Ухвала суду № 138230365, 15.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

15 липня 2026 року № 640/34985/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Державного закладу "Госпіталь ветеранів війни "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України" до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Атлант-плюс» про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Державний заклад "Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Атлант-плюс», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (03680, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) № 24239-р/пк-пз від 26.10.2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/34985/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/34985/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд в спрощеному позовному провадженняі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №640/34985/21 у судовому засіданні, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі характеризується незначною складністю, суд не вбачає потреби розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи за правилами загального провадження, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено. Водночас, суд звертає увагу сторін, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасників справи надавати суду відповідні пояснення та докази.

Розглянувши клопотання Антимонопольного комітету України про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «К.Д.К.БУД» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин другої, четвертої та п`ятої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі лише у разі, якщо судове рішення може безпосередньо вплинути на їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести належне обґрунтування такого впливу.

У поданому клопотанні відповідач фактично посилається лише на те, що ТОВ «К.Д.К.БУД» було скаржником під час адміністративного оскарження процедури закупівлі та що спірне рішення Антимонопольного комітету України приймалося за результатами розгляду його скарги. Водночас сам по собі факт звернення особи зі скаргою до органу оскарження не свідчить про те, що рішення суду у цій адміністративній справі безпосередньо впливатиме на її права чи обов`язки.

Відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків ТОВ «К.Д.К.БУД» залежно від результатів розгляду цієї справи. У клопотанні відсутні посилання на конкретні права чи законні інтереси зазначеного товариства, які можуть бути порушені або змінені внаслідок ухвалення судового рішення, а наведені доводи мають загальний та припущений характер.

Саме лише посилання на можливість впливу рішення суду без належного правового та фактичного обґрунтування не є достатньою підставою для залучення особи до участі у справі як третьої особи в розумінні статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності передбачених статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для залучення ТОВ «К.Д.К.БУД» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у зв`язку з чим клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи в загальному позовному провадженні - залишити без задоволення.

2.Клопотання Антимонопольного комітету України про залучення третьої особи залишити без задоволення.

3.Копію ухвали направити (вручити) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.