Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 5017/651/2012(916/152/26)
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,
При секретарі судового засідання Дурович А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №5017/651/2012(916/152/26)
за позовом: Кредитної спілки Альянс-Інвест (65058, м. Одеса, вул. Катериненська, 14, код ЄДРПОУ 33138279) в особі арбітражного керуючого Вудуда Г.І.
до відповідачів: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 833786,82грн.
в межах справи про банкрутство №5017/651/2012
За заявою: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
До боржника: Кредитної спілки Альянс-Інвест (м. Одеса, вул. Катериненська, буд.14, код ЄДРПОУ 33138279)
про визнання банкрутом
Представники сторін:
Представник кредитора - Лещенко С.Ф. (зал )
Ліквідатор - Вудуд Г.І. (зал )
Представник кредитора - ОСОБА_5 (зал )
Представник відповідача - УСТИМЧИК МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ (поза межами суду) - в межах позовного провадження №5017/651/2012(916/152/26)
ВСТАНОВИВ:
Кредитна спілка Альянс-Інвест в особі арбітражного керуючого Вудуда Г.І. звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 833786,84грн.
Ухвалою суду від 10.02.2026р. позовну заяву Кредитної спілки «Альянс-Інвест» (65058, м. Одеса, вул. Катериненська, 14, код ЄДРПОУ 33138279) в особі арбітражного керуючого Вудуда Г.І. залишено без руху, встановлено позивачу строк у 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати: докази сплати судового збору 10005,45грн. або надати докази, що позов направлено на захист соціальних прав пенсіонерів та інших незахищених верств населення, а саме докази підтверджуючі вказаний статус зазначених осіб, які приймають участь у справі про банкрутство.
Від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.02.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи № 5017/651/2012 про банкрутство Кредитної спілки «Альянс-Інвест» та присвоєно справі №5017/651/2012(916/152/26), у зв`язку з відсутністю інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі, зобов`язано Державну міграційну службу України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, ЄДРПОУ 37508470) надати до суду інформацію стосовно місця реєстрації наступних фізичних осіб: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
24.02.2026р. Державною міграційною службою України надано відповідь, згідно якої ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована 24.06.2005 за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , не встановлено.
27.03.2026р. від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, яким, не погоджуючись з позовними вимогами, остання просить відмовити в задоволенні позову, застосувати строки позовної давності та закрити провадження у справі в частині ОСОБА_2 у зв`язку із його смертю, на підтвердження чого до відзиву долучено копію свідоцтва про смерть.
16.06.2026р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 4Ф12 КС від 31.01.08.
29.06.2026р. від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.
07.07.2026р. в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази, судом встановлено наступне:
31.01.2008р. між Кредитною спілкою Філія №4 «Альянс-Інвест» (далі Позивач, Кредитодавець) та членом Кредитної спілки Філія №4 «Альянс-Інвест» ОСОБА_1 (далі Відповідач 1, Позичальник) укладено Договір споживчого кредиту №4Ф12Кс (далі Договір №4Ф12Кс), за яким Кредитодавець зобов`язувався надати грошові кошти у кредит (кредитна програма «Стандарт») Позичальнику у сумі 80 800 грн., що еквівалентно 16000 доларам США за курсом НБУ на 31.01.2008р. та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зоов`язувався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі, встановленому цим Договором.
Відповідно до п.1.2. Договору №4Ф12Кс Кредит надавався в строк 24 місяці 0 днів з 31.01.2008 по 31.01.2010.
Згідно п.1.3. Договору №4Ф12Кс процентна ставка за користування кредитом становить 36% річних.
П.4.1. Договору №4Ф12Кс встановлено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після дня надання кредиту Позичальнику готівкою до дня повного погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення в касу Кредитодавця готівки включно.
Відповідно до п.4.2. Договору №4Ф12Кс строки та розміри погашення кредиту та виплати процентів за цим Договором зазначені у Додатку №1 цього Договору.
П. 4.3. Договору №4Ф12Кс зазначено, що прострочення сплати кредиту та процентів згідно п.4.2. не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.
Пунктом 4.4. Договору №4Ф12Кс сторонами погоджено наступну послідовність погашення заборгованості у разі її виникнення:
1) у першу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;
2) у другу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості за кредитом;
3) у третю чергу здійснюються платежі на сплату штрафних санкцій;
4) у четверту чергу здійснюються поточні платежі згідно пункту 4.2. цього Договору.
Пунктом 4.5. Договору №4Ф12Кс врегульовано, якщо день платежу за графіком погашення не є робочим днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного робочого дня. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються й сплачуються за період від дня, що не є робочим, до моменту фактичного надходження грошей від Позичальника.
Пунктом 9.1. Договору №4Ф12Кс передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
Пунктом 9.2 Договору №4Ф12Кс встановлено, що у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором щодо строків сплати відсотків, або повернення кредиту, розмір процентної ставки збільшується на 1 (один) відсоток на місяць, починаючи з розміру процентної ставки, зазначеної у пункті 1.3 даного Договору. У випадку наступного невиконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором розмір процентної ставки збільшується з процентної ставки, збільшеної раніше відповідно до даного пункту Договору. У разі погашення Позичальником заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту її виникнення, умова щодо встановлення нового розміру процентної ставки не застосовується.
У пункті 9.3 Договору №4Ф12Кс вказано, що за порушення строків повернення кредиту, а також сплати відсотків за його користування, встановлених розділом 4 даного Договору більш ніж на 30 календарних днів, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі 1% від суми отриманого кредиту й нарахованих відсотків з моменту прострочення за кожний день прострочення.
Пунктом 9.4 Договору №4Ф12Кс передбачено, що за кожен випадок порушення строків по сплаті відсотків за кредит, а також за затримку в поверненні кредиту більш ніж на один календарний місяць, Позичальник додатково сплачує Кредиторові штраф у розмірі 15% від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.5.1. Договору №4Ф12Кс в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Кредитодавцем за цим Договором між Кредитною спілкою Філія №4 «Альянс-Інвест» (далі - Кредитор) та ОСОБА_2 (далі Поручитель, Відповідач 2) укладено Договір поруки №4Ф12-П від 31.01.2008, за умовами п.2.2. якого Поручитель бере на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по Борговим зобов`язанням Боржника, які виникають з умов Кредитного договору, а саме: повернути кредит у розмірі 80 800 грн., сплатити проценти за його користування, штрафні санкції в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
Згідно п.4.1. Договору поруки №4Ф12-П від 31.01.2008 у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед банком із виконання боргових зобов`язань в повному обсязі відповідно до ч.1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України.
Позивач зазначає про повне виконання зобов`язань зі свого боку шляхом надання кредиту у розмірі 80 800 грн.
Однак, за твердженням Позивача, Відповідач 1 в порушення умов Договору не здійснювала платежі за Договором взагалі, у зв`язку з чим було нараховано борг на загальну суму 833 786, 82 грн., що складається з: 111 070, 10 грн. основна сума заборгованості, 3% річних 49703, 87 грн., 617 872, 49 грн. інфляційних втрат, штрафу 16660, 52 грн., донарахування за процентною ставкою 38 479, 84 грн.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем 1 зобов`язання по сплаті заборгованості, враховуючи взяті Поручителем на себе зобов`язання відповідати перед Кредитором за боргові зобов`язання Відповідача 1, Позивач вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість на загальну суму 833 786,82 грн.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було частково погашено заборгованість за Договором №4Ф12Кс шляхом сплати грошових коштів у сумі 34 503,26 грн., що підтверджується наступними квитанціями: серія 01АААР № 896542 від 30 квітня 2008 р. на суму 2 390,79 грн., серія 02АААВ № 907625 від 29 лютого 2008 р. на суму 2 311,10 грн., № 1156 від 31 березня 2008 р. на суму 2 470,49 грн., № 1865 від 30 травня 2008 р. на суму 2 470,49 грн., № 3586 від 30 Вересня 2008 р. на суму 2 390,79 грн., № 3268 від 30 Серпня 2008 р. на суму 2 470,49 грн., № 2176 від 1 Липня 2008 р. на суму 2 676,36 грн., № 2962 від 31 Липня 2008 р. на суму 2 470,49 грн., № 67 від 5 Березня 2009 р. на суму 2 470,49 грн., № 4217 від 1 Грудня 2008 р. на суму 2 390,79 грн., № 98 від 3 Квітня 2009 р. на суму 2 470,49 грн., № 3926 від 31 Жовтня 2008 р. на суму 2 470,49 грн., № 99 від 3 Квітня 2009 р. на суму 101,00 грн., № 139 від 17 Червня 2009 р. на суму 2 424,00 грн., № 192 від 23 Вересня 2009 р. на суму 2 471,00 грн., № 193 від 23 Вересня 2009 р. на суму 54,00 грн.
Суд зазначає, що у клопотанні ОСОБА_1 про приєднання доказів до матеріалів справи допущено помилку щодо визначення суми погашення заборгованості, оскільки згідно долучених квитанцій загальна сума погашення складає 34 503,26 грн., а не 34 582, 76 грн.
У зв`язку з частковим погашенням ОСОБА_1 заборгованості, судом проведено власний розрахунок, згідно якого загальний розмір заборгованості по кредиту складає (110 070, 10 грн. 34 503.26 грн.) 76566,84 грн.
При перевірці наданого Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що кінцевою датою їх нарахування визначено 31.12.2025. Водночас, у формулі розрахунку 3% річних застосовано коефіціент (15-1/12), що відповідає періоду тривалістю 14 років 11 місяців. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач здійснив нарахування 3% річних за період, який фактично розпочинається з 01.02.2011 по 31.12.2025. При цьому суд виходить із того, що позивач самостійно визначає обсяг та період заявлених до стягнення вимог, а суд відповідно до принципу диспозитивності та вимог частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України не вправі виходити за межі позовних вимог і здійснювати нарахування за інший період, ніж заявлений позивачем.
Отже, здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 01.02.2011 по 31.12.2025, враховуючи встановлений загальний розмір заборгованості по кредиту у сумі 76566,84 грн., вірною сумою нарахування є 34259.99 грн.
Натомість, з формули розрахунку інфляційних втрат вбачається, що позивач застосував річні індекси інфляції за кожен календарний рік, тобто, період індексації з 2010 по 2025 роки включно. Однак, суд звертає увагу, що згідно графіку строків та розмірів погашення кредиту та виплати процентів, що є Додатком №1 до Договору №4Ф12Кс, строк виконання зобов`язання настав 31.01.2010, вказана дата є вихідним днем, тому зобов`язання повинно було виконане 01.02.2010, отже, прострочення виникає наступного дня, тобто, 02.02.2010 року. Таким чином, втрати нараховуються не за весь 2010 рік, а лише за період прострочення.
Таким чином, здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 02.02.2010 по 31.12.2025, виходячи із встановленої суми боргу 76566,84 грн., вірною суму нарахування є 340783.19грн.
Здійснивши розрахунок штрафу на підставі п.9.4. Договору №4Ф12Кс, вірною сумою є: 76566,84 грн. * 15% = 11 485, 03 грн.
Судом вище встановлено, що згідно пункту 9.2 Договору №4Ф12Кс у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором щодо строків сплати відсотків, або повернення кредиту, розмір процентної ставки збільшується на 1 (один) відсоток на місяць, починаючи з розміру процентної ставки, зазначеної у пункті 1.3 даного Договору. У випадку наступного невиконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором розмір процентної ставки збільшується з процентної ставки, збільшеної раніше відповідно до даного пункту Договору.
Суд звертає увагу, що позивач невірно вказав період збільшення розміру процентної ставки, встановивши період нарахування з 21.01.2009 по 21.09.2010, оскільки строк виконання зобов`язання настав 31.01.2010, а тому судом не беруться до уваги нарахування за період після 31.01.2010 по 21.09.2010. Також, позивачем здійснено розрахунок без врахування часткових погашень платежів за Договором №4Ф12Кс.
Отже, здійснивши власний розрахунок, вірною сумою нарахувань по п.9.2. є 1 279,05 грн.
Таким чином, підтвердженою матеріалами справи є заборгованість на загальну суму 464 374,1 грн. , яка складається з:
76566,84 грн. основна сума заборгованості;
11 485,03 грн. штраф;
1 279,05 грн. сума нарахувань за збільшеною процентною ставкою;
34259,99 грн. - 3% річних;
340783,19грн.- інфляційні втрати.
Суд звертає увагу, що одним з відповідачів у справі №5017/651/2012(916/152/26) є ОСОБА_2 .
До відзиву ОСОБА_1 долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 57 років, про що в Книзі реєстрації смертей 2012 року березня місяця 28 числа зроблено відповідний актовий запис за №3134, видана Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції 28.03.2012р. серія НОМЕР_3 .
Згідно з п. 6 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини перша, четверта статті 45 Кодексу).
Відповідно до статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється в момент її смерті (частини перша, друга, четверта статті 25 ЦК України).
Судом вище встановлено, що 27 березня 2012 року, тобто, до звернення Позивача з позовом до суду, Відповідач ОСОБА_2 помер.
Статтею 52 ГПК України передбачено, що в разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.02.2025р. по справі № 906/830/24 звертає увагу, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних або встановлених рішенням суду правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Водночас, у постанові від 27.09.2022 у справі №904/3864/21 Верховний Суд наголосив, що господарське процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 52 ГПК України можливе лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам господарського судочинства.
Подібні висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №473/1433/18 та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.06.2023 у справі №681/1267/22, на які послалися суди попередніх інстанцій.
За змістом пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
У постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства" необхідно тлумачити в більш широкому значенні - як поняття, що включає спори, які: 1) не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства; 2) взагалі не підлягають судовому розгляду.
Суд зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, хоча і зроблені за відмінних від цієї справи встановлених судами обставин справи, однак стосуються застосування загальних норм законодавства стосовно належності та ефективності способів захисту порушеного права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині відповідача ОСОБА_2 підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Частиною третьою статті 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно п.5.1. Договору поруки №4Ф12-П від 31.01.2008 року порука припиняється, якщо Кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Враховуючи, що строк виконання зобов`язання настав 31.01.2010, кредитор мав право пред`явити позов до поручителя у строк до 31.01.2013 включно.
Відповідно до ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України (в редакції від 01.01.2010) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
В матеріалах справи відсутні докази звернення до ОСОБА_2 протягом встановленого строку, у зв`язку з чим порука є припиненою, що є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні позову кредитора до поручителя.
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 просить про застосування строків позовної давності.
У п.10.2. Договору №4Ф12Кс зазначено про застосування строку позовної давності тривалістю у 5 років.
Тобто, кредитор мав право пред`явити позов до позичальнику у строк до 31.01.2015 включно.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1,5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Таким чином, позовні вимоги по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості заявлені поза межами строків позовної давності. Отже, суд погоджується із правовою позицією Відповідача 1 щодо наявності підстав для застосування строків позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з пропущенням позивачем строку позовної давності, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі за позовом Кредитної спілки Альянс-Інвест (65058, м. Одеса, вул. Катериненська, 14, код ЄДРПОУ 33138279) в особі арбітражного керуючого Вудуда Г.І. до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - закрити.
2. В задоволенні позову Кредитної спілки Альянс-Інвест (65058, м. Одеса, вул. Катериненська, 14, код ЄДРПОУ 33138279) в особі арбітражного керуючого Вудуда Г.І. до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 833786,82грн. відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне рішення складено 14.07.2026р.
Суддя В.Д. Найфлейш
Судове рішення № 138221990, Господарський суд Одеської області було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5017/651/2012(916/152/26). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: