Ухвала суду № 138234000, 15.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18732/25

УХВАЛА

15 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 вересня 2025 року № 5943/04-16 про утримання з нього надміру виплаченої пенсії в сумі 1 651 053,44 грн.

До суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі - Державна установа) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотання мотивоване тим, що 26 серпня 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07 серпня 2025 року № ЦО-18578, згідно з яким ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 19 липня 2017 року.

На думку відповідача, участь Державної установи сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи і дасть змогу врахувати її позицію.

Крім того, відповідач посилається на пункт 4 частини третьої статті 317 та пункт 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено процесуальні наслідки прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси чи обов`язки особи, не залученої до участі у справі.

Вирішуючи клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною п`ятою статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Отже, суд виходить з того, що визначальною умовою залучення особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є об`єктивна можливість впливу майбутнього судового рішення на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

При цьому, самого лише зв`язку особи з фактичними обставинами справи, її участі у складанні документа, наявності в неї доказів або можливості надати пояснення недостатньо для набуття нею процесуального статусу третьої особи.

Суд має встановити, які саме юридичні наслідки для правового становища такої особи може спричинити рішення, ухвалене за результатами розгляду справи.

Так, у постанові від 13 травня 2025 року у справі № 420/16041/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, вирішуючи питання про право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження судового рішення, зазначив, що суд має з`ясувати, чи буде таку особу у зв`язку з ухваленням судового рішення наділено новими правами, чи буде покладено на неї нові обов`язки, чи будуть змінені або припинені її наявні права чи обов`язки або чи буде її позбавлено певних прав, свобод чи обов`язків у майбутньому.

Верховний Суд також дійшов висновку, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення обставин, які свідчать про те, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є сторонами у справі. Такі обставини можуть бути встановлені судом самостійно або мають бути наведені та належно обґрунтовані у відповідному клопотанні.

У зазначеній справі Верховний Суд урахував, що ні мотивувальна, ні резолютивна частини судового рішення в пенсійному спорі не містили висновків щодо прав чи обов`язків роботодавця позивача. Потенційний обов`язок роботодавця відшкодовувати органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгової пенсії не був визнаний достатнім для висновку, що рішення у справі безпосередньо стосувалося його прав чи обов`язків.

Натомість, у постанові від 30 квітня 2025 року у справі № 560/9167/23 Верховний Суд визнав помилковим незалучення до участі у справі стягувача у виконавчому провадженні. Оскаржувану постанову державного виконавця було прийнято безпосередньо в межах виконавчого провадження, учасником якого був стягувач, а тому результат вирішення спору міг безпосередньо вплинути на його процесуальні права та обов`язки.

Отже, визначальним є не лише фактичний зв`язок особи з документами чи обставинами справи, а наявність безпосереднього юридичного наслідку судового рішення для правового становища цієї особи.

Так, предметом судового контролю в цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 вересня 2025 року № 5943/04-16, яким визначено суму надміру виплаченої позивачу пенсії та передбачено проведення відрахувань із його пенсійних виплат.

Оскаржуване рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та адресоване позивачу.

Саме відповідач визначив суму надміру виплаченої пенсії, дійшов висновку про наявність підстав для її повернення та встановив спосіб її утримання.

У той же час, Державна установа не є адресатом рішення від 16 вересня 2025 року № 5943/04-16 та не є суб`єктом спірних матеріальних пенсійних правовідносин щодо визначення суми надміру виплаченої пенсії, її повернення та проведення відрахувань із пенсії позивача.

Рішення експертної команди від 07 серпня 2025 року № ЦО-18578 не є предметом заявлених у цій справі позовних вимог.

Позивач не заявив вимог про визнання цього рішення протиправним та його скасування.

Тому, вирішуючи публічно-правовий спір у цій справі суд не здійснюватиме перевірку правомірності рішення експертної команди як самостійного індивідуального акта та не вирішуватиме питання про визнання його протиправним та скасування.

Водночас, зміст та юридичне значення рішення експертної команди можуть бути оцінені судом як складова перевірки правомірності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки відповідач посилається на витяг із цього рішення як на підставу для визначення суми надміру виплаченої пенсії та проведення відрахувань із пенсійних виплат позивача.

Водночас, така оцінка не є судовим контролем за правомірністю рішення експертної команди як самостійного індивідуального акта та не матиме наслідком визнання його протиправним та скасування.

У разі задоволення позову у цій справі, судове рішення стосуватиметься визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 вересня 2025 року № 5943/04-16.

Гіпотетичне задоволення позову у цій справі саме собою не матиме наслідком скасування рішення експертної команди від 07 серпня 2025 року № ЦО-18578.

У той же час, можлива відмова в задоволенні позову також не зумовить виникнення у Державної установи нових прав чи обов`язків, зміни або припинення її наявних прав чи обов`язків.

Отже, незалежно від результату розгляду справи на Державну установу не буде покладено нових обов`язків, у неї не виникнуть нові права, а її наявні права чи обов`язки не будуть змінені або припинені.

Те, що витяг із рішення експертної команди був використаний відповідачем як одна з підстав для прийняття оскаржуваного рішення, саме собою не свідчить про те, що судове рішення у справі про правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області безпосередньо впливатиме на права, інтереси чи обов`язки Державної установи.

Витяг із рішення експертної команди підлягає оцінюванню судом як доказ у сукупності з іншими матеріалами справи.

Суд вказує на те, що, виходячи з положень КАС України, оцінювання судом змісту та доказового значення документа, його належності, допустимості, достовірності й достатності не є вирішенням питання про права чи обов`язки особи, яка склала або видала цей документ.

Посилання відповідача на те, що участь Державної установи сприятиме повному з`ясуванню обставин справи, також не є самостійною підставою для надання їй процесуального статусу третьої особи.

Так, за потреби документи чи відомості, які перебувають у володінні Державної установи, можуть бути витребувані судом у передбаченому процесуальним законом порядку без надання їх володільцю статусу третьої особи.

Посилання відповідача на пункт 4 частини третьої статті 317 та пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України також не доводить наявності підстав для залучення Державної установи до участі у справі.

Відповідно до змісту пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України, прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з положеннями пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України, прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є обов`язковою підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд.

Отже, зазначені норми встановлюють процесуальні наслідки у випадку, коли суд фактично вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки незалученої особи.

Вони не є самостійною підставою для залучення кожної особи, яка склала документ, використаний учасником справи як доказ, або іншим чином пов`язана з фактичними обставинами спору.

При цьому, у клопотанні відповідач не зазначив, які саме права, свободи, інтереси або обов`язки Державної установи можуть виникнути, змінитися чи припинитися внаслідок ухвалення рішення у цій справі.

Не наведено у клопотанні й обставин, які свідчили б, що в мотивувальній або резолютивній частині майбутнього судового рішення буде вирішено питання про права чи обов`язки Державної установи.

Саме по собі посилання відповідача на необхідність урахування позиції Державної установи щодо документа, використаного під час прийняття оскаржуваного рішення, не свідчить про безпосередній вплив майбутнього судового рішення на її правове становище у розумінні частини другої статті 49 КАС України.

За таких обставин, відповідач не довів наявності передбачених частиною другою статті 49 КАС України підстав для залучення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення до участі у справі № 560/18732/25 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяЄ.В. Печений