Рішення № 138227580, 18.06.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/855/26

Провадження № 2/392/1284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 91 795,08 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 22 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1578-7692.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 24 700,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту (що становить 3 705,00 грн), стандартна відсоткова ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Однак відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, у зв`язку з чим його заборгованість за кредитним договором станом на 24 лютого 2026 року становить 91 795,08 грн, що складається із: простроченої заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 24 700,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 51 040,08 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 12 350,00 грн; заборгованості по комісії 3 705,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач просить суд стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором в розмірі 91 795,08 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при зверненні до суду з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого просив розглянути справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Проте від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечував частково. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що умови укладеного договору є несправедливими у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки нараховані відсотки у кілька разів перевищують тіло кредиту. Також відповідач зазначав, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позичальник під час дії воєнного стану звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, визначеної статтею 625 ЦК України, а тому нарахування процентів річних у сумі 12 350,00 грн є незаконним, а вказана сума підлягає списанню кредитором.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 17 квітня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання призначалось на 18 травня 2026 року та 17 червня 2026 року

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

22 липня 2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1578-7692 продукту «MiniKasa», укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) та підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9277.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 1578-7692 відповідач отримав кредит у сумі 24 700,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 21 липня 2026 року (пункти 4.1, 4.14 договору).

Базовий період сплати відсотків становить 30 календарних днів (пункт 4.8 Договору).

Стандартна відсоткова ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 3181,67 відсотків річних.

Перед підписанням договору відповідачу у встановленому законом порядку було надано Паспорт споживчого кредиту, де вказано всі параметри кредитування, розмір відсоткових ставок та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 24 700,00 грн підтверджується копією довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1578-7692 від 22 липня 2025 року, згідно з якою 22 липня 2025 року через платіжну систему EasyPay кредитором на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у сумі 24 700,00 грн, а також копією квитанції ТОВ "ФК "Контрактовий дім" (EasyPay).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов`язання за вказаним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, відповідно до якого станом на 24 лютого 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 91 795,08 грн, що складається із: простроченої заборгованості за кредитом 24 700,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 51 040,08 грн; заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 12 350,00 грн; заборгованості по комісії 3 705,00 грн.

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має право на здійснення таких видів економічної діяльності, як 64.92 Інші види кредитування (основний).

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей кредитних договорів, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-11239св21), відповідно до якої електронний договір, укладений із використанням одноразового ідентифікатора, є належною письмовою формою правочину та створює для сторін такі самі цивільні права та обов`язки, як і договір, укладений на паперовому носії.

Судом встановлено, що до укладення кредитного договору відповідачу було надано Паспорт споживчого кредиту, який містив усі істотні умови кредитування, розмір процентної ставки, комісії, орієнтовну загальну вартість кредиту та реальну річну процентну ставку. Таким чином, кредитодавцем виконано обов`язок щодо надання споживачу інформації, передбачений Законом України «Про споживче кредитування», що виключає доводи відповідача про необізнаність із умовами кредитування.

На підставі вищевикладеного з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1578-7692 від 22 липня 2025 року в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), свобода договору є однією із засад цивільного законодавства, однак реалізується за умови дотримання вимог закону, принципів добросовісності, розумності та справедливості. Укладений між сторонами договір недійсним не визнавався, вимоги про визнання окремих його умов недійсними відповідачем не заявлялися, тому погоджені сторонами умови є обов`язковими для виконання відповідно до статті 629 ЦК України.

Щодо заперечень відповідача про несправедливість умов договору через перевищення відсотками суми тіла кредиту суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що сторонами погоджено стандартну відсоткову ставку 1,00% на день (перші 180 днів) та 0,74% на день надалі. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальна денна процентна ставка за споживчим кредитом не може перевищувати 1% на день. Таким чином, визначена договором відсоткова ставка повністю відповідає імперативним вимогам закону.

Отже, накопичення заборгованості за відсотками у розмірі 51040,08 грн, яка перевищує тіло кредиту, є прямим наслідком тривалого невиконання відповідачем своїх зобов`язань із повернення коштів.

Суд також враховує, що саме по собі перевищення суми нарахованих процентів над сумою отриманого кредиту не є підставою для визнання умов договору несправедливими. Вирішальним є те, чи були такі умови погоджені сторонами під час укладення договору, чи відповідають вони імперативним вимогам законодавства та чи був споживач належним чином повідомлений про загальну вартість кредиту. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеного у постанові від 04 серпня 2025 року у справі № 182/317/23.

Щодо заперечень відповідача про незаконність нарахування комісії.

Визначена кредитним договором комісія та нараховані проценти є складовою загальної вартості кредиту та враховується при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника. Зазначене повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про споживче кредитування» (згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту), який набрав чинності на час укладення між сторонами кредитного договору. Можливість встановлення такої комісії також передбачена Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами загальної вартості кредиту, затвердженими Постановою Правління НБУ № 16 від 11 лютого 2021 року.

Водночас умова про сплату одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту (3 705,00 грн) була чітко визначена у пункті 4.11 укладеного сторонами договору та підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тому нарахування цієї суми відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом перевірено поданий позивачем розрахунок заборгованості шляхом співставлення суми кредиту, визначеного договором строку кредитування, погоджених сторонами процентних ставок, періоду користування кредитом та розміру нарахованих процентів. Перевіркою встановлено, що нарахування основної суми боргу, процентів та комісії здійснено відповідно до умов договору, а арифметичних помилок у розрахунку судом не встановлено та відповідачем контррозрахунку не надано.

Щодо посилань відповідача на окремі правові позиції Верховного Суду, суд зазначає, що наведена відповідачем судова практика ухвалена у справах з іншими фактичними обставинами, за іншого законодавчого регулювання та стосується правовідносин, які відрізняються від спірних за своєю правовою природою. У зв`язку з цим суд відхиляє такі посилання відповідача як неспроможні для застосування до розглядуваних правовідносин.

Таким, чином, встановивши дані обставини справи, з матеріалів справи вбачається, що відповідач порушує вимоги кредитного договору, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту № 1578-7692 від 22 липня 2025 року в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 24700,00 грн, нарахованих процентів у розмірі 51040,08 грн та комісії у розмірі 3705,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем процентів річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 12350,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки на момент виникнення прострочення та звернення позивача до суду на території України діяв правовий режим воєнного стану, вимоги кредитодавця про стягнення процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України, суперечать пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким позичальників звільнено від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову про стягнення 12350,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України, оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» мало його списати в силу зазначеного припису закону.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1578-7692 від 22 липня 2025 року в розмірі 79 445 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Лесі Українки, 26, офіс 407;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко