Рішення № 138232037, 15.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Суми Справа № 480/2177/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач є суддею у відставці та перебуває на обліку відповідача як отримувач довічного грошового утримання судді. На переконання позивача, у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами станом на 01.01.2024 та на 01.01.2025, позивач вважає, що має право на обчислення утримання з 19.09.2024 та з 01.01.2025 з розрахункової величини 3028 грн, а не 2102 грн. Оскільки відповідач такого обчислення не здійснив, то позивач звернувся до суду.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності здійснення перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.09.2024, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн, встановленого законами станом на 01.01.2024 та 01.01.2025; зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 19.09.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн, встановленого законами станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, з урахуванням виплачених сум.

Судом було відкрито провадження у справі 20.03.2025.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд на підставі норми ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем подано клопотання від 27.03.2025 про долучення доказів. Суд долучив докази до матеріалів справи.

Обставини, встановлені судом.

Позивач є суддею у відставці, з жовтня 2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, що не заперечується сторонами.

28.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 та з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, встановленого законами станом на 01.01.2024 та 01.01.2025.

Відповідач листом від 26.02.2025 повідгомив про відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку та виплати утримання, оскільки позивач не надав довідку про суддівську винагороду. Відповідач зазначив, що утримання позивача нараховується виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до ст.130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Нормами частин 3-4 ст.142 Закону № 1402-VIII закріплено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 4 Закону Закону № 1402-VIII закріплено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону № 1402-VIII.

Згідно з ч.1-2 ст.135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Така винагорода складається з посадового окладу та доплат.

Пунктом 1 ч.3 ст.135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2024 рік'' та статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2025 рік'' установлено, що прожитковий мінімум працездатних осіб з 01.01.2024 та відповідно з 01.01.2025 становить 3028 грн, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 та з 01.01.2025 становить 2102 грн.

Отже, виплата суддівської винагороди регулюється ст.130 Конституції України та ст.135 Закону № 1402-VIII, а норми інших законів до цих правовідносин не застосовуються.

Відповідно до норми ст.1 Закону України ''Про прожитковий мінімум'' від 15.07.1999 № 966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Отже, Законом № 966-XIV встановлено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких окремо визначається прожитковий мінімум, і судді не віднесені до жодної з таких груп.

Зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону № 966-XIV, щодо визначення суддів однією з демографічних груп населення для яких встановлюється окремо розмір прожиткового мінімуму, не вносились.

Отже, для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня календарного року, а грошове утримання судді у відставці розраховується із суддівської винагороди, і така гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону № 1402-VIII.

Водночас суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21 про те, що довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом. Довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді. Суд також звернув увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 року № 2-р/2020 (ч.6 п.16) про "автоматичне" здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Положення пунктів 1, 3 Розділу II та пункту 2 Розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом "автоматичності" перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Отже, відповідач повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, від 28.11.2023 у справі № 640/16655/21 та від 29.04.2026 у справі № 560/1318/25.

Отже, позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці з 19.09.2024, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024, а також з 01.01.2025, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024, а саме з 3028 грн.

За таких обставин, бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового судді у відставці не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч.2 ст.2 КАС України.

Суд задовольняє позовні вимоги, оскільки вони є обґрунтованими.

Судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволені, той факт, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, окрім судового збору у сумі 968,96 грн, то суд стягує з відповідача судовий збір.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у відсутності здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.09.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого абзацом 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" та з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік".

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19.09.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого абзацом 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" та з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого абзацом 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік", з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев`яносто шість) коп. витрат судового збору.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук