Ухвала суду № 138224557, 10.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/23467/26

Провадження №1-кс/127/8922/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

детектива ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №72024021040000007 від 28.11.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024021040000007 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудове розслідування здійснюється за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ПП «НОВОЛАКС-Л» (ЄДРПОУ 32407816) під час проведення фінансово-господарських операцій в період 2021-2024 років.

У ході досудового розслідування здобуто відомості, які дають підстави вважати, що службові особи ПП «НОВОЛАКС-Л» (ЄДРПОУ 32407816), діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, у період 20212024 років здійснювали господарську діяльність у сфері торгівлі побутовою технікою з використанням єдиної торговельної мережі, складських залишків, веб-сайту, персоналу та клієнтської бази ПП «НОВОЛАКС-Л», однак документальне оформлення частини операцій здійснювали не від імені вказаного підприємства, а через пов`язаних фізичних осіб-підприємців.

До схеми ухилення від сплати податків службові особи ПП «НОВОЛАКС-Л» (ЄДРПОУ 32407816) залучили пов`язаних фізичних осіб-підприємців, які сприяють у здійсненні діяльності, а саме: ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

02.07.2026 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області, проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено речі, предмети та грошові кошти, які мають значення для кримінального провадження.

Сторона обвинувачення вважає, що речі, предмети, документи та грошові кошти, виявлені та вилучені під час обшуку, проведеного 02.07.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим постановою старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 03.07.2026 визнані речовими доказами.

Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на предмети, документи та грошові кошти, які 02.07.2026 виявлено та вилучено під час проведення обшуку, з метою їх належного збереження, тому детектив просив клопотання задовольнити.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання в частині накладення арешту на документи, однак просив відмовити в частині накладення арешту на телефони, оскільки останні необхідні у господарській діяльності та печатки, без яких неможливо здійснювати діяльність, щодо грошових коштів заначив, що останні зазначені у звітах.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, суд звертає увагу на те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники обмежуються у реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим та у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власникам в порядку ст. 174 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою його збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

Разом з тим, в частині вимог клопотання про накладення арешту на мобільні телефони марки Redmi Note, Модель: M2101K7AG сіро-синього кольору 1 шт.; марки Samsung Galaxy A12, IMEI НОМЕР_6 , чорного кольору - 1 шт. та печатки ФОП ОСОБА_4 - 3 шт., слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Суд звертає увагу на те, що досудове розслідування проводиться за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах під час проведення фінансово-господарських операцій в період 2021-2024 років.

Однак в клопотанні конкретно не зазначено, яке саме доказове значення має вищевказане майно для проведення досудового розслідування, тобто не дотримується мета накладення арешту.

На переконання слідчого судді, сам факт наявності у матеріалах кримінального провадження постанови слідчого про визнання речовим доказом вказаних телефонів та печаток не може виступати метою для накладення арешту у розумінні ч. 2 ст. 173 КПК України.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень власника майна, арешт на вилучені печатки призведе до фактичного зупинення господарської діяльності.

Таким чином, враховуючи, що в матеріалах клопотання та додатках до нього відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вказані телефони та печатки відповідають ознакам, зазначеним в ст. 98, ч. 1 ст. 170 КПК України, а також детектив у своєму клопотанні належним чином не обґрунтував доцільність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що в цій частині клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на речі, предмети, документи та грошові кошти, які 02.07.2026 виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

?Грошові кошти в загальній сумі 107 900 гривень (сто сім тисяч дев`ятсот грн.);

?Х-Звіт по касі та по банківському терміналу ФОП ОСОБА_4 , який роздруковано 02.07.2026 року в період часу 11:55 год на 1 арк.;

?Флеш-накопичувач «Kungston» 64GB, чорного кольору 1 шт.;

?Системний блок комп`ютеру із надписом: GIGABYTE, Model: GB-BPCE-3350C, чорного кольору 1 шт.;

?Системний блок комп`ютеру, із надписом: B120H0402309, чорного кольору 1 шт.;

?Системні блоки комп`ютерів, із надписом: LOGIC POWER (Model: MATX-400W), чорного кольору 2 шт.;

?Зошит з надписом «Замовлення під клієнта» із чорновим записами 1 шт.

?Блокнот із чорновими записами 1 шт.;

?Журнал із надписом «Форма ведення обліку товарних запасів» ФОП ОСОБА_4 1 шт.;

?Папка синього кольору із документами щодо фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 1 шт.;

?Папка чорного кольору із документами щодо фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 1 шт.;

?Папка білого кольору, з надписом «Видаткові накладні» із документами щодо фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 1 шт.

В решті вимог клопотання відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя