Ухвала суду № 138230783, 15.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 липня 2026 р. № 400/5886/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про неприйняття звіту про виконання судового рішення та застосування заходів судового контролю по адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/5886/22 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу.

13.07.2026 року до суду надійшла заява позивача, в якій останній просить відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення, встановити новий строк для його виконання, продовжити здійснення судового контролю та застосувати до керівника відповідача заходи, передбачені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а за наслідками розгляду такого звіту або у разі його неподання встановити новий строк для подання звіту чи накласти штраф.

Таким чином, застосування заходів судового контролю є окремою процесуальною процедурою, яка здійснюється виключно після постановлення судом відповідної ухвали про встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, рішення суду у справі № 400/5886/22 не містить положень про встановлення судового контролю, а після його ухвалення суд не постановляв ухвал про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення.

Отже, судовий контроль у порядку статті 382 КАС України у цій справі не встановлювався.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, є процесуальним засобом забезпечення виконання судового рішення та застосовується за наявності визначених законом підстав. Повноваження суду щодо розгляду звіту, встановлення нового строку чи накладення штрафу виникають лише після застосування судом такого заходу контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України також наголосив, що судовий контроль є спеціальним процесуальним механізмом забезпечення обов`язковості виконання судових рішень, порядок застосування якого визначений статтею 382 КАС України.

Оскільки у даній справі суд не встановлював судового контролю та не покладав на відповідача обов`язку подати звіт про виконання рішення, відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про прийняття або неприйняття такого звіту, встановлення нового строку його подання чи застосування до керівника відповідача штрафу.

При цьому доводи заявника щодо неповного виконання рішення суду самі по собі не можуть бути підставою для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 382 КАС України, оскільки такі наслідки є похідними від раніше встановленого судового контролю.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241 246, 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про неприйняття звіту про виконання судового рішення та застосування заходів судового контролю відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статей 293 297 КАС України.

Суддя А.В. Величко