Ухвала суду № 138228091, 15.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/105/2026 Справа № 643/16774/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

представника потерпілого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами у кримінальному правопорушенні за № 12025221150000069 від 15.01.2025, №12024226200000909 від 02.11.2024, №12024226170000433 від 07.10.2024, № 2025221140000081 від 17.01.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, який не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває об?єднане кримінальне провадження, відомості про кримінальні правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № 12025221150000069 від 15.01.2025, №12024226200000909 від 02.11.2024, №12024226170000433 від 07.10.2024, № 2025221140000081 від 17.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України.

У судове засідання з`явились прокурори, захисник, потерпілий ОСОБА_7 та його представник, обвинуваченого доставлено конвоєм.

Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Прокурор послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1) ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене законом суворе покарання. Також зазначений ризик обґрунтовано тим, що обвинувачений не працює офіційно, джерел доходів не має, є неодруженим, не має дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків; п. 3) ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з якими особисто знайомий, в тому числі шляхом погроз та умовлянь змінити свідчення. Натомість вказані особи судом ще допитані не були; п. 5) може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення Цей ризик підтверджується тим, що обвинувачений, маючи непогашену та не зняту в законному порядку судимість за вчинення злочину проти власності, знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності. Викладене свідчить про стійку антисоціальну поведінку ОСОБА_5 та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, із корисливих мотивів.

Прокурор ОСОБА_4 підтримала зазначене клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, послався на те, що наведені стороною обвинувачення ризики є недоведеними, жоден із них не підтверджений. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, тому відсутні підстави вважати, що він буде ухилятися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора.

Вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з наступного.

18.04.2025 слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.05.2025, визначено заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 07.05.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.07.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 03.07.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31.08.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 06.08.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.10.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 17.09.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.11.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 24.10.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.12.2025 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 27.11.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.01.206 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 13.01.2026 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13.03.2026 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 25.02.2026 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.04.2026 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 02.04.2026 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31.05.2026 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 26.05.2026 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.07.2026 із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлений ухвалою слідчого судді спливає 24.07.2026, однак судове провадження за цим кримінальним провадженням потребує значного часу для розгляду, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 , раніше судимий, обвинувачується, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який карається позбавленням волі строком від п`яти до восьми років, отже до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим, якщо цього потребує суспільний інтерес, який за конкретних обставин справи переважає принцип поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, не має законних джерел доходу, міцних соціальних зв`язків, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має. З урахуванням цих обставин, а також тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та можливості призначення у разі визнання винуватим суворого покарання, суд дійшов висновку про наявність реального ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до відмови від раніше наданих показань або до надання показань на свою користь. При цьому суд враховує положення ст. 23 КПК України, відповідно до яких суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно. Та обставина, що один із потерпілих уже був допитаний судом, сама по собі не свідчить про відсутність або істотне зменшення цього ризику, оскільки кримінальний процесуальний закон не виключає можливості його повторного допиту за наявності відповідних процесуальних підстав, а інші потерпілі та свідки ще не допитані судом. За таких обставин ризик незаконного впливу продовжує існувати до завершення судового розгляду.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує дані про особу ОСОБА_5 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а також те, що у цьому кримінальному провадженні він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нових умисних кримінальних правопорушень проти власності. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність реального ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, суд також враховує наведені вище дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, та інші обставини кримінального провадження, зокрема, те, що інкриміновані у цьому кримінальному провадженні кримінальні правопорушення, за версією сторони обвинувачення, він вчинив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість.

Суд бере до уваги, що суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, сама по собі не є підставою для застосування чи продовження запобіжного заходу, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами є істотним чинником при оцінці ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, насамперед ризику переховування від суду.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, а також характер та обставини інкримінованих кримінальних правопорушень. Достатніх даних про наявність у нього захворювань, які перешкоджають або унеможливлюють його перебування під вартою, суду не надано.

Доводи захисника, висловлені на заперечення клопотання прокурора, не спростовують наведених висновків суду та не свідчать про зменшення або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора суд не вбачає.

Таким чином, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та не відпали, а тому підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу немає. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку з чим строк тримання під вартою підлягає продовженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд, враховуючи характер обвинувачення, дані про особу обвинуваченого та встановлені ризики, не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді від 26.05.2026 та вважає за необхідне залишити визначений ОСОБА_5 розмір застави, а саме: 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 133 120,00 грн, оскільки, на переконання суду, застава в такому розмірі є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 12 вересня 2026 року із визначенням суми застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 15.07.2026 року, справа № 641/16774/24, н/п 1-кп/641/105/2026) до спливу терміну тримання під вартою.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)».

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень - злочинів.

Термін дії обов`язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_5 з -під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Судове засідання відкласти до 09 вересня 2026 року на 11 год. 15 хв.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.

Cуддя- ОСОБА_1