Рішення № 138222726, 15.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6470/25

Провадження №: 2/755/6374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 , третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «НАСК «Оранта» (далі - ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта»), звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 24 408,97 грн та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 серпня 2022 року між ПАТ «НАСК «Оранта» та

ОСОБА_2 укладено договір комплексного страхування № ЕАП-0340523, в тому числі страхування транспортного засобу Volkswagen Gold, номерний знак НОМЕР_1 .

Водночас, 18 травня 2023 року о 17-00 год. по вулиці Дніпровська Набережна в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - «ДТП») за участі автомобіля марки Volkswagen Gold» номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Дарницького районного суду міста Києва по справі № 753/8506/23 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. 19 травня 2023 року потерпіла особа звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку із ДТП, та 02 червня 2023 року ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» виплачено на користь власника автомобіля Volkswagen Gold» номерний знак НОМЕР_1 , суму страхового відшкодування у розмірі 24 408,97 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 не була застрахована. З огляду на наявність в схемі місця ДТП інформації про, що відповідач має посвідчення учасника бойових дій, позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТ СБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування. Станом на день подання позову до суду позивач ні від МТ СБУ, ні від відповідача суму страхового відшкодування не отримав.

З урахуванням положень статей 993, 1166, 1187 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» просить стягнути вказану суму з відповідача у порядку регресу, а також судові витрати.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученим з відміткою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» про причини повернення: «Адресат відсутній за вказною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі

№ 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11, провадження

№ 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, третя особа - МТ СБУ, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками отримало 27 травня 2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

17 червня 2025 року (вхід. № 34907) через систему «Електронний суд» представник МТ СБУ - Патрик Г.Г., подала до суду письмові пояснення, з яких вбачається, 19 липня 2023 року та 14 серпня

2023 року МТ СБУ направлено на адресу відповідача листи, з проханням надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують статус учасника бойових дій, однак відповіді не отримано. В МТ СБУ відсутні документи на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, визначених в статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже і відсутні правові підстави для проведення МТ СБУ регламентованої виплати за відповідача, як незатраховану особу. Враховуючи зазначене, просила долучити до матеріалів справи письмові пояснення та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із статтею 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

З матеріалів справи вбачається, що 23 серпня 2023 року між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 укладено договір комплексного страхування «Автопарасолька» серії ЕАП № 0340523, що діє лише за наявності поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - ОСЦПВВНТЗ).

Відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № 210703563, страховик - ПАТ «НАСК «Оранта» та страхувальник - ОСОБА_2 уклали договір страхування, забезпеченим транспортним засобом якого є автомобіль марки Volkswagen Gold» 2014 року випуску з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 . Строк дії договору - з 26 серпня 2022 року по 25 серпня 2023 року. Договір набирає чинності з початку строку його дії, але не раніше моменту його реєстрації у Єдиній централізованій базі даних щодо ОСЦПВВНТЗ. Дата реєстрації договору в Єдиній централізованій базі даних щодо ОСЦПВВНТЗ - 23 серпня 2022 року. Розмір франшизи - 0 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено копію схеми місця ДТП, що відбулось 18 травня

2023 року о 17-00 год, з відміткою про наявність у водія автомобіля Honda Accord, номерний знак

НОМЕР_2 пільгового документу, а саме посвідчення НОМЕР_4 .

19 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), щодо дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18 травня 2023 року за участі автомобіля марки Volkswagen Gold, номерний знак НОМЕР_1 .

В матеріалах справи також міститься протокол (акт) огляду транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen Gold, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до долученої позивачем ремонтної калькуляції від 01 червня 2023 року, вартість ремонту автомобіля марки Volkswagen Gold, номерний знак НОМЕР_1 становить 24 408,97 грн.

Також згідно з страхового акту від 02 червня 2023 року № К-23-33-368/1 та розрахунку страхового відшкодування, вбачається, що сума страхового відшкодування становить 24 408,97 грн.

З платіжної інструкції від 02 червня 2023 року № 28120, встановлено, що ПАТ «НАСК «Оранта»

02 червня 2023 року здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 24 408,97 грн на картковий рахунок ОСОБА_2 , відповідно до договору від 26 серпня 2022 року № ЕАП-0340523.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16 червня 2023 року справі

№ 753/8506/23 встановлено, що 18 травня 2023 року о 17-00 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda, номерний знак НОМЕР_2 в місті Києві по вулиці Дніпровська набережна, при перестроюванні з правої смуги в ліву смугу, здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по смузі на яку останній мав намір перестроїтися, чим порушив вимоги пункту 10.3 ПДР України.

Винним в ДТП даною постановою визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи не містять іншої інформації про наявність чи відсутність на дату настання ДТП відносно автомобіля марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_5 , полісу цивільно-правової відповідальності, яким би був забезпечений даний транспортний засіб.

13 липня 2023 року позивач звернувся до МТ СБУ із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, яке відбулось 18 травня 2023 року о 17-00 год. в місті Києві з вини водія автомобіля марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована. Також міститься інформація про наявність в ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_6 .

Як вбачається, із відповіді на заяву позивача та письмових пояснень представника третьої особи, МТ СБУ направлено на адресу відповідача листи з проханням надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують статус учасника бойових дій.

Відомості про отримання відповідачем таких запитів та надання останнім відповіді на зазначені запити в матеріалах справи відсутні.

Також 14 січня 2024 року ПАТ «НАСК «Оранта» надіслано на адресу відповідача ОСОБА_1 досудове попередження про намір позивача звернутись з позовом до суду, та, водночас, пропозицією сплатити наявну заборгованість в досудовому порядку.

Частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею 993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування» є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України є деліктним зобов`язанням.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.

З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором комплексного страхування «Автопарасолька» серії ЕАП № 0340523 та полісом ОСЦПВВНТЗ

№ 210703563 перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті

6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт

1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи те, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 24 408,97 грн, до останнього в порядку та на умовах передбачених статтями 512, 514, 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 24 408,97 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 12 березня 2025 року № 14925 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтею

27Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 , третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» грошові кошти у розмірі 24 408,97 грн (двадцять чотири тисячі чотириста вісім гривень 97 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 00034186, адреса місцезнаходження:

вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, м. Київ, 02081.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий, місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 .

Третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: бульв. Русанівський, 8, м. Київ, 02154.

Повне рішення суду виготовлено 15 липня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова