Рішення № 138227601, 18.06.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/713/26

Провадження № 2/392/1213/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в загальному розмірі 25 156,25 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72938966. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Згідно з умовами договору розмір наданої позики становив 7 000,00 грн. Відповідач зобов`язалася повернути позику та сплатити проценти за користування нею в порядку та на умовах, визначених договором.

Надалі між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 034-030723 від 03 липня 2023 року, відповідно до якого право вимоги за вказаним договором позики перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс».

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу № 05/12/25-01, згідно з яким право вимоги заборгованості за договором позики № 72938966 перейшло до позивача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, станом на 10 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 25156,25 грн, яка складається із 7 000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу (тіло позики); 18156,25 грн сума заборгованості за відсотками.

Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, неодноразово (заявами від 24 квітня 2026 року, 05 травня 2026 року та 03 червня 2026 року) зверталася до суду з клопотаннями про розгляд справи за її відсутності, у яких позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечуючи проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідачка зазначила, що вона не заперечує проти фактичних обставин справи, зокрема щодо отримання нею кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн. Разом з тим, вона категорично не погодилася з розміром заявленої заборгованості, а саме з нарахованими відсотками у сумі 18156,25 грн.

Свою позицію відповідач обґрунтовувала тим, що її чоловік ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить військову службу за мобілізацією з 21 квітня 2022 року, має статус учасника бойових дій та відповідне посвідчення. Відтак, на підставі частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідачка, як дружина військовослужбовця, звільняється від нарахування процентів, штрафів та пені на весь період призову її чоловіка. З огляду на це, відповідачка у прохальній частині відзиву просила суд: відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Деал Фінанс Груп» у частині стягнення відсотків, штрафів, пені та інших фінансових санкцій; зобов`язати позивача здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням статусу військовослужбовця члена її сім`ї; з урахуванням скрутного матеріального становища, перебування на її утриманні неповнолітньої дитини та введення воєнного стану в Україні, надати їй розстрочку виконання судового рішення на строк не менше ніж 12 місяців.

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Ткаченко Ю. О. заперечувала проти доводів відповідача. Вона вказувала, що надане відповідачкою посвідчення УБД її чоловіка видане у 2023 році, проте воно не підтверджує конкретного періоду проходження ним військової служби за мобілізацією, зокрема у період нарахування відсотків за кредитним договором. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 199/3051/14, представник позивача стверджувала, що відповідачка не надала суду передбачених законом документів для підтвердження права на пільгу, а саме: військового квитка із відповідними відмітками або довідки за формою № 5 про призов військовозобов`язаного на військову службу. З огляду на це, позивач вважав заперечення відповідача безпідставними та просив позов задовольнити в повному обсязі.

17 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження військової служби чоловіка, до якої було додано копію військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 та копію довідки військової частини НОМЕР_2 № 3210 від 13 червня 2026 року (довідка форми № 5).

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 03 квітня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано від АТ КБ «Приватбанк» докази.

В судове засідання учасники справи не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі було укладено договір позики № 72938966. За умовами договору позичальнику було надано кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 30 днів, процентна ставка фіксована 2,5%.

Судом також встановлено, що за ініціативою позичальника (відповідача) з метою продовження (пролонгації) строку дії кредитного договору між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди:

1) додаткова угода № 8369240 від 01 січня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 30 днів. Загальний строк кредитування склав 60 днів до 31 січня 2023 року включно;

2) додаткова угода № 8422927 від 09 січня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 1 день. Загальний строк кредитування склав 61 день до 01 лютого 2023 року включно;

3) додаткова угода № 8576824 від 01 лютого 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 28 днів. Загальний строк кредитування склав 89 днів до 01 березня 2023 року включно;

4) додаткова угода № 8775574 від 01 березня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 30 днів. Загальний строк кредитування склав 119 днів до 31 березня 2023 року включно;

5) додаткова угода № 8983898 від 31 березня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 2 дні. Загальний строк кредитування склав 121 день до 02 квітня 2023 року включно;

6) додаткова угода № 8993050 від 02 квітня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 30 днів. Загальний строк кредитування склав 151 день до 02 травня 2023 року включно;

7) додаткова угода № 9209689 від 02 травня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 4 дні. Загальний строк кредитування склав 155 днів до 06 травня 2023 року включно;

8) додаткова угода № 9217848 від 03 травня 2023 року сторони погодили продовження строку кредитування на 2 дні. Загальний строк кредитування склав 157 днів до 08 травня 2023 року включно.

Усі вищезазначені додаткові угоди були підписані сторонами в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора через особистий кабінет позичальника за допомогою одноразових ідентифікаторів.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачці кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн на її банківську картку № НОМЕР_3 , що повністю підтверджується: електронною платіжною інструкцією № 1823db5c-c4c4-4ebf-9551-d00bb6edf4b6 від 02 грудня 2022 року, виданою платіжною системою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес»; довідкою про підтвердження перерахування коштів № КД-000122039/ТНПП від 16 лютого 2026 року; листом первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 30/01/26-29949 від 30 січня 2026 року; відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 16-04-2026 року разом із випискою по картковому рахунку відповідача за період з 02 грудня 2022 року по 05 грудня 2022 року, яка містить відомості про зарахування 02 грудня 2022 року суми переказу в розмірі 7 000,00 грн та її подальше використання відповідачкою.

ОСОБА_1 здійснила платежі на користь кредитора в рахунок погашення зобов`язань за договором позики № 72938966 на загальну суму 7778,75 грн, що підтверджується детальною випискою по особовому рахунку клієнта, сформованою первісним кредитором. Згідно з випискою, відповідачкою було внесено такі суми: 01 січня 2023 року 1 837,50 грн; 09 січня 2023 року 61,25 грн; 01 лютого 2023 року 1 715,00 грн; 01 березня 2023 року 1 837,50 грн; 31 березня 2023 року 122,50 грн; 02 квітня 2023 року 1 837,50 грн; 02 травня 2023 року 245,00 грн; 03 травня 2023 року 122,50 грн, які зараховані як заборгованість за відсотками.

На підставі договору факторингу № 034-030723 від 03 липня 2023 року та Реєстру боржників до вказаного договору факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс».

Надалі право вимоги заборгованості за договором позики № 72938966 від 02 грудня 2022 року перейшло до позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» на підставі договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року та відповідного Реєстру прав вимог № 30/01/26 від 30 січня 2026 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 10 лютого 2026 року, сума боргу відповідача становить 25156,25 грн, з яких: 7 000,00 грн основний борг за тілом кредиту, 18156,25 грн заборгованість за нарахованими відсотками за період з 05 вересня 2023 року по 10 лютого 2026 року.

Судом також встановлено сімейний стан відповідача ОСОБА_1 та статус її чоловіка як військовослужбовця, що підтверджуюється: копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 08 червня 2016 року, згідно з яким відповідач ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 , виданого 10 грудня 2025 року на ім`я ОСОБА_2 , згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (дата виникнення права на пільгу 10 березня 2023 року); копією військового квитка серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , згідно з відмітками у якому (розділ 16, «Особливі відмітки») його було призвано на військову службу за мобілізацією згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, та зачислено до списків особового складу з 21 квітня 2022 року; копією довідки військової частини НОМЕР_2 № 3210 від 13 червня 2026 року (довідка форми № 5), виданої Міністерством оборони України, яка підтверджує, що капітан ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 21 квітня 2022 року по теперішній час.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України).

Положенням статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Як визначено статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язаться надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаться повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язується здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Верховний Суд України у своїй постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 зробив висновок про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Факт укладення договору позики № 72938966 від 02 грудня 2022 року, отримання кредиту в сумі 7 000 грн 00 коп. відповідачкою ОСОБА_1 не оспорюється, про що свідчить поданий нею до суду відзив на позовну заяву, а тому такі обставини додатковому доказуванню не підлягають. ТОВ «Деал Фінанс Груп» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором № 72938966 про надання кредиту.

Разом з тим, відповідачка не погоджується з нарахуванням їй процентів за вказаним кредитним договором, мотивуючи це тим, що її чоловік ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить службу за мобілізацією, тож відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ звільнена від сплати процентів та штрафних санкцій.

Суд бере до уваги доводи відповідача щодо необхідності здійснення перерахунку заборгованості. Однак заявлена вимога про зобов`язання позивача провести перерахунок не може бути предметом вирішення у цій справі, оскільки не є самостійною позовною вимогою. Разом із тим, суд самостійно здійснює правову оцінку розрахунку позивача та встановлює відсутність заборгованості після застосування вимог частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки відповідач у відзиві заперечила правильність розрахунку заборгованості та послалася на наявність передбаченої законом пільги, суд був зобов`язаний перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку. Встановивши, що після застосування частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування процентів є неправомірним, суд самостійно визначив дійсний розмір заборгованості, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21). Водночас, суд не виходить за межі позовних вимог, оскільки не присуджує відповідачу жодних коштів та не вирішує питання про повернення переплати, а лише перевіряє правильність визначеного позивачем розміру заявленої до стягнення заборгованості.

З довідки військової частини НОМЕР_2 № 3210 від 13 червня 2026 року, військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 24 квітня 2018 року, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 10 грудня 2025 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 08 червня 2016 року вбачається, що чоловік відповідачки з 21 квітня 2022 року по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією в особливий період.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.

У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, в редакції, яка діяла на час укладення відповідачем кредитного договору зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення... та на членів їх сімей.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який триває і на час розгляду справи.

Судом встановлено, що на час укладення кредитного договору № 72938966 від 02 грудня 2022 року чоловік відповідачки був військовослужбовцем і є ним на даний час, отже на відповідачку як на його дружину розповсюджуються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань та процентів за користування кредитом. Чоловік відповідачки як військовослужбовець бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період воєнного стану.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 18 156 грн 25 коп. задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом відповідачу не підлягали нарахуванню, усі кошти, сплачені нею кредитору та зараховані останнім як проценти, є такими, що були зараховані без достатньої правової підстави. Після усунення неправомірно нарахованих процентів зазначені платежі підлягають врахуванню при визначенні фактичного залишку основного боргу.

Більш того, беручи до уваги загальну вартість кредиту, що становить 7000 грн 00 коп. (заборгованість за основною сумою боргу) та враховуючи те, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідачкою було сплачено в рахунок погашення кредиту 7778 грн 75 коп., при цьому відповідачці в силу пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не повинні були нараховуватися проценти за користування кредитом, суд приходить до висновку, що сплачені відповідачем кошти повинні бути повністю зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, що повністю покриває нараховану суму заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в заявленій сумі. Таким чином, після здійснення перерахунку заборгованості, суд констатує здійснення відповідачем передплати за кредитним договором у розмірі 778 грн 75 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після здійснення такого перерахунку заборгованість відповідачки перед позивачем за договором позики № 72938966 від 02 грудня 2022 року - відустня.

З огляду на це, позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Оскільки в позові відмовлено повністю, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати позивача на правничу допомогу та судовий збір стягненню з відповідача не підлягають і повністю відносяться на рахунок позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (*SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE*, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місце знаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко