Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 629/1980/26
Номер провадження 2/629/1130/26
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м.Лозова Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №629/1980/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, представник відповідача - адвокат Балла Владислав Володимирович, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 21-116-850-2-18-Г від 03.05.2018 року, яка станом на 03.09.2024 року становить 33 906,08 грн. Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що 03.05.2018 року між АТ «МЕГАБАНК» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Кредитний договір № 21-116-850-2-18-Г. Кредитодавець виконав зобов`язання, надавши кошти, проте відповідач борг не повернув у повному обсязі. На підставі ланцюга договорів відступлення права вимоги (факторингу) право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ». Зважаючи на тривале невиконання зобов`язань, позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Представник відповідача- адвокат Балла В.В. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 22 421, 60 грн та стягнення заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) в розмірі 4 131, 41 грн. В обґрунтування вказав, що нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості є незаконним та нікчемним відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки банком не наведено переліку додаткових послуг, за які вона стягується. Крім того, відповідач надав власний розрахунок, згідно з яким сума фактично сплаченої комісії (7 966,90 грн) має бути зарахована в рахунок погашення основного боргу та процентів. Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зауважив на їх неспівмірності, вказав, що обґрунтована та доведена вартість послуг представника позивача становить 5 000, 00 грн. Враховуючи вказане, у разі задоволення позову просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 5 000, 00 грн. Крім того, просив пропорційно розміру задоволених вимог стягнути з позивача витрати понесені у зв`язку з розглядом справи, в тому числі на оплату послуг адвоката, у розмірі 11 000, 00 грн.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
03.05.2018 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено
Кредитний договір № 21-116-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами), що складається з публічної та індивідуальної частин.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, даний договір є договором приєднання.
АТ «МЕГАБАНК» виконало свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується виписками з рахунку.
03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» (в особі ліквідатора) та ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги за результатами електронного аукціону.
27.12.2024 року між ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а одностороння відмова не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Заборгованість відповідача за розрахунком позивача станом на 03.09.2024 року становить 33 906,08 грн, з яких: 7 664,01 грн -основний борг; 3 820,47 грн - проценти; 22 421,60 грн - комісія.
Вирішуючи питання про законність нарахування комісії за обслуговування кредиту в розмірі 22 421,60 грн, суд виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після 10.06.2017 року, щодо оплатності послуг банку, які за законом повинні надаватись безоплатно (як-от інформування про стан заборгованості), є нікчемною відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки позивачем не доведено надання відповідачу жодних додаткових чи супутніх послуг, що не пов`язані з адмініструванням кредиту, нарахування комісії є неправомірним.
Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за комісією в сумі 22 421,60 грн задоволенню не підлягає.
Щодо зарахування фактично сплачених сум комісії, судом встановлено з виписки по рахунку, що протягом 2018-2020 років відповідачем сплачено комісію в загальному розмірі 7 966,90 грн.
Оскільки положення про комісію є нікчемними, вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення інших обов`язкових платежів згідно з черговістю, встановленою ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».
У першу чергу погашаються прострочені проценти: 3 820,47 грн. Залишком у розмірі 4 146,43 грн погашається частина основного боргу.
Таким чином, обґрунтованою та доведеною є заборгованість відповідача лише за тілом кредиту в сумі 3 517,58 грн.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.4 ст.77 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій
обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вивчивши викладене сторонами, перевіривши матеріали електронної справи, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково, а саме з заявлених позивачем до стягнення вимог на суму 33 906, 08 грн задоволено вимоги в розмірі 3 517, 58 грн, що складає 10,37% від заявлених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційний розміру задоволеної частини вимог у сумі: 2 662,40 грн ? 10,37% = 276,09 грн. Інша частина судового збору залишається за позивачем.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн.
На підтвердження понесених витрат представником позивача долучено Договір № 1/07 від 01.07.2025 року та Акт № 12081968 від 05.01.2026 року.
Відповідач заперечував проти цих витрат, вказуючи на шаблонний характер позову та системність представництва адвоката Журавльова С.Г. в аналогічних справах.
Так, керуючись ст. 137 ЦПК України та враховуючи висновки ВС у справі № 275/150/22, беручи до уваги заперечення представника відповідача, зважаючи на категорію справи та обставини, суд вважає заявлену суму неспівмірною зі складністю справи, обсягом робіт, та вважає за необхідне зменшити розмір витрат до 10 000 грн.
Враховуючи пропорційність задоволених вимог (10,37%), стягненню підлягає: 10 000,00 грн ? 10,37% = 1037, 00 грн. Інша частина витрат залишається за позивачем.
Також, відповідач просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у сумі 11 000,00 грн.
В обгрунтування посилається на укладений з адвокатом договір, пунктом 3.1 якого встановлено фіксований розмір гонорару в сумі 11 000,00 грн. Згідно з умовами цього договору, сума є визначеною і не залежить від обсягу послуг чи часу, витраченого адвокатом.
До матеріалів справи представником відповідача долучено також копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2825 від 25.06.2019 року та ордер на надання правничої допомоги.
Суд бере до уваги, що позивач не подавав клопотання про зменшення цих витрат.
Таким чином, керуючись ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України та позицією ВС у справі № 275/150/22, суд не має права самостійно зменшувати суму витрат сторони, якщо інша сторона проти них не заперечила.
Відтак, базова сума у 11 000,00 грн приймається судом повністю, однак, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено на 89,63%, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню: 11 000 ? 89,63% = 9 859,30 грн.
Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Договором № 21-116-850-2-18-Г від 03.05.2018 року у розмірі 3 517,58 грн, що є боргом за кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму судового збору у розмірі 276,09 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1037, 00 грн.
Решту суми судових витрат залишити за позивачем.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 859,30 грн.
Решту суми судових витрат залишити за відповідачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, адреса: пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105, м. Дніпро, індекс 49070, e-mail: court_fc_evrocredit@ukr.net.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Т. О. Каращук
Судове рішення № 138228185, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 14.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/1980/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: