Ухвала суду № 138232083, 15.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

15 липня 2026 року Справа № 480/4496/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35,м. Суми,Сумська область,40035), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

"Визнати Рішення № 74 від 12.05.26 р. Департаменту соціального захисту населения Сумської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 без руху протиправним.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населения Сумської міської ради вчинити дії:

- забезпечити отримання соціальної послугу по догляду ОСОБА_2 1934 р.н. Внутрішньо переміщеною особою, Вдовою ветерана ВВВ, Ветераном праці посвідчення дійсні на всій території УКРАЇНИ, котра проживає на території Сумської територіальної громади і саме Департамент соціальногозахисту населення прямо зобов`язаний надати соціальний захист людині в такому віці, такої вразливої категорії, а не зобов`язувати реєструватись у 92 роки не маючи змоги самостійно пересуватись і самообслуговуватись, цілеспрямовано спотворючи цитати діючого законодавства.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради вчинити дії:

- призначити компенсацію по догляду на непрофесійній основі у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 ОСОБА_1 за офіційно зареєстрованим місцем проживання Сумська міська територіальна громада з дати звернення до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради".

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення її недоліків, які позивачем, в установлений строк, було усунуто.

Перевіривши матеріали позовної заяви та клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

- позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

- предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Враховуючи те, що згідно з наданою позивачем довідкою ГУ ПФУ в Сумській області № 41812 від 06.07.2026 позивач не перебуває на обліку як одержувач пенсії чи інших виплат, а згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та довідкою ДСЗН СМР № 113 від 30.06.2026 єдиним її доходом є державні соціальні виплати і розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві позивач також зазначила у якості третьої особи - ОСОБА_2 . Однак суд відмовляє в залученні вказаної особи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

При цьому позивач не зазначила та не обґрунтувала того, яким чином рішення суду по даній справі вплине/може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 .

Таким чином, на момент відкриття провадження необхідність залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи позивачем не доведена та відповідно, суд відмовляє в залученні вказаного учасника в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, підсудна Сумському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження відсутні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників справи, суд доходить до висновку про те, що дана справа не вимагає проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин.

Стосовно клопотання позивача про визнання явки сторін в судове засідання обов`язковою, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частинами першою, третьою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У частині п`ятій статті 262 КАС України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина шоста статті 262 КАС України).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, як вказав ЄСПЛ, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 зазначеної Конвенції щодо проведення публічного розгляду справи.

Слід звернути увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій всіх процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників, у зв`язку з можливістю сторін висловити свою позицію в письмових поясненнях та направити їх до суду разом з необхідними доказами.

Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін у справі, суд не убачає підстав для задоволення заяви про визнання явки сторін в судове засідання обов`язковою.

Крім того, судом враховано, що згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач зареєстрований у підсистемі "Електронний суд", а тому судом копії процесуальних документів, у т.ч. адміністративний позов з додатками, надсилається судом через підсистему "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/4496/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

2. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

3. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову у справі №480/4496/26.

4. У залученні до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 - відмовити.

5. У задоволенні клопотання позивача про визнання обов`язковою явку сторін в судове засідання відмовити.

6. Встановити відповідачу 15-денний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову та 15-денний строк для подання.

Попередити відповідача, що згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі неподання відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Витребувати у відповідача в 15 денний строк з дня отримання даної ухвали:

- заяву ОСОБА_1 від 12.05.2026 з усіма додатками, яка стала підставою для прийняття спірного рішення;

- всі попередні звернення ОСОБА_1 з додатками про призначення компенсації по догляду на непрофесійній основі та всі попередні рішення, прийняті за результатами розгляду таких заяв (в разі наявності);

- усі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

7. Позивач в порядку, встановленому ст. ст. 162-167 КАС України має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповідно відзиву/заперечення.

8. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

9. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета