Рішення № 138226142, 15.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8682/26

Справа № 522/5471/26-Е

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Костинюк В.В.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.04.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про зменшення розміру аліментів, визначеного постановою Одеського апеляційного суду від 14.09.2022 у справі №522/13749/21 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 8 000 грн до 3 515 грн, а на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 000 грн до 3 512 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 вважає рішення апеляційної інстанції не обґрунтованим. Вже досить тривалий час сплата аліментів у визначеному судом розміру є непомірною для позивача, оскілки судом було взято до уваги інформацію по проходження суми на банківському рахунку, що мала тимчасовий характер та за певний термін. З початку 2022 року позивачем не здійснюється будь-яка підприємницька діяльність, надходження грошових коштів на рахунок припинилося. Позивач не має роботи, а тимчасові, не регулярні доходить не дають змогу сплачувати аліменти. Крім того, у будинку, який належить позивачу мешкає відповідачка, іншого майна він не має, а тому, ще змушений сплачувати оренду за житло. Обоє батьків позивача є пенсіонерами та мають встановлену групу інвалідності, тому позивач вимушений допомагати батькам. Позивач звертається до сторонніх осіб за позикою, щоб виконувати зобов`язання зі сплати заборгованості по аліментам.

У період 06.04.2026 по 10.04.2026 суддя Бондар В.Я. перебував на навчанні, а з 13.04.2026 по 17.04.2026 у відпустці, у зв`язку з чим справу передано судді 20.04.2026.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2026 провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 21.05.2026.

Ухвалою від 20.05.2026 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.05.2026 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_5 , який брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладено на 08.07.2026 з метою повторного сповіщення відповідача.

У судовому засіданні 08.07.2026 представник позивача Бут О.В., який брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, на запитання головуючого повідомив, що позивач мешкає за кордоном, у нього є брат, який здійснює допомогу батькам на місці. Представник позивача просив задовольнити позов.

Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Суд у судовому засіданні 08.07.2026 оголосив про перехід до стадії проголошення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 15.07.2026 о 12:15 год.

У судове засідання не з`явилися відповідач та третя особа, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року у справі №522/13749/21 змінено в частині визначення розміру аліментів рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2022. Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8 000 гривень щомісячно починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, а саме з 11 березня 2021 року до досягнення повноліття дитиною. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 10 000 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, а саме з 11 березня 2021 року до досягнення повноліття дитиною.

29 вересня 2022 року Приморським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист №522/13749/21, який пред`явлений до виконання.

Постановою старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хорунжа В.Г. від 18.01.2023 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 .

Станом на 16.01.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 16.01.2023 за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 становить 68579.99 гривня, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Після чого, в ході виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №70056856, постановами державного виконавця від 16.01.2024 ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Станом на 27.08.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 27.08.2025 за період з 01.02.2025 по 01.09.2025 становить 70 000 гривня, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Після чого, постановами державного виконавця від 27.08.2025 боржнику встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлено тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Батьки ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з травня 2024 року є особами з інвалідністю ІІ групи.

Позивач надав довідки про доходи батьків за період червень 2022 року травень 2023 року. Актуальну інформації про доходи позивач не надав.

Квитанції з аптек не приймаються судом до уваги, адже не містять особи платника та не підтверджують для кого здійснювалися покупки.

ОСОБА_1 надає виписку про рух коштів по картці з якої вбачається, що на карту Монобанка у період 15.09.2022 - 29.12.2025 позивачу кошти не надходили.

Варто зауважити, що докази вважати, що у позивача це єдиний відкритий картковий рахунок суду не представлено.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Відповідно до частини першої статті 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (частина четверта статті 273 СК України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна матеріального стану платника аліментів, викликана погіршенням його здоров`я, є самостійною, не залежною від зміни сімейного стану, підставою для зміни розміру аліментів.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру присуджених аліментів, виказує своє непогодження з розміром аліментів присуджений постановою Одеського апеляційного суду, однак ця справа не є підставою для здійснення ревізії рішення суду апеляційної інстанції.

Набуття батьками позивача статусу осіб з інвалідністю не свідчить про перебування батьків на утримання ОСОБА_1 . Як вказано вище, позивачем навіть не долучено інформацію про актуальні доходи батьків. Окрім того, представник позивача в судовому засіданні вказував, що біля батьків проживає брат позивача.

Про зміну в сімейному стані ОСОБА_1 не вказує.

Інформацію про поточний фінансовий стан позивача до матеріалів справи долучено не було. Представник позивача повідомив, що ОСОБА_1 проживає за кордоном.

Одна лише довідка з АТ «Універсал Банк» про відсутність руху коштів по рахунку позивача під час повномасштабного вторгнення рф на територію України не свідчить про зміну матеріального стану ОСОБА_1 .

На підтвердження своїх доводів про оренду житла, отримання позики для покриття заборгованості по аліментам, утримання батьків ОСОБА_1 жодного доказу не надав.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частина перша статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи наявні докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтованому та безпідставному.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), за участі третьої особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26303264, м.Одеса, вул. Канатна, буд.134), про зменшення розміру аліментів залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 15 липня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар