 2020 у справі №520/7125/17, від 23 грудня 2020 у справі №504/422/17 від 12 квітня 2021 у справі №219/4550/17.

Суд звертає увагу, що довідка про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244, яка видана ВАТ «Авіакомпанія Національні авіалінії України», оформлена та видана на підставі особових рахунків за 1994-1998 роки відповідно, про що й зазначено в самій довідці. Таким чином, довідка відповідає вимогам Порядку № 22-1, має необхідні підписи всіх уповноважених на це осіб (керівника та головного бухгалтера) та містить печатку організації.

Крім того, період роботи позивача у ВАТ «Авіакомпанія Національні авіалінії України» підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 05.11.1984 (записи 11-15) та льотною книжкою серії НОМЕР_2 .

За змістом частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідно до зазначеного пункту відповідач мав право перевірити відповідність відомостей зазначених в довідці про заробітну плату, однак не здійснення такої перевірки чи неможливість її здійснення через обставини, які не залежать від особи, яка звернулась за призначенням пенсії, не може бути підставою для неврахування наданої позивачем довідки про заробітну плату.

Водночас варто зазначити, що позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, через те, відповідач не має можливості або не бажає здійснити провести перевірку довідки про періоди роботи позивача.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Тобто, нездійснення відповідачем перевірки обґрунтованості видачі документів підприємствами, установами та організаціями не може бути підставою для неврахування зазначених документів при призначенні та виплаті пенсії. Виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів і проведення перевірки, є підставою для неврахування поданих особою документів.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17. Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, під час призначення пенсії Позивачу для її розрахунку Відповідачем має бути врахована довідка про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244.

Оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 та з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки рішення №262940024484 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.02.2026 № 262940024484.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 та з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 01.10.2004 № 244, починаючи з 30.01.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1064 грн (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)

Головуючий суддя О.О. Михайлов