Вирок № 138233285, 14.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5004/26

Провадження №1-кп/461/553/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12026142410000150 від 01.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гусаків Мостиського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи вимоги Порядку виплат пенсій особам з інвалідністю, затвердженого Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме із розділом IV «Пенсії по інвалідності в солідарній системі», з метою незаконного отримання грошових коштів у вигляді соціальних виплат (пенсії) особам з інвалідністю III групи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, вчинив незаконне заволодіння коштами пенсійного фонду шляхом обману.

Так, 18.05.2023 ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливою метою, в особистих інтересах, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи у відділі обслуговування громадян №12 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 1А, достовірно знаючи, що він не проходив обстеження в Сихівській міжрайонній МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», і дані, зазначені у «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №619084 від 14.06.2022 про його захворювання є неправдивими, проте така довідка дає йому право на призначення пенсії особам з інвалідністю, особисто звернувся до відділі обслуговування громадян №12 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 1А, із заявою №1016 про призначення пенсії по інвалідності, зазначивши свій розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_4 та додавши до вказаної заяви завідомо підроблену «Виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №619084 від 14.06.2022, видану Сихівською міжрайонною МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», про захворювання ОСОБА_4 (загальне захворювання), що є підставою для призначення пенсії особам з інвалідністю, таким чином використав завідомо підроблений документ з метою незаконного отримання права на вказану компенсацію, затвердженого Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В подальшому, на підставі поданої підробленої «Виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №619084 від 14.06.2022, виданої Сихівською міжрайонною МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», про захворювання ОСОБА_4 та інших документів відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», останньому 22.06.2023 Пенсійним фондом України видано «Посвідчення особи з інвалідністю» серії ААМ №604475, а також у період часу із 08.05.2023 по 01.07.2026 на підставі рішення від 08.05.2023 Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, останньому призначено і в подальшому безпідставно виплачено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_4 , пенсію, як особі з інвалідністю III групи від імені держави в особі Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на загальну суму 90564,39 гривень, спричинивши тим самим державі в особі Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні грошовими коштами державного бюджету шляхом обману (шахрайстві), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Зокрема пояснив суду, що він мав проблеми зі здоров`ям та звернувся в лікарню, де до нього підійшов лікар і запропонував за певну суму коштів оформити інвалідність, на що обвинувачений погодився. ОСОБА_4 зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Також повідомила, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю відшкодував завдану шкоду в розмірі 90534,39 грн. та 1500 грн.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України, та отримавши на це їх згоду, визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України є правильною, оскільки останній заволодів грошовими коштами державного бюджету шляхом обману.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 , є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував матеріальну шкоду, раніше не судимий, на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даній справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 190 КК України, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

оригінал «Пенсійне посвідчення» серії НОМЕР_2 від 27.04.2022; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 12 ААВ №619084; копію квитанції; копію пенсійної справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити в матеріалах кримінального провадження №12026142410000150 від 01.07.2026.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1