Рішення № 138224722, 15.07.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/220/26

Провадження №2/472/382/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Короленко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги мотивують тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.07.2025 року було укладено кредитний договір (оферти) № 30.07.2025-100001053.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.07.2025 року на карту НОМЕР_1 , строком на 168 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, кінцева дата повернення 13.01.2026 рік.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на момент подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 31710,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 9310,00 грн., заборгованості по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 350,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 1050,00 грн., та заборгованість по відсоткам в розмірі 14000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, не заперечує щодо факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн. Не погоджується з розміром процентів, комісії та неустойки, вважає завищеним, оскільки значно перевищує суму основного боргу, просить зменшити.

04 червня 2026 року ухвалою суду було витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" розрахунок заборгованості за кредитним договором № 30.07.2025-100001053 від 30.07.2025 року (в якому відображається сума надання кредиту, сплата тіла кредиту, відсотків та інших передбачених платежів, та залишок заборгованості), витребувано від Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) виписки по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_3 за період з 30.07.2025 року по 03.08.2025 року.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Сиплива Т.А. в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначено про розгляд справи здійснювати без участі представника. Заперечення на відзив не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, з урахуванням підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково в обсязі, зазначеному у відзиві на позов.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.07.2025 року було укладено кредитний договір (оферти) № 30.07.2025-100001053 (а.с.14-21 ).

Відповідно до умов кредитного договору №30.07.2025-100001053 від 30.07.2025 року позичальнику надається кредит розміром 7000 грн. 00 коп. строком на 168 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 13.01.2026 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 5% від суми кредиту та дорівнює 350 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 350 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.91% = (10710 / 7000)/ 168 ? 100%. (а.с. 17)

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом 13.01.2026 року, утворилась заборгованість 31710 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7000,00 грн.; заборгованості по процентам в розмірі - 9310,00 грн., заборгованості по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 350,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 1050,00 грн., та заборгованість по відсоткам в розмірі 14000,00 грн(а.с. 28)

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 в справі №732/670/19, від 23.03.2020, в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 в справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 підписала заявку про приєднання до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), поданої ТОВ «Споживчий центр».

Положеннями вказаних документів визначено, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), та заявка на отримання споживчого кредиту складають кредитний договір. Відповідач підтвердила, що ознайомилася з примірниками вказаних документів, що складають договір, та зобов`язалася виконувати його умови.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е139 та електронним підписом, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».(а.с.17)

У вказаному кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування, в тому числі розмір кредиту, процентна ставка за користування кредитом, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок НОМЕР_4 .(а.с.17)

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Також судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Споживчий центр» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредиті кошти.

Із наданої позивачем інформації за укладеним договором вбачається, що з 30.07.2025 року відповідач користувалася кредитними коштами, прострочила виконання зобов`язання на погашення заборгованості, та на момент подачі позову до суду має заборгованість за кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування відповідно до умов кредиту, оскільки кредит не повернуто, проценти не сплачені.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зобов`язання за основною сумою боргу за договором складає 7000,00 грн, розрахунок процентів по договору складає 9310,00 грн., розрахунок комісії складає 350,00 грн, розрахунок додаткової комісії складає 1050,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією за користування кредитом, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 69/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і на даний час.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, підстави для стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) за невиконання грошових зобов`язань за кредитними договорами в цей період відсутні.

Таким чином, відсотки нараховані згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 14000,00 гривень з відповідача не підлягає стягненню.

За встановлених обставин, із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий Центр" підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 30.70.2025-100001053 від 30.07.2025 у розмірі 17710 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 7000 гривень 00 копійок; сума процентів 9310 гривень 00 копійок, комісії 350 гривень 00 копійок та додаткової комісії 1050 гривень 00 копійок.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи, що позов задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1486 (тисяча чотириста вісімдесят шість ) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок (17710 грн. (сума, задоволена судом) х 2662,40 грн. (сума судового збору за позовну заяву) : 31710 грн. (загальна сума позову).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц вказано, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Враховуючи, що в позовній заяві представник позивача повідомив про надання доказів понесених позивачем судових витрат на правову допомогу в п`ятиденний строк з дня винесення судового рішення, тому йому необхідно встановити строк до 20 липня 2026 року для подання цих доказів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 274- 279, 280-289, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" Рубан Інни Валеріївни про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 , адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором № 30.07.2025-100001053 від 30.07.2025 року у розмірі 17710 (сімнадцять тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок; сума процентів 9310 (дев`ять тисяч триста десять) гривень 00 копійок, комісії 350 ( триста п`ятдесят) гривень 00 копійок та додаткової комісії 1050 (одна тисяча п`ятдесят)гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Споживчий центр»(ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 , адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) понесені судові витрати в розмірі 1486 (тисяча чотириста вісімдесят шість) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Встановити стороні позивача строк для подачі до суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу до 20 липня 2026 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 липня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський