Ухвала суду № 138224406, 14.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 149/2513/26

Провадження №1-кс/149/544/26

14.07.2026 р. Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026020210000193, внесеному до ЄРДР 17 травня 2026 року, кваліфікованому за ч. 2 ст. 194 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семки Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, з ІІ групою інвалідності, раніше не судимого,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

13.07.2026 старший слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_4 , про продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України , тобто умисному знищенні чужого майна - будівлі магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташованого в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_7 , шляхом підпалу.

З огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним, продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть перешкодити встановленим ризикам та просить продовжити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою до 15.08.2026 , тобто до закінчення строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримує та просить його задоволити, послалається на обґрунтованість підозри та наявність зазначених у клопотанні ризиків.

Слідчий ОСОБА_3 просить задоволити клопотання.

Адвокат ОСОБА_6 просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на необґрунтованість зазначених у клопотанні ризиків, наявність у ОСОБА_5 на праві власності житла, а також наявність осіб, які б могли здійснювати за ним контроль та відповідний догляд.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримує думку захисника, вказує, що за станом здоров"я не може перебувати в умовах ізоляції

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України.

Ухвалою слідчої судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.05.2026 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому, слідчою суддею надано оцінку доказів, що свідчать про обгрунтованість підозри. Також слідчою суддею встановлено наявність ризиків, визначених п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Керівником Хмільницької окружної прокуратури 13.07.2026 продовжено строк досудового розслідування даного кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 15.08.2026, оскільки виникла необхідність у проведенні ряду процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_5 неодружений, офіційно не працює, доказів наявності у нього легального джерела доходів не надано, негативно характеризується за місцем проживання, як особа, яка становить небезпеку для оточуючих, що свідчить про його слабкі соціальні зв`язки та негативну репутацію, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину загальнонебезпечним способом, покинув місце вчинення кримінального правопорушення. Також суд враховує, що підозрюваному відомо місце проживання потерпілої та свідків, що не виключає вплив на них з метою зміни показів.

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, характеризуються підвищеною суспільною небезпекою.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , про які вказує прокурор, є досить високою.

За таких обставин, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим судом ризикам: так, особисте зобов`язання являється занадто м`яким запобіжним заходом, що не зможе запобігти встановленим ризикам; відсутні особи, які б висловили бажання взяти ОСОБА_5 на поруки, цілодобовий арешт, на якому наполягає сторона захисту, є неможливим оскільки ОСОБА_5 проживає один, доказів наявності у нього родичів чи інших осіб, про які вказувала адвокат, суду не надано. Стан здоров"я ОСОБА_5 не перешкоджає утримуватись в умовах ізоляції, про що свідчить медичний висновок.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 15.08.2026.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його матеріального стану, розмір збитку, суд визначає підозрюваному максимальний розмір застави для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, яка становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240 грн (80*3328), з покладенням на підозрюваного в разі внесення застави обов`язків, передбачених пп. 1, 2, 3, 4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У випадку, якщо ОСОБА_5 після внесення застави, будучи належно повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

При зверненні застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до ОСОБА_5 застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу із застосуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 369-376 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання задоволити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 серпня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_5 має право в будь-який момент внести заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (Реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA688201720355219002000000401).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати обов`язки, передбачені пунктами 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_8