Ухвала суду № 138222899, 15.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 липня 2026 року Справа № 926/693/26

Господарський суд Чернівецької області у складі суду головуючого судді Тинок Олександра Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" про відвід судді у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура"

до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області

за участі у справі Чернівецької обласної прокуратури

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегура" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2026 року, справу №926/693/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - залишено без руху.

10 березня 2026 року до Господарського суду Чернівецької області надійшло через підсистему Електронний суд клопотання представника позивача про усунення недоліків (вх. №966).

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 березня 2026 року.

11 березня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду відзив на позовну заяву (вх. №1141). Одночасно, у поданому відзиві відповідач просить суд слухати справу за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року постановлено: відкласти підготовче засідання на 27 квітня 2026 року; визнати явку сторін по справі у судове засідання 27 квітня 2026 року об 11 годині 00 хвилин обов`язковою; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" оригінали письмових доказів, а саме: Технічний паспорт на дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами від 20 червня 2025 року (реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності:ТІ01:6964-0930-3561-1479) та Звіт №31-2025 про оцінку майна: дачного будинку з належними до нього будівлями та спорудами з місцерозташуванням по вул. Головній, 239 в с. Долішній Шепіт, Вижницького району, Чернівецької області від 03 грудня 2025 рок; витребувані докази подати суду до початку судового засідання; попередити сторін, що за невиконання вимог ухвали суду до останніх судом буде застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; попередити позивача, що у разі неявки уповноваженого представника у судове засідання без поважних причин, господарським судом буде постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду у відповідності до статті 226 ГПК України.

17 квітня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх. №1722). Заяву суд задовольнив, надав доступ адвокату позивача до матеріалів електронної справи та вніс дані до відомостей про учасників справи.

27 квітня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку на надання оригіналів письмових доказів (вх. №1643).

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкладено підготовче засідання на 11 травня 2026 року, визнано явку представників сторін по справі у судове засідання обов`язковою. Постановлено: зобов`язати позивача виконати вимоги пункту 3 резолютивної частини ухвали суду від 30 березня 2026 року протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали суду; попередити сторін по справі, що за невиконання вимог ухвали суду до останніх судом буде застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у відповідності до статті 135 ГПК України.

07 травня 2026 року від Чернівецької обласної прокуратури надійшло на адресу суду звернення (вх. №2126) щодо надання прокурору для ознайомлення матеріалів справи №926/693/26 в тому числі шляхом надання доступу до матеріалів, які розміщені в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Клопотання суд задовольнив, надавши представнику прокуратури матеріали справи для ознайомлення.

11 травня 2026 року заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури через підсистему Електронний суд направив до суду заяву (вх. №2153) про вступ у справу представника прокуратури.

В судовому засіданні 11 травня 2026 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 25 травня 2026 року у зв`язку із клопотанням позивача надати час для ознайомлення із заявленою заявою прокурора про вступ у справу.

25 травня 2026 року, перед початком судового засідання, представник позивача подала до суду заперечення (вх. №2425) на вступ у справу представника Чернівецької обласної прокуратури.

Одночасно представником позивача подано клопотання (вх.№2426) про усунення недоліків долучених до матеріалів справи доказів з доданим оригіналом звіту №31-2025 від 03 грудня 2025 року про оцінку майна.

25 травня 2026 року представник прокуратури надала суду письмові пояснення (вх.№ 2435) щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року постановлено: заяву заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури (вх. №2153 від 11 травня 2026 року) про вступ у справу задовольнити; залучити до участі у справі Чернівецьку обласну прокуратуру; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2026 року.

15 червня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №2459).

У судовому засіданні 15 червня 2026 року оголошено перерву до 13 липня 2026 року. Протокольною ухвалою відкладено розгляд клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи до наступного судового засідання.

19 червня 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направила до суду заперечення на клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №2957).

30 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду додаткові пояснення (вх. №3145) у яких відповідач заперечує проти задоволення клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи.

13 липня 2026 року, під час проведення судового засідання, представник позивача подала до суду клопотання про долучення доказів до раніше поданого клопотання від 15 червня 2026 року.

За наслідком проведеного судового засідання 13 липня 2026 року, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку у задоволені клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №2957 від 15 червня 2026 року) відмовити.

Водночас, після проголошеного результату головуючим суддею у справі, у судовому засіданні 13 липня 2026 року представник позивача заявила усне клопотання про відвід судді та просила надати строк на оформлення відповідної заяви про відвід.

За наслідком заявленого представником позивача клопотання під час проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 20 липня 2026 року задля надання можливості представнику позивача скористатись процесуальним правом.

15 липня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про відвід (вх. №2894).

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід судді, заявник вказує, що залученим у справу прокурором було подано письмові пояснення перед початком судового засідання 25 травня 2026 року, однак, у зв`язку з обмеженістю часу та неможливістю ґрунтовно ознайомитися з аргументами прокурора до засідання, представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого провадження, яке й було закрите ухвалою від 25 травня 2026 року.

Як вказує заявник, головуючий суддя Тинок О. С. у підготовчому засіданні усно наголосив, що за потреби долучення інших доказів (зокрема, для спростування доводів прокурора, з якими сторона ознайомилася прямо в засіданні), справу буде повернуто до стадії підготовчого провадження.

Заявник зазначає, що після детального вивчення пояснень прокуратури було виявлено технічну помилку, допущену інженером з технічної інвентаризації при первинному визначенні назви об`єкта нерухомості («дачний будинок» замість належного за ДК 018-2000 класу 1212.3 «Будинок відпочинку рекреаційного призначення з господарськими будівлями та спорудами»), що призвело до хибного висновку про нецільове використання орендованої земельної ділянки рекреаційного призначення (код 07.01). З метою усунення технічної помилки та приведення документів у відповідність до фактичного призначення об`єкта, позивачем було забезпечено виготовлення: звіту про оцінку майна будинку відпочинку рекреаційного призначення з господарськими будівлями та спорудами з місцем розташування на вул. Головній, 239 в с. Долішній Шепіт, Вижницького району, Чернівецької області №8-2026 від 03.06.2026; копію технічного паспорту на будинок відпочинку рекреаційного призначення з господарськими будівлями та спорудами на вул. Головній, 239 в с. Долішній Шепіт від 02.06.2026; копію витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 02.06.2026; копію акту обстеження об`єкту нерухомого майна від 02.06.2026; копію висновку експертного будівельно-технічного дослідження №49 від 04.06.2026; Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.06.2026; розпорядження; акту обстеження земельної ділянки.

Заявник зазначає, що 15 червня 2026 року у судовому засіданні представник позивача звернулась до суду з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження для долучення вказаних доказів та клопотала про оголошення перерви, оскільки, за браком часу, не всі документи вдалося привести у відповідність із виправленими у зв`язку із виявленою технічної помилки у назві об`єкта нерухомості.

Як стверджує заявник, суддя оголосив перерву до 13 липня 2026 року саме для надання позивачу можливості зібрати та належним чином оформити повний пакет оновлених документів. Проте 13 липня 2026 року суддя кардинально змінив свою позицію та відмовив у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження й долучення доказів. При цьому головуючий усно підтвердив, що дійсно пам`ятає свої попередні заяви про гарантування повернення до підготовчого етапу за потреби долучення нових доказів.

Так, заявник вважає, що суд спочатку створив у позивача правомірні очікування щодо наявності процесуального часу для виготовлення доказів (у підготовчому засіданні 25.06.2026 словами у вас буде можливість долучити докази та оголосивши перерву з 15.06 по 13.07), а після того, як позивач витратив ресурси на їх отримання, безпідставно заблокував їх подання.

Заявник вказує про дискримінаційний підхід головуючого судді до учасників процесу, брак об`єктивної безсторонності та ймовірну заангажованість на користь однієї зі сторін (прокурора).

Так, у відповідності до приписів частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на наведені процесуальні норми, заява відповідача підлягає розгляду в порядку встановленому статтею 39 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" (вх. № 2894 від 15 липня 2026 року), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи, щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Також суд зауважує, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. Незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України положення частини 4, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У поданій заяві про відвід судді у справі №926/693/26 заявник надає оцінку процесуальним діям судді, а саме висловлює незгоду з прийнятим суддею по справі процесуальним рішенням, яке полягало у відмові у задоволені клопотання позивача про повернення до стадії підготовного провадження та долучення доказів до матеріалів справи.

Саме відмова у задоволенні клопотання позивача стала підставою для заявленого позивачем відводу судді Тинок О.С. у справі №926/693/26.

Одночасно слід вказати, що заявник не посилається у змісті заяви про відвід на відповідну норму процесуального закону за якої суддя не може продовжувати розгляд справи, а лише описує своє бачення хронологічної послідовності подій і суперечливу поведінку судді наслідком чого стало прийнятне суддею процесуальне рішення.

За таких обставин, доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Тинок О.С. від розгляду справи № 926/693/26 не підтверджуються та зводяться до незгоди з процесуальними діями судді щодо розгляду справи, а наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.

Таким чином незгода заявника з процесуальними рішеннями судді Тинок О.С. не може бути підставою для його відводу від розгляду справи №926/693/26 та не свідчить про упередженість судді у даній справі.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини, зазначені у заяві про відвід судді Тинок Олександру Сергійовичу, суд встановив, що остання не містить вмотивованих підстав для висновку щодо упередженості та безсторонності головуючого у справі судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, заява про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександра Сергійовича є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відтак, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" (вх. №2894 від 15.07.2026 року) про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександра Сергійовича належить передати для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" (вх. №2894 від 15.07.2026 року) про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександра Сергійовича необґрунтованою.

2. Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" (вх. №2894 від 15.07.2026 року) про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександра Сергійовича на автоматизований розподіл для визначення судді для вирішення питання про відвід у справі №926/693/26.

Ухвалу складено та підписано 15.07.2026 року.

Суддя Олександр ТИНОК