Рішення № 138222465, 06.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/22996/25

провадження № 2/753/5540/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.

за участю сторін

представника позивачів Халупного А.В.;

відповідача ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-21» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Житлово-будівельний кооператив «Хімік-21» (далі по тексту - ЖБК «Хімік-21», позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтований тим, що ЖБК «Хімік-21» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та здійснює господарську діяльність з утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

ОСОБА_1 є членом ЖБК «Хімік-21», зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Станом на день подачі позову відповідач не зареєстрував право власності на кооперативну квартиру.

На поверсі, на якому знаходиться квартира № 124 , відповідач самовільно без згоди співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у площині загального коридору (ліфтового холу) 2 поверху 2 під`їзду побудував приміщення, яке використовується ним як комора протягом тривалого часу.

У період з 08 листопада 2019 року по 15 листопада 2019 року Дарницьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ЖБК «Хімік-21» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складено акт від 15 листопада 2019 року № 1139 про фіксування порушень, серед яких пункт 14 влаштування комори у загальному коридорі (ліфтовому холі) 2 поверху 2 під`їзду, що не відповідає пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 № 1417.

Листом від 11 грудня 2019 року № 26 ЖБК «Хімік-21» повідомив Дарницьке районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про вжиті заходи усунення виявлених порушень під час позапланової перевірки, зокрема, щодо вручення відповідачу письмової вимоги демонтувати підсобне приміщення (комору) у загальному коридорі (ліфтовому холі), яке він не санкціоновано прибудував на 2 поверху 2 під`їзду та використовує як підсобне приміщення.

Листом від 30 грудня 2019 року ЖБК «Хімік-21» звернувся до ОСОБА_1 із вимогою про усунення порушень та демонтаж несанкціонованої прибудови (а. с. 59).

14 жовтня 2025 року було проведено огляд спільного майна багатоквартирного будинку, за результатами якого складено акт № 25/2, в якому зафіксовано самовільне облаштування відповідачем без згоди співвласників вказаного багатоквартирного будинку приміщення, яке використовується ним як комора протягом тривалого часу.

Крім того, прибудова, що здійснена відповідачем, не передбачена технічною та проєктною документацією на багатоквартирний будинок, не погоджено із співвласниками та зумовлює ризик пожежі. Зазначене свідчить про неправомірне втручання відповідачем у право спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, у безпеку його утримання та функціонування, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ураховуючи наведене, ЖБК «Хімік-21» просив суд зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести загальний коридор (ліфтовий хол) 2 поверху 2 під`їзду багатоквартирного будинку, розташованого адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану, що існував до здійснення ним незаконної прибудови, згідно характеристик технічного паспорту на багатоквартирний будинок, за вказаною адресою.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ЖБК «Хімік-21» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю. Призначено справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті у судове засідання.

16 жовтня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Тихонової А. М. надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що спірне приміщення (комора), розташоване у ліфтовому холі 2 поверху 2 під`їду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 існує з 1995 року, що є загальновідомим фактом для мешканців будинку та адміністрації кооперативу. Відгородження вказаної комори здійснювалося попереднім власником сусідньої квартири № 121 ОСОБА_2 , а не відповідачем. ОСОБА_1 не брав жодної участі у зведенні, відгородженні спірної прибудови, не здійснював будь-яких будівельних, перепланувальних чи реконструктивних робіт у місцях загального користування будинку. Спірне приміщення розташоване у місці загального користування багатоквартирного будинку. Доступ до нього не обмежений, замок не функціонує належним чином, ключі від приміщення у відповідача відсутні, будь-яких дій, спрямованих на встановлення контролю доступу або обмеження прав інших співвласників відповідач не вчиняв. Фактичне тимчасове розміщення особистих речей у приміщенні загального користування саме по собі не свідчить про його захоплення, самовільне привласнення чи незаконне користування. Позивачем не надано доказів того, що саме відповідач здійснив будівництво або облаштування спірної комори тощо. Просить відмовити у задоволенні позову.

У січні 2026 року від ЖБК «Хімік-21» до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що надано докази, які підтверджують факт того, що спірна прибудова використовується саме відповідачем для зберігання його особистого майна. Посилаючись на практику Верховного Суду, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, вважав їх обґрунтованими та просив суд задовольнити позов з підстав у ньому викладених. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на викладені у відзиві підстави.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановивши обставини, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ЖБК «Хімік-21»є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та здійснює господарську діяльність з утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

ОСОБА_1 є членом ЖБК «Хімік-21», зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 (а. с. 39).

02 квітня 1996 року ОСОБА_1 надано ордер на житлове приміщення № 0226 на сім`ю у складі 3 осіб, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 42).

Відповідно до акту від 15 листопада 2019 року № 1139, складного Дарницьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, за результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання ЖБК «Хімік-21» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено порушення, серед яких пункт 14 - влаштування комори у загальному коридорі (ліфтовому холі) 2 поверху 2 під`їзду, що не відповідає пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 № 1417 (а. с. 51-55).

11 грудня 2019 року ЖБК «Хімік-21», на виконання припису від 15 листопада 2019 року № 626, направило повідомлення Дарницькому районному управлінню Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому, зокрема, зазначив про вжиті заходи усунення виявлених порушень під час позапланової перевірки, зокрема, щодо вручення відповідачу письмової вимоги демонтувати підсобне приміщення (комору) у загальному коридорі (ліфтовому холі), яке він не санкціоновано прибудував на 2 поверху 2 під`їзду та використовує як підсобне приміщення (а. с.56).

09 жовтня 2025 року ЖБК «Хімік-21» направлено ОСОБА_1 лист, в якому повідомив про проведення огляду прибудови (нежитлового приміщення) 14 жовтня 2025 року о 10.00 год на другому поверсі у ліфтовому холі (а. с. 72).

14 жовтня 2025 року членами ЖБК «Хімік-21» було проведено спільний огляд, за результатами якого виявлено, що власником квартири № 124 , членом ЖБК «Хімік-21» ОСОБА_1 самовільно облаштовано у ліфтовому холі багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на другому поверсі другого під`їзду вздовж квартири № 118 , приміщення, площею 3,0 кв. м, (2,5м*1,2м), що використовується ним, як підсобне приміщення (комора). Облаштування спільного майна членів ЖБК «Хімік-21» ОСОБА_1 здійснено без передбаченої законодавством згоди, з порушенням права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, вимог ДБН і пожежної та техногенної безпеки. Проєктна та технічна документація багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не передбачає наявність нежитлових приміщень на другому поверсі другого під`їзду будинку, зокрема, у ліфтовому холі (59-71).

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та статтю 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Згідно з частинами першою-другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Верховний Суд у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 916/2069/17, від 22 січня 2020 року у справі № 461/4181/18 (провадження № 61-15919св19) зазначив, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

У постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 915/1096/18, від 18 липня 2018 року у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі №904/1040/18, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17 зроблено висновок, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Таким чином, на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження. При цьому в законодавчому порядку не виокремлюються суб`єкти права спільної власності залежно від підстав набуття права власності на квартиру.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У статті 13 Конституції України визначено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Право власності особи може бути захищено лише у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників (частина друга статті 369 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Звертаючись до суду з позовом, ЖБК «Хімік-21» зазначив, що на поверсі, на якому знаходиться квартира № 124 , відповідач самовільно без згоди співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у площині загального коридору (ліфтового холу) 2 поверху 2 під`їзду побудував приміщення, яке використовується ним як комора протягом тривалого часу.

У матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідач побудував приміщення у площині загального коридору (ліфтового холу), а також те, що таке приміщення використовується ним як комора протягом тривалого часу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача за власний рахунок привести загальний коридор (ліфтовий хол) 2 поверху 2 під`їзду багатоквартирного будинку, розташованого адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану, оскільки відсутні докази що саме відповідач побудував вказане приміщення, а також користується ним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позову ЖБК «Хімік-21»відмовлено, судовий збір з відповідачів на користь позивача стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись, статтями 319, 321, 382 391 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 1, 77-81, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-21» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 18 червня 2026 року.