Ухвала суду № 138225785, 29.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13924/26

Провадження № 1-кс/947/9200/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №42019161020000010 від 11.03.2019 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, без дітей, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «БФ «Укрінбуд», раніше не судимий,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ( в редакції 01.07.2020 року) КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42019161020000010 від 11.03.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

Прокурор звертається з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у зв`язку з тим, що на даний час не сплили ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечували.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст.199 КПК України,у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

31.03.2026 року повідомлено про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ( в редакції 01.07.2020 року) КК України, складено та вручено підозрюваному.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту строком до 31 травня 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді не цілодобового домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ., у період часу з 23:00 години по 05:00 годину за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, до 30.06.2026 року включно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ( в редакції 01.07.2020 року) КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ( в редакції 01.07.2020 року) КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, вчиненому в умовах воєнного стану, а також характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залучення на окремих його етапах інших осіб, використання службових зв`язків. Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 зможе продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків визначених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2026 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42019161020000010 від 11.03.2019 року відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді не цілодобового домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ., у період часу з 23:00 години по 05:00 годину за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, до 28.08.2026 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , до 28.08.2026 року включно, викладених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2026 року.

У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1