Рішення № 138230033, 15.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Київ №320/25929/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центральної військово-лікарської комісії МОУ, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України за №598/4/1298 від 23 січня 2024 року;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 , з подальшим винесенням постанови про визначення придатності (не придатності) до служби відповідно до вимог Положення про ВЛК в ЗСУ», затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 року №402, викликавши його для проведення огляду/обстеження під час розгляду питання про стан його здоров`я та визначення придатності (не придатності) до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 23.10.2023 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для призову на військову службу за мобілізацією та був направлений на проходження військово-лікарської комісії. За результатами медичного огляду довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2023 №13/234 (№3924) його визнано придатним до військової служби за статтями 39-в, 53-в, 60-в графи II Розкладу хвороб. Позивач вважає постанову ВЛК незаконною, оскільки під час проведення медичного огляду членами ВЛК не було всебічно досліджено стан його здоров`я, не надано можливості подати додаткові медичні документи, не досліджено медичну картку, результати КТ, МРТ, інших обстежень та не враховано наявні хронічні захворювання. Крім того, за твердженням позивача, його не було оглянуто усіма лікарями, участь яких є обов`язковою відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України. Позивач зазначає, що звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, однак листом від 23.01.2024 №598/4/1298 ЦВЛК залишила постанову ВЛК без змін, визнавши її законною та обґрунтованою. На думку позивача, Центральна ВЛК формально розглянула його скаргу, не здійснила повторного медичного огляду, не викликала його для обстеження та не надала належної оцінки наданим медичним документам. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії щодо залишення без змін постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язати провести його повторний медичний огляд відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу та прийняти нову постанову з урахуванням фактичного стану здоров`я.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач у заяві зазначив про те, що Центральна військово-лікарська комісія не проводила медичний огляд позивача, а тому у неї відсутні документи щодо його безпосереднього медичного огляду, перелік лікарів, які його здійснювали, та інша первинна медична документація, витребувана судом. Відповідач повідомив, що у Центральній ВЛК перебуває лише скарга позивача разом із доданими ним медичними документами, які і були надані суду на виконання ухвали про витребування доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23 жовтня 2023 року відповідно до отриманої повістки прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для призову на військову службу за мобілізацією.

Після прибуття позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. Під час проходження ВЛК позивач повідомив членів комісії про необхідність подання додаткової медичної документації щодо наявних у нього захворювань та незадовільного стану здоров`я.

За результатами медичного огляду 23 листопада 2023 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано довідку №13/234 (№3924), відповідно до якої на підставі статей 39-в, 53-в, 60-в графи II Розкладу хвороб, граф 3-7, 9, 10 ТДВ "Б" позивача визнано придатним до військової служби. При цьому позивач фактично на військову службу не призивався та її не проходив, що підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись із висновком ВЛК, позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України зі скаргою, в якій зазначив, що медичний огляд проведено з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу. Зокрема, він вказував, що йому не було надано можливості подати додаткові медичні документи, членами ВЛК не досліджено його медичну картку, не враховано результати інструментальних досліджень та висновки лікарів-спеціалістів, а також його не оглянули всі лікарі, участь яких є обов`язковою при проведенні військово-лікарської експертизи.

У скарзі позивач посилався на наявність у нього численних захворювань, зокрема: гіпертонічної хвороби II ступеня з ризиком 2; гіпертензивної хвороби з переважним ураженням серця; хронічної виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки з рецидивуючим перебігом та рубцевою деформацією дванадцятипалої кишки; хронічного ерозивного гастродуоденіту; гастроезофагеальної рефлюксної хвороби; ідіопатичної подагри; деформуючого артрозу плюсне-фалангових суглобів обох стоп; рефлюкс-езофагіту; хронічного гепатиту після перенесеного вірусного гепатиту; ознак гіпертрофії лівого шлуночка за результатами електрокардіографії; цукрового діабету, вперше виявленого за результатами консультації ендокринолога та лабораторних досліджень. Також позивач зазначав, що йому було призначено лікування, встановлено дієту та обмежено фізичні навантаження.

