Ухвала суду № 138227620, 10.07.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2364/25

Провадження № 2-др/396/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" - адвоката Ігнатенка Володимира Васильовича про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи №396/2364/25, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа №396/2364/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Руденко Ганна Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію речового права та припинення речового права.

Ухвалою суду від 14.05.2026 р., за заявою представника позивача, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Представник ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" - адвокат Ігнатенко В.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень. Заяву обґрунтовує наступним.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Вказував, що між ТОВ "Агропромислова компанія ім. О.В.Гіталова", в особі представника - Крамара Петра Лаврентійовича, який діє на підставі статуту Товариства та ОСОБА_2 27.11.2025 р. укладено договір про надання правничої допомоги. За час виконання адвокатом Договору на стадії розгляду справи судом, Адвокат надав відповідачу певні види робіт (послуг), зміст яких зазначено в положеннях Угоди. Вважає, що наявні підстави вважати, що мали місце необґрунтовані дії позивача, оскільки саме вона ініціювала судову справу. Водночас, докази такої необгрунтованості представник відповідача зобов`язався надати завчасно перед судовим засіданням.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлені належним чином. Будь-які заяви та клопотання до суду не надходили.

Представник відповідача, в судове засідання двічі не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку повістки про виклик до суду до електронного катінету. Будь-які зави та клопотання до суду не надходили.

У зв`язку з цим, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами.

Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено статтею 142 ЦПК України.

Зокрема, частинами 3, 4, 5, 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Однак, по даній справі позов було залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача, і в такому випадку відшкодування витрат на правову допомогу можливе лише за умови наявності необґрунтованих дій позивача, зловживання стороною (в даному випадку - позивачем) процесуальними правами (ч. 9 ст. 141, ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України).

За змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, в порядку визначеному ч. 5 ст. 142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов`язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Поряд з цим в ЦПК України не визначено, що розуміється під необґрунтованими діями позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у висновках, які викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2025 року у справі №750/14656/24 та від 12.02.2026 року у справі №404/6023/24 зазначено, що для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, суд вважає, що пред`являючи до суду позов позивач вважав, що його права порушено, а тому з метою їх захисту звернувся до суду.

Водночас, доказів необгрунтованості дій позивача представником відповідача в судове засідання станом на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суду не надано. Саме по собі залишення позову без розгляду не свідчить про його безпідставність і необґрунтованість, а відтак не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими по пред`явленню позову.

Таким чином, підстави для задоволення заяви представника відповідача про відшкодування судових витрат, відсутні.

Керуючись ст. 3-13, 141, 142, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ім. О.В. Гіталова" - адвоката Ігнатенка Володимира Васильовича про компенсацію витрат, пов`язанмх з розглядом справи №396/2364/25 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 15.07.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська