Рішення № 138227272, 15.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/470/26

Провадження № 2/347/533/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Книщука Р.М.,

секретаря Лазорик А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.11.2024р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №22.11.2024-100002527. Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит в розмірі 4000 грн. строком на 140 днів до 10.04.2025р. ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором). Відповідач порушила умови кредитного договору та на даний час її заборгованість становить 12400 грн., що складається з 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5600 грн. - заборгованість за процентами, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 800грн., неустойка 2000грн. В добровільному порядку відповідачка не бажає погасити вказану суму заборгованості, а тому просить позов задоволити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просить розглянути справу у її відсутності, вимоги позову не визнає в повному обсязі. Вказує, що кредитний договір вона не підписувала та не отримувала кошти від позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.ст. 525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Крім цього, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи 22.11.2024р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №22.11.2024-100002527.

Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит в розмірі 4000 грн. строком на 140 днів до 10.04.2025р.

Згідно п.3.1 договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Укладаючи Кредитний договір відповідачка вчинила дії визначені ст.11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачка підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е719 та отримала кредит в сумі 4000 грн. на банківську картку. Тобто, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс -повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою не був би укладений.

Тому, твердження відповідачки в заяві про те, що кредитний договір вона не підписувала та не отримувала кошти від позивача спростовується вище наведеними обставинами.

Відповідно до ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1048 ЦК України стверджується, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою умови кредитного договору належно не виконувалися, внаслідок чого її заборгованість становить 12400 грн., що складається з 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5600 грн. - заборгованість за процентами, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 800грн., неустойка 2000грн.

Проте, що стосується нарахованої позивачем неустойки в сумі 2000грн., то вона не підлягає стягненню з відповідачки з наступних підстав.

Положеннями п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір №22.11.2024-100002527 був укладений сторонами 22.11.2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка у розмірі 2000 грн. не може бути стягнута із ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати.

З цих підстав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №22.11.2024-100002527 від 22.11.2024 у розмірі 10400 грн.

Згідно ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому, на користь позивача з відповідачки слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2233 грн., який розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №22.11.2024-100002527 від 22.11.2024 в розмірі 10 400 (десять тисяч чотириста) гривень та 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) гривні оплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Р.М. Книщук