Постанова № 138224356, 15.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1778/26

Провадження № 3/147/717/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 03.03.1998, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, курсанта 5 навчального взводу 1 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. передано адміністративний матеріал, який надійшов від військової частини НОМЕР_1 відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.172-10 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення А1890 №149/26 про військове адміністративне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 09.06.2026, випливає, що приблизно о 09:00 год 17.05.2026 солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», перебуваючи в місці тимчасового розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), відмовився виконати законні вимоги командира (начальника), визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2026 №2379 «Про складання Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією», а саме відмовився скласти Військову присягу на вірність Українському народові, мотивуючи це особистими переконаннями. Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Тростянецькому районному суду Вінницької області.

Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.173-10 КУпАП розглядається судом протягом доби.

Розгляд справи призначено на 09:45 годину 15 липня 2026 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся за вказаним у протоколі номером мобільного телефону. Водночас разом з матеріалами справи суду надана заява ОСОБА_1 від 09.06.2026, у якій останній просить розглядати справу без його участі, провину у вчиненому визнає та просить призначити покарання у виді штрафу.

Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-10 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-10 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що 17.05.2026 приблизно о 09:00 год. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», перебуваючи в місці тимчасового розміщення 1 навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), відмовився виконати законні вимоги командира (начальника) визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2026 №2379 «Про складання Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією», а саме відмовився скласти Військову присягу на вірність Українському народові, мотивуючи це особистими переконаннями, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України).

Відповідно до ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, відміно служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, по всій території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який триває на даний час, та оголошено загальну мобілізацію всіх військовозобов`язаних осіб для відсічі ворожої збройної агресії.

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (пункт 4 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008).

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-10 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення А1890 №149/26 від 09.06.2026; актом фіксації відмови від прийняття Присяги від 08.06.2026; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1741 від 11.04.2026 Про надання командирам підрозділів повноважень складати протоколи про адміністративні правопорушення; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №142 від 14.05.2026; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №2379 від 17.05.2026 Про складання Військової присяги військовослужбовців, призваних за мобілізацією, курсантів 1 навчального батальйону; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №151 від 23.05.2026; Аркушем вивчення; довідкою щодо військовослужбовця ОСОБА_1 від 10.05.2026; заявою ОСОБА_1 від 09.06.2026.

За обставинами цієї справи, солдат ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ командира про складання Військової присяги на вірність Українському народові, а тому суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є відмова від виконання законних вимог командира (начальника).

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, суд не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від обов`язку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Крім цього, варто взяти до уваги й те, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП та на нього за це накладається адміністративне стягнення, а тому суд вважає, що підстави для звільнення його від сплати судового збору як військовослужбовця відсутні, адже враховуючи об`єктивну сторону вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ця справа пов`язана із неналежним виконанням ним військового обов`язку та служби, а тому надання пільги щодо сплати судового збору не є доцільним та виправданим.

Враховуючи наведене, згідно із п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 потрібно стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень) на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області /с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 665,60 грн (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто в сумі 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).

У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Тростянецькому районному суду Вінницької області (вул. Соборна, 21, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко