Рішення № 138221858, 25.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5361/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ 43437937)

про стягнення 993111,75 грн., -

за участю учасників справи:

прокурор Бойчук М.М.

від позивача: Каланжова А.О., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: Байдерін О.А., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» про стягнення 993111,75 грн., з яких: 785451,41 грн. заборгованості зі сплати пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, 162211,75 грн. інфляційних втрат та 45448,59 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач як замовник будівництва зобов`язаний сплатити кошти пайової участі у сумі 785451,41 грн. за будівництво об`єкта: «Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Маланова, 3» до введення його в експлуатацію, тобто до 12.01.2024, а отже зобов`язаний повернути ці грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Разом з позовною заявою до суду від Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-2073/25 від 31.12.2025, в якій прокурор просив суд: - накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч. інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому товариству у межах суми позовних вимог на загальну суму 993111,75 грн.; - накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА», у межах суми позову 993111,75 грн., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.12.2025 заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси за вх.№2-2073/25 від 31.12.2025 про забезпечення позову у справі №916/5361/25 задоволено; накладено арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ 43437937) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ 43437937), у межах розміру позовних вимог на загальну суму 993111,75 грн., виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ 43437937) на суму в межах різниці між ціною позову - 993111,75 грн. та сумою арештованих грошових коштів за пунктом другим резолютивної частини даної ухвали, у разі їх недостатності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5361/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.02.2026 о 14:30.

12.02.2026 за вх.№5293/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначив, зокрема, наступне:

- відповідно до акту приймання-передачі майна від 14.09.2022 ОСОБА_1 передала, а