Ухвала суду № 138223393, 15.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №759/9888/22

1-кп/760/1207/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисників обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві розгляд кримінального провадження № 42021000000002176 від 26.10.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000002176, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В ході судового розгляду провадження судом встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, передачі наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, вчинених повторно та організованою групою, а також у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Суд також бере до уваги практику ЄСПЛ, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини також неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У ч. 1 ст. 178 КПК наведено перелік обставин, які суд має оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стійкими соціальними зв`язками не володіють, не мають постійного джерела прибутку, що не перешкоджатиме останнім покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення.

Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, знаходячись на волі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можуть переховуватись від суду, що обґрунтовує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд розглянувши клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, прийшов до висновку про необхідність його задоволення виходячи з наступних обставин.

Застосування відсносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту є недоречним з огляду на те, що останні обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років. Судом не встановлено тісних соціальних зв`язків у обвинувачених, як і не встановлено постійного джерела доходу.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені захисниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заміни на більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених щодо них слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто до 07.09.2026 включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто до 07.09.2026 включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто до 07.09.2026 включно.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу, закінчується 07.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1