Рішення № 138226659, 15.07.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2687/26

Провадження № 2/211/3618/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 липня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

встановив:

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 зазначивши, що позивач регулярно надавав теплову енергію відповідачу в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а боржник використав надану послугу для задоволення власних потреб та не відмовлявся від цих послуг. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію та наявності боргу перед позивачем, відповідач своїми діями завдав шкоди інтересам позивача, що призвело до неможливості позивача сплачувати свої розрахунки перед постачальниками газу та електроенергії. Оскільки боржник ухиляється від задоволення заснованих на законі вимог, це змусило позивача звернутися до суду з вимогами про стягнення з боржника боргу за теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.01.2026 в сумі 12040,94 грн., за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 по 31.01.2026 в сумі 892,78 грн., суму сплаченого судового збору 2662,40 грн., витрати пов`язані з відправленням листа в сумі 45,00 грн., витрати пов`язані з отриманням витягу в сумі 41,00 грн.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з`явилась, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. З 17.11.2022 року вона не користується приміщенням, оскільки виїхала з місця свого проживання в зв`язку з військовою агресією рф до іншого міста, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також, зазначає, що до даного приміщення не здійснюється теплопостачання в зв`язку з військовою агресією. Крім того, взагалі відсутня необхідність здійснювати теплопостачання до даного приміщення, оскільки в ньому було встановлено автономне опалення, тобто послугами позивача вона не користувалась з цього моменту. Зважаючи на зазначене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача до суду скеровано відповідь на відзив, в якому зазначається, що відповідач раніше не надавала довідку про взяття її на облік як ВПО, також, неможливо встановити чи перебуває відповідач на обліку як ВПО по теперішній час. В зв`язку з чим просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: 1775, виданого 03.06.2021 на праві власності ОСОБА_2 з 03.06.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальної послуги з централізованого теплопостачання, які врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII),Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (далі Закон № 2633-IV),Постановою Кабінету МіністрівУкраїни №830 від 21.08.2019 р. «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»(далі - Постанова КМУ №830 від 21.08.2019 р.).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другоїстатті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини шостоїстатті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З 05.11.2021 року згідно п. 35Постанови КМУ №830 від 21 серпня 2019 р. оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідно дост. 634 ЦК України, договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.

Згідно п.п.36, 37 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 р. споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.7Закону України № 2189-VIIIіндивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

З 05.11.2021 року договірні відносини між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та споживачами-власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5ст.13 Закону України №2189-VІІІ.

Цією ж нормою передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яке не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно достатті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу відповідача за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року до 31.01.2026 року складає 12040,94 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 року до 31.01.2026 року 892,78 грн.

Докази оплати відповідачем спожитої протягом спірного періоду теплової енергії у повному обсязі відсутні.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд враховує наступне.

Абзацом 3 пункту 1 вказаної постанови визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

-стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

В пункті 2 постанови зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, вказаною постановою було заборонено нарахування та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної саме після 24.02.2022 року, а також нарахування інфляційних та трьох відсотків річних після 24.02.2022 року, за наведених в постанові умов.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та території України №376 від 28.02.2025, зі змінами, Дружківська міська територіальна громада була включена до Переліку територій можливих бойових дій з 24.02.2022 до 09.09.2025, а з 10.09.2025 по теперішній час - до територій активних бойових дій.

Згідно відповіді отриманої з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2495324 від 23.03.2026 вбачається, що починаючи з 17.11.2022 року по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач з листопада 2022 року залишила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа з території м. Дружківка. З цього часу, наданими позивачем послугами не користувалась.

При цьому, суд враховує, що положення постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року не визначають певних строків на здійснення зазначених в ній дій щодо повідомлення виконавця комунальних послуг про наявність відповідних обставин та надання підтверджуючих документів, а відтак у разі повідомлення відповідача про вказані обставини в будь-який час після 24.02.2022 року з моменту утворення заборгованості до завершення бойових дій стягнення заборгованості забороняється.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки з моменту виникнення заборгованості відповідач покинула квартиру в м. Дружківка та з листопада 2022 року проживає в м. Києві як внутрішньо переміщена особа.

Зважаючи на зазначене та те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через наявність прямої законодавчої заборони на нарахування комунальних послуг, суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам відповідача ще і стосовно використання нею автономного опалення та праомірності його встановлення.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги вимоги не підлягають задоволенню судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-288 ЦПК України, суд ухвалив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2026.

Суддя Костенко Є. К