За результатами розгляду зазначеної скарги листом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 23.01.2024 №598/4/1298, який позивач отримав 13.02.2024, постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.11.2023 №3924 визнано правильною, законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування Центральна ВЛК не встановила.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про визнання дій Центральної військово-лікарської комісії протиправними та зобов`язання провести повторний медичний огляд із прийняттям нової постанови відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби, передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною тринадцятою статті 2 Закону України №2232-ХІІ визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями (далі Положення №402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абзац 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу I Положення № 402)

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до підпунктів 2.8.1-2.8.3 пункту 2.8 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (пп.2.8.5 п.2.8 розділу І Положення №402).

Згідно із пунктами 3.3 та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК регіонів, Військово-Морських Сил, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

За результатами аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що військово-лікарська експертиза здійснюється штатними та позаштатними військово-лікарськими комісіями, які проводять медичний огляд осіб, визначених пунктом 1.1 розділу І Положення № 402, та за його результатами приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії або протоколом засідання військово-лікарської комісії. Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій належать, зокрема, військово-лікарські комісії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Разом з тим Положення №402 встановлює спеціальний порядок перегляду постанов позаштатних військово-лікарських комісій. Зокрема, скарги на їх постанови подаються до штатних військово-лікарських комісій за підпорядкованістю, які наділені повноваженнями перевіряти відповідність прийнятих постанов встановленому діагнозу та вимогам Положення №402, переглядати, відміняти чи скасовувати постанови підпорядкованих військово-лікарських комісій, а за наявності підстав направляти особу на повторний (контрольний) медичний огляд.

Судом встановлено, що 23.11.2023 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами якого постановою ВЛК, оформленою довідкою військово-лікарської комісії №13/234 від 23.11.2023, його визнано придатним до військової служби на підставі статей 39б, 53в, 60в графи ІІ Розкладу хвороб, граф 3 7, 9, 10 Таблиці додаткових вимог «Б».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарською комісією не було повно та всебічно досліджено стан його здоров`я. На думку позивача, членами ВЛК не було враховано надану ним медичну документацію, не досліджено медичну картку, не проведено належного обстеження та не враховано наявні у нього захворювання, зокрема гіпертонічну хворобу, хронічну виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, ідіопатичну подагру, деформуючий артроз, цукровий діабет та інші захворювання. Позивач вважає, що за наявності зазначених захворювань висновок ВЛК про його придатність до військової служби є необґрунтованим, прийнятим із порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, у зв`язку з чим просить суд скасувати постанову ВЛК та зобов`язати провести повторний медичний огляд.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд виходить із того, що вони фактично стосуються правильності проведення медичного огляду, повноти медичного обстеження і обґрунтованості висновків військово-лікарської комісії щодо придатності позивача до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зазначив, що адміністративний суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів військово-лікарської комісії при застосуванні ними відповідних методів обстеження, дослідженні медичної документації, встановленні діагнозу та визначенні його відповідності конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки такі питання потребують спеціальних знань у галузі медицини.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2020 у справі № 810/5009/18, відповідно до якої оцінка правильності встановленого діагнозу та визначення придатності особи до військової служби виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22 дійшов висновку, що перевірка рішень позаштатних військово-лікарських комісій на предмет дотримання умов та критеріїв, передбачених Положенням № 402 під час проведення медичного огляду, належить до повноважень військово-лікарської комісії регіону або Центральної військово-лікарської комісії. За відсутності остаточного рішення ВЛК регіону чи Центральної військово-лікарської комісії щодо придатності особи до військової служби недотримання визначеної Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду є підставою для відмови у задоволенні позову.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач оскаржив постанову позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії №13/234 від 23.11.2023, шляхом подання 19.12.2023 скарги до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів прийняття Центральною військово-лікарською комісією постанови за результатами розгляду зазначеної скарги або проведення повторного медичного огляду позивача.

Водночас, за результатами розгляду звернення позивача Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України листом від 23.01.2024 №598/4/1298 повідомлено, що відповідно до наданих копій медичних документів постанова військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23.11.2023 №3924 прийнята вірно та обґрунтовано.

Однак, суд звертає увагу, що зазначений лист фактично містить лише загальний висновок про правильність постанови військово-лікарської комісії без наведення мотивів такого висновку.

Зокрема, лист не містить аналізу медичних документів, поданих позивачем, не містить оцінки кожного із захворювань, на які він посилався у своєму зверненні, не містить посилань на конкретні статті Розкладу хвороб чи положення Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а також не містить мотивів, з яких Центральна військово-лікарська комісія дійшла висновку про правильність постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Центральною військово-лікарською комісією здійснювалася перевірка повноти проведеного медичного огляду, правильності застосування відповідних статей Розкладу хвороб або надавалася оцінка доводам позивача щодо наявних у нього захворювань.

Відповідно до пункту 2.3.4 Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія здійснює контроль за військово-лікарською експертизою у Збройних Силах України, розглядає, переглядає, затверджує, не затверджує, контролює постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України та має право скасовувати, затверджувати або переглядати їх. Реалізація таких повноважень передбачає здійснення повної перевірки законності та обґрунтованості постанов нижчих військово-лікарських комісій із наданням мотивованої оцінки доводам особи, яка звернулася зі скаргою.

Отже, формальне повідомлення про те, що постанова ВЛК є правильною та обґрунтованою, без наведення мотивів такого висновку та оцінки доводів заявника, не свідчить про належне здійснення Центральною військово-лікарською комісією покладених на неї контрольних повноважень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, розглядаючи заяву (скаргу) позивача щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформленою довідкою від 23.11.2023 №3924, повинна була здійснити її повний, всебічний та об`єктивний розгляд у межах повноважень, визначених Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

За результатами такого розгляду Центральна військово-лікарська комісія повинна була надати належну оцінку доводам заявника та поданим ним медичним документам, перевірити обґрунтованість постанови ВЛК нижчого рівня, а прийняте рішення оформити відповідно до вимог Положення №402 із наведенням мотивів прийнятого висновку.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що за результатами розгляду звернення позивача Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України надано лист від 23.01.2024 №598/4/1298, у якому лише зазначено, що постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23.11.2023 №3924 є правильною та обґрунтованою. При цьому зазначений лист не містить мотивованої оцінки доводів позивача, аналізу поданих ним медичних документів, а також не свідчить про прийняття Центральною ВЛК постанови в межах повноважень, визначених пунктами 2.3.3 2.3.5 глави 2 розділу І Положення №402.

За таких обставин суд доходить висновку, що Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України не було забезпечено належного розгляду звернення позивача відповідно до вимог Положення №402, у зв`язку з чим її дії щодо розгляду скарги не відповідають вимогам законності, обґрунтованості та належної адміністративної процедури.

Водночас суд зазначає, що вирішення питання щодо ступеня придатності особи до військової служби, оцінка стану її здоров`я та визначення відповідної статті Розкладу хвороб належать до виключної компетенції військово-лікарських комісій і не можуть бути підмінені судом.

З огляду на викладене, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо неналежного розгляду його скарги та зобов`язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повторно розглянути заяву (скаргу) позивача щодо перегляду постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформленої довідкою від 23.11.2023 №3924, із дотриманням вимог Положення №402, наданням належної оцінки доводам заявника, поданим медичним документам та прийняттям за результатами такого розгляду мотивованого рішення (постанови) з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.

Судом також враховано, що до матеріалів справи позивачем долучено довідку військово-лікарської комісії від 10.09.2025 №2025-0910-0814-1871-0, видану позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при КНП «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що під час повторного медичного огляду ВЛК встановила наявність у позивача захворювань, зокрема цукрового діабету 2 типу, ожиріння, виразкової хвороби шлунка та інших, однак за результатами медичного огляду прийняла постанову про його придатність до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

Отже, зазначена довідка не підтверджує доводів позивача про те, що наявні у нього захворювання безумовно свідчать про непридатність до військової служби або що постанова ВЛК від 23.11.2023 була очевидно неправильною.

Водночас ця довідка також не є рішенням штатної військово-лікарської комісії за результатами перегляду постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому сама по собі не впливає на оцінку дотримання процедури адміністративного оскарження, передбаченої Положенням №402.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією, копія якої долучена до матеріалів справи.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо неналежного розгляду заяви (скарги) ОСОБА_1 про перегляд постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформленої довідкою від 23.11.2023 №3924.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щодо перегляду постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформленої довідкою від 23.11.2023 №3924, у порядку, передбаченому пунктами 2.3.3 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, з прийняттям за результатами такого розгляду належним чином вмотивованої постанови та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.