Постанова № 138233557, 14.07.2026, Радехівський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

іменем України

14 липня 2026 рокуСправа №451/1235/26 Провадження № 3/451/435/26

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Магонь О. З., розглянула матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, українця, генерального директора ТОВ «Радехівський цукор», одруженого, не є особою з інвалідністю, проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

у с т а н о в и л а :

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

Із Протоколу №002307/139/33-00-04-02-02 про адміністративне правопорушення від 25.06.2026 видно, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП: 25.06.2026 за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «Радехівський цукор» (ЄДРПОУ: 36153189; податкова адреса: проспект Юності, 39, село Павлів, Шептицький район, Львівська область, 80250) встановлено, що порушив 30.04.2026 пп. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), що призвело до подання податкової звітності про суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб за січень, липень 2025 року і лютий 2026 року недостовірними даними (акт №325/33-00-04-02-02-16/36153189 від 25.06.2026).

Процесуальні дії у справі

30.06.2026 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Магонь О. З. передані згадані вище матеріали справи №451/1235/26 для розгляду.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Захисник ОСОБА_1 адвокат Фрей А. В. подав суду заяву від 14.07.2026, у якій просить розгляд справи здійснювати без участі ОСОБА_1 та його представника, вказує, що вину у вчиненні адміністративного порушення ОСОБА_1 не визнає, з підстав викладених в письмових поясненнях (заперечення), а тому просить суд врахувати їх при розгляді справи про адміністративне правопорушення (а.с.14).

Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Фрей А. В. надав суду письмові пояснення (заперечення) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від 14.07.2026. У вищезазначених письмових поясненнях останній звернув увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення, акт перевірки та інші матеріали справи не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що контролюючий орган не лише не довів вину ОСОБА_1 , а й сам факт подання недостовірних відомостей. Зазначає, що за відсутності доведеного факту недостовірності відомостей відсутній предмет адміністративного обвинувачення, а відтак і подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП. Вказує, що аналіз матеріалів справи свідчить, що: органом ДПС не доведено сам факт подання недостовірних відомостей; не наведено жодного належного доказу того, які саме відомості є недостовірними; протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП; акт перевірки не містить достатніх фактичних даних для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення; усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь ОСОБА_1 . Зазначає, що фактично ДПС навела норму закону, але не довела наявність тих фактичних обставин, які ця норма передбачає та саме тому висновок про порушення є передчасним і не підтверджений належними доказами. За таких обставин відсутні законні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Просить визнати недоведеними обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановити, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-4 КУпАП. Також просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с.15-22).

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Докази, подані особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення

На підтвердження винності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, суду подано: Протокол №002307/139/33-00-04-02-02 про адміністративне правопорушення від 25.06.2026 (а.с.3); копія акта №102/33-00-04-02-02 від 25.06.2026 неявки посадових осіб ТОВ «Радехівський цукор» (а.с.5); копія акта №325/33-00-04-02-02-16/36153189 від 25.06.2026 про результати камеральної перевірки ТОВ «Радехівський цукор» (а.с.6-10).

Правова кваліфікація статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, як неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Оцінка суду доказів та норми права, які суд застосував

Суддя, оцінивши заперечення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суддя наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За викладеного вище слід вказати на таке.

Відповідно до змісту протоколу, контролюючим органом інкримінується несвоєчасне повідомлення відомостей про доходи громадян у формі подання уточнюючого податкового розрахунку (форма 4ДФ) за січень, липень 2025 року і лютий 2026 року 30.04.2026, тобто визначено саме подання уточнюючого розрахунку, що беззаперечно підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, така правова кваліфікація не відповідає вимогам законодавства.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП наступає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення передбачає саме протиправну поведінку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні обов`язку у встановлений законом строк.

Зі змісту протоколу, акта перевірки та долучених документів не можливо встановлення протиправної поведінки особи, а подання уточнюючого розрахунку (інкримінується саме як порушення встановленого порядку) є виконанням вимоги п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій звітності зобов`язаний подати уточнюючий розрахунок.

У провадженні про адміністративні правопорушення необхідним є встановлення фактичних обставин, які свідчать про наявність складу правопорушення, а не лише формальне посилання на акт перевірки.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів, і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відтак, викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи.

Таким чином, вимоги ст. 251 КУпАП щодо доведення наявності правопорушення не дотримані.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 9 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання потрібно вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Висновки суду

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить до висновку, що в ході розгляду справи не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, а тому цей протокол, у сукупності з іншими матеріалами, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі, тому суд вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Радехівський районний суд Львівської області.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

СуддяМагонь О. З.