Ухвала суду № 138225067, 15.07.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5604/25

Провадження № 6/488/132/26

УХВАЛА

Іменем України

15.07.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 488/5604/25, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Мунтяну І.І., звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі № 488/5604/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості строком на 12 місяців.

В обгрунтування заяви зазначила, що рішення суду визнає та бажає сплатити суму заборгованості, але сплатити всю суму одразу не має можливості, так як перебуває на диспансерному обліку з діагнозом "Хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ступеня" та у зв`язку із хворобою не працює і перебуває на утриманні доньки.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.

В судове засідання сторони не з`явилися, були належним чином та своєчасно повідомлені про час та місце судового засідання, будь - яких заяв від них не надходило, причина їх неявки суду не відома.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню через наступне.

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка, виходячи з наведених положень, - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, у відповідності до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Враховуючи, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявницею не надано жодного доказу на підтвердження факту перебування у скрутному матеріальному становищі станом на час звернення з відповідною заявою до суду, що унеможливлює встановлення судом та надання оцінки фінансовому стану відповідачки.

Додана до заяви медична довідка сімейного лікаря від 28.10.2025 року, на думку суду, не може бути достатнім доказом наявності підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, у заяві не вказано яким саме чином заявниця просить допустити розстрочення виконання рішення суду (якими частинами).

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки ОСОБА_1 не доведено наявності виключних обставин, які б утруднювали або робили неможливим виконання рішення у порядку, який передбачений законодавством.

За наведених вище обставин в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 261, 353-354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 488/5604/25 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя Л.І. Селіщева