Ухвала суду № 138227719, 14.07.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3215/25

Провадження № 1-кп/610/61/2026

УХВАЛА

14.07.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області справу за обвинувальними актами у кримінальних провадженнях № 12025221080000312 та № 12026221080000046 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Андріївка Балаклійського району Харківської області, громадянина України, без освіти, неодруженого, до затримання працював газорізником на ТЕЦ-3, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи клопотання тим, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від суду, можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначив, що обвинувачений, з огляду на тяжкість можливого призначення покарання у виді позбавлення волі у разі ухвалення стосовно нього обвинувального вироку, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. До того ж ОСОБА_6 неодноразово судимий, тобто має стійку направленість на протиправну діяльність, що значно збільшує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Отже, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували вказавши, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Обвинувачений зазначив, що зобов`язується від явки до суду не ухилятися, не здійснювати вплив на свідків та потерпілих.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтями131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як встановлено судом, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2026 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 березня 2026 року включно; визначено розмір застави 266 240 грн.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 22 травня 2026 року включно, визначений ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2026 розмір застави та покладені на обвинуваченого обов`язки, залишено без змін.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 19.05.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 17 липня 2026 року включно, визначений ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2026 розмір застави та покладені на обвинуваченого обов`язки, залишено без змін.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ у справі "Москаленко проти України" від 20.08.2010 № 37466/04 Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у вчиненні тяжких злочинів, у т. ч. проти власності, за кожен з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

28.01.2026 ОСОБА_6 було затримано на підставі ухвали суду 20.11.2025 про розшук останнього. Тобто ОСОБА_6 раніше переховувався від суду, що призвело до необхідності його розшуку.

З пояснень самого обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, неодружений та не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, тобто не має міцних соціальних зв`язків.

З обвинувальних актів убачається, що ОСОБА_6 має 5 не погашених судимостей, чотири з яких за вчинення тяжких злочинів. Має стійку направленість на вчинення кримінальних правопорушень проти власності.

Зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також про те, що вказані ризики не зменшилися. Отже, доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Суду також не надано доказів про те, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зазначені обставини дають достатні підстави стверджувати про наявність можливості переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у клопотанні про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 підлягає задоволенню, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не убачається.

Разом з тим, згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Враховуючи, що ОСОБА_6 з 28.01.2026 тримається під вартою та до теперішнього часу не вніс визначений ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2026 (справа № 610/3215/25, провадження № 1-кп/610/61/2026) розмір застави в сумі 266 240 грн, суд доходить висновку, що такий розмір застави є непомірним для нього, а тому вважає за необхідним його зменшити до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

При цьому, покладені ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2026 (справа № 610/3215/25, провадження № 1-кп/610/61/2026) на обвинуваченого обов`язки, суд вважає за необхідне залишити без змін.

Керуючись статями 131, 132, 177, 183, 194, 291, 314, 331, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" продовжити на 60 (шістдесят) днів до 11 вересня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яку необхідно внести до закінчення строку тримання під вартою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 610/3215/25, провадження № 1-кс/646/61/2026) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення..

Повний текст ухвали складено 15 липня 2026 року.

Суддя