Постанова № 138227551, 10.07.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4495/26

провадження № 3/405/689/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з 3 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, майора, начальника служби з охорони праці військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за п.5 ч.1 ст.212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника служби з охорони праці військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та виконуючи свої посадові обов`язки як службова особа зазначеної військової частини, порушив вимоги Закону України «Про державну таємницю», а також п. 49 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, а саме: у місячний строк із дня видання наказу про призначення на посаду не подав до режимно-секретного органу документи, передбачені п. 54 зазначеного Порядку, необхідні для оформлення допуску до державної таємниці.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, визнав.

Надав пояснення, що є уродженцем м. Олександрії Кіровоградської області. На цей час проходить службу та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Неодружений. Має сина ОСОБА_2 , 2012 року народження, який проживає окремо. Сплачує аліменти. Середньомісячний заробіток становить 34 тис. грн. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

25.03.2026 був призначений на посаду начальника служби з охорони праці військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України. До цього протягом 12 років працював на цивільній роботі. Після прибуття до військової частини одразу приступив до виконання службових обов`язків, зокрема проводив розслідування нещасних випадків.

Був попереджений про те, що перебування на займаній посаді потребує отримання допуску до державної таємниці, із чим був ознайомлений. Повинен був надати відповідний пакет документів, однак неправильно визначив пріоритетність виконуваних завдань, оскільки займався розслідуванням нещасних випадків, а також тривалий час отримував довідку із закладу охорони здоров`я.

Підтвердив, що строк для подання документів становив один місяць. Будь-яких заборон чи інших перешкод щодо оформлення документів не було, у відрядженнях він не перебував та можливість своєчасно оформити і подати документи мав.

У вчиненому розкаюється, зазначив, що йому соромно, вину визнає та готовий понести відповідальність. До секретних документів допущений не був, жодних документів, що містять державну таємницю, йому не надавали.

Пояснив, що проводить інструктажі та розслідування нещасних випадків, а також займався розробленням плану підвищення безпеки. За номенклатурою посади передбачено, що під час здійснення мобілізаційних заходів він виконує відповідні обов`язки, однак упродовж зазначеного часу справ із питань мобілізаційних заходів не мав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення законодавства про державну таємницю несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Відповідальність, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме за порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці.

Диспозиція зазначеної норми має бланкетний характер, у зв`язку із чим для встановлення складу цього адміністративного правопорушення необхідно звертатися до положень спеціального законодавства, яке визначає порядок оформлення та надання допуску до державної таємниці.

Як убачається з положень ст. 39 Закону України «Про державну таємницю», посадові особи та громадяни, винні, зокрема, у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи, які підпорядковуються безпосередньо керівнику відповідного державного органу, підприємства, установи чи організації.

Частиною 8 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що основними завданнями РСО є, зокрема, недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних із державною таємницею; організація та ведення секретного діловодства, а також здійснення контролю за станом режиму секретності.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 4 ст. 22 цього Закону для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, де громадяни працюють, проходять службу або навчаються, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік і форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, своєчасне подання особою до режимно-секретного органу необхідних документів є складовою встановленого законодавством порядку оформлення матеріалів для надання допуску до державної таємниці. Неподання таких документів у визначений строк перешкоджає своєчасному оформленню відповідних матеріалів та їх направленню до органу Служби безпеки України.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну таємницю» контроль за додержанням законодавства про державну таємницю в системі Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України».

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень безоплатно одержувати від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України та наказом командира військової частини від 25.03.2026 № 68 призначений на посаду начальника служби з охорони праці.

Перебування на зазначеній посаді передбачало необхідність оформлення допуску до державної таємниці, у зв`язку із чим ОСОБА_1 був зобов`язаний у місячний строк із дня видання наказу про призначення подати до режимно-секретного органу документи, необхідні для оформлення такого допуску.

Із довідки-інформування від 08.04.2026 убачається, що ОСОБА_1 було поінформовано про необхідність оформлення допуску до державної таємниці та подання відповідних документів. Отже, він був належним чином обізнаний як із покладеним на нього обов`язком, так і зі строком його виконання.

Проте в установлений місячний строк із дня видання наказу від 25.03.2026 ОСОБА_1 документів, необхідних для оформлення допуску до державної таємниці, до режимно-секретного органу не подав.

Факт неподання документів у встановлений строк підтверджується такими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 17/7/3-1503/ві від 24.06.2026 (а.с. 14), у якому зафіксовано обставини виявленого порушення;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.06.2026 (а.с. 78), у яких він визнав факт несвоєчасного подання документів;

-письмовими поясненнями начальника режимно-секретного відділення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_3 від 24.06.2026 (а.с. 910);

-копією довідки-інформування від 08.04.2026 (а.с. 11), яка підтверджує обізнаність ОСОБА_1 з необхідністю оформлення допуску до державної таємниці та подання відповідних документів;

-копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині від 25.03.2026 № 68 (а.с. 12), якою підтверджується призначення ОСОБА_1 на відповідну посаду;

-копією зобов`язання від 12.06.2026 (а.с. 13).

Особа ОСОБА_1 та проходження ним військової служби підтверджуються копією паспорта громадянина України (а.с. 5) і копією службового посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 6).

Викладені в протоколі обставини узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_1 та поясненнями, наданими ним у судовому засіданні. ОСОБА_1 не заперечував факту неподання документів у визначений строк та підтвердив, що був обізнаний із необхідністю їх подання, не перебував у відрядженнях, не мав установлених заборон чи інших об`єктивних перешкод для оформлення документів і мав реальну можливість виконати покладений на нього обов`язок.

Посилання ОСОБА_1 на значний обсяг службової роботи, необхідність проведення розслідувань нещасних випадків та неправильне визначення ним пріоритетності службових завдань не свідчать про відсутність його вини, оскільки такі обставини не позбавляли його можливості вжити заходів для своєчасного подання документів або повідомити режимно-секретний орган про обставини, які перешкоджали їх поданню.

Посилання на тривале отримання довідки із закладу охорони здоров`я також не спростовує встановлених обставин, оскільки ОСОБА_1 не зазначив про існування незалежних від його волі обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення за отриманням такої довідки, подання інших документів або інформування режимно-секретного органу про причини затримки. Навпаки, у судовому засіданні він визнав, що можливість своєчасно оформити документи мав, однак неправильно визначив пріоритетність виконуваних ним завдань.

Те, що ОСОБА_1 фактично не отримав доступу до секретних документів і не був ознайомлений із відомостями, які становлять державну таємницю, не виключає складу інкримінованого йому правопорушення, оскільки відповідальність за п. 5 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП настає за порушення встановленого порядку надання допуску та доступу до державної таємниці й не пов`язується з обов`язковим настанням наслідків у виді фактичного розголошення секретної інформації.

Характер установленої бездіяльності ОСОБА_1 , який був обізнаний із покладеним на нього обов`язком і строком його виконання, мав можливість його виконати, однак через неналежне ставлення до цього обов`язку своєчасно документи не подав, свідчить про необережну форму вини.

Таким чином, досліджені судом докази є належними, допустимими, взаємно узгодженими та в сукупності достатніми для висновку про доведеність того, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, порушив установлений законодавством порядок надання допуску до державної таємниці.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: порушення встановленого законодавством порядку надання допуску до державної таємниці.

Обставин, які виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 або свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, судом не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, на час розгляду справи не закінчився.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд ураховує характер вчиненого правопорушення, відсутність фактичного розголошення державної таємниці, особу порушника, який проходить військову службу, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП суд визнає його щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність, передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному судом, який є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, визначеному п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, -

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн., 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: UА368999980313040106000011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м. Кропивн/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998. Призначення платежу: штраф, ОСОБА_1 протокол №17/7/3-1503/ві від 24.06.2026.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 ) справа №405/4495/26 Подільський районний суд міста Кропивницького.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков