Рішення № 138224988, 14.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5536/26

Провадження № 2-о/487/155/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретарясудового засдіання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Підборська Т. Р., звернувся з заявою, в якій просив встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Папуженци Тальновського району Черкаської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився на тимчасово окупованій території України в м. Севастополь Автономної Республіки Крим, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть, довідкою про смерть та довідкою про причину смерті, які видані на тимчасово окупованій території. Оскільки ці документи видані на тимчасово окупованій території, отримати свідоцтво про смерть в органах ДРАЦС Міністерства юстиції України неможливо, а тому єдиним способом його отримання є звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявник в судовому засіданні не був присутнім, його представник подала заяву про розгляд справи за відсутності заявника та його представника.

Представник заінтересованої особи, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

З 24.02.2022 на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації проти України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (який діяв на день смерті), м. Севастополь відноситься до тимчасово окупованої території України.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлої, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є:лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторне) № НОМЕР_1 від 22.07.2014, серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, про що видано довідку про смерть № С-00776, довідку про причину смерті від 24.03.2026, свідоцтво про смерть від 24.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що матеріалами справи доведено факт смерті ОСОБА_2 у м. Севастополі, який є тимчасово окупованою територією, оскільки це підтверджується поданими заявником доказами в їх сукупності, підстав не довіряти яким у суду немає.

Таким чином, оскільки заявник не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті батька на тимчасово окупованій території, де органи державної влади не діють, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 293, 317, 259, 265, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Папуженци Тальновського району Черкаської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Корабелів, 16, код ЄДОРПОУ 24059736.

Суддя Т. А. Карташева