Ухвала суду № 138223367, 01.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/8398/26

В справі 760/17711/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

01 липня 2026 року в м. Києві

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача відділу дізнання Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 17.11.2025 про закриття кримінального провадження №12025105090000908 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

У червні 2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову дізнавача відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 17.11.2025 про закриття кримінального провадження №12025105090000908 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, а ознайомився з нею лише 05.06.2026 під час ознайомлення за його клопотанням з матеріалами кримінального провадження у Солом`янському УП ГУ Національної поліції України у м. Києві. Як вказує Скаржник, у матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про виконання рішення про надсилання вказаної постанови на його адресу (наявне лише рішення про надіслання), а у відповідях органу досудового розслідування на його неодноразові звернення про закриття кримінального провадження не повідомлялося.

По суті Скаржник вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків дізнавача, викладених у постанові, фактичним обставинам кримінального провадження, а також за істотного порушення вимог КПК України.

Скаржник вказує, що кримінальне провадження №12025105090000908 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025 за фактом того, що 01.09.2025 близько 21:45 год. невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Суздальська, 16, на ґрунті раптово виниклих відносин нанесла йому тілесні ушкодження.

На думку Скаржника, дізнавач не провів (або провів неналежним чином) усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, передбачених главою 20 КПК України. Скаржник зазначає, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, характеризується діянням, спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження, наслідком у вигляді спричинення такого ушкодження та причинним зв`язком між зазначеним діянням і наслідком, а їх наявність чи відсутність дізнавач мав перевірити, зокрема, шляхом огляду місця події, проведення допитів усіх свідків, одночасних допитів, а також слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Натомість, як стверджує Скаржник:

- в матеріалах провадження відсутня інформація щодо огляду місця події та процедури пошуку свідків відповідно до вимог Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575;

- до матеріалів провадження долучено рапорт оперуповноваженого СКП ВП №1 Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві про те, що відеозапис з гаражного кооперативу ОК «Турист» за адресою: м. Київ, вул. Суздальська, 16, було надано слідчо-оперативній групі під час фіксації даної події, проте сам відеозапис у матеріалах провадження відсутній, як і інформація про його перевірку та оцінку;

- відтворення механізму та способу нанесення тілесного ушкодження безпідставно покладено на потерпілого, тоді як таке відтворення здійснюється слідчими, експертами-криміналістами, судово-медичними експертами на підставі комплексного аналізу;

- незважаючи на надану Скаржником довідку з травмпункту, у матеріалах провадження відсутня інформація про збір, перевірку та оцінку доказів у травмпункті, а Скаржника не направлено на проходження судово-медичної експертизи.

З огляду на викладене Скаржник просить оскаржувану постанову скасувати, витребувати матеріали досудового розслідування та направити їх до органу досудового розслідування для продовження досудового розслідування.

У судове засідання Скаржник не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

На запит слідчого судді органом досудового розслідування надано матеріали кримінального провадження №12025105090000908 від 17.10.2025.

Дослідивши доводи скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про фактичне надсилання та вручення Скаржнику копії оскаржуваної постанови від 17.11.2025. Зі змістом постанови Скаржник ознайомився 05.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а зі скаргою звернувся до суду 13.06.2026, тобто в межах десятиденного строку з дня фактичного отримання відомостей про зміст постанови. За таких обставин строк на оскарження постанови Скаржником фактично не пропущено.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, дізнавач, прокурор під час досудового розслідування зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення чи самої події, то він має звернути увагу на те, щоб така постанова в обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що відділом дізнання Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105090000908 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень 01.09.2025 близько 21:45 год. за адресою: м. Київ, вул. Суздальська, 16.

17.11.2025 дізнавач відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 винесла постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із встановленою відсутністю в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення.

Мотивуючи постанову, дізнавач зазначила, що в ході проведення слідчих (розшукових) дій не вдалося встановити свідків події та камер відеоспостереження, які могли зафіксувати момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, а сам потерпілий під час проведення слідчого експерименту не зміг відтворити механізм та спосіб нанесення йому тілесного ушкодження, у зв`язку з чим дізнання дійшло висновку, що в матеріалах провадження не здобуто достатніх доказів наявності кримінального правопорушення, а орган досудового розслідування позбавлений можливості кваліфікувати дану подію до вимог Кримінального кодексу України.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її мотивувальна частина фактично складається з викладення загальнотеоретичних положень щодо поняття та елементів складу кримінального правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони), тоді як конкретні фактичні обставини даного провадження та їх оцінка наведені лише в одному абзаці. Закриваючи кримінальне провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, дізнавач не зазначила, в чому саме полягає діяння, хто є суб`єктом його вчинення, не конкретизувала об`єктивної сторони діяння, не навела аналізу зібраних доказів у їх сукупності, обмежившись загальним посиланням на неможливість встановлення свідків та відеозаписів.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на таке.

До матеріалів кримінального провадження долучено рапорт оперуповноваженого СКП ВП №1 Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві, згідно з яким відеозапис з гаражного кооперативу ОК «Турист» за адресою: м. Київ, вул. Суздальська, 16, було надано слідчо-оперативній групі під час фіксації даної події. Всупереч цьому, у постанові дізнавач послалась на неможливість встановлення камер відеоспостереження, які могли зафіксувати подію, тоді як сам відеозапис у матеріалах провадження відсутній, як і будь-які відомості про його огляд, перевірку та оцінку. Таким чином, покладений в основу постанови висновок дізнавача про неможливість встановлення відеозаписів події прямо суперечить наявним у матеріалах провадження відомостям та не був належним чином перевірений.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя позбавлений змоги надавати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому чи дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий, дізнавач є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідство зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місця сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені Скаржником обставини, виконати необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії і залежно від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого руху провадження, яке має бути належним чином вмотивованим, з всебічним, повним аналізом доводів, викладених Скаржником.

Отже, слідчим суддею встановлено, що постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, у ній відсутні відомості щодо усіх проведених процесуальних та слідчих дій, належна мотивувальна частина та відповідні висновки щодо усіх елементів складу кримінального правопорушення. Тому слідчий суддя прийшов до переконання, що наявні підстави для її скасування.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.

Водночас слідчий суддя зазначає, що наведений у ч. 2 ст. 307 КПК України перелік рішень, які слідчий суддя вправі ухвалити за результатами розгляду скарги, є вичерпним і не включає повноваження щодо направлення матеріалів кримінального провадження для продовження досудового розслідування, у зв`язку з чим ця вимога скарги задоволенню не підлягає. При цьому скасування постанови про закриття кримінального провадження за приписами КПК України має наслідком відновлення досудового розслідування.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 117, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 17.11.2025 про закриття кримінального провадження №12025105090000908 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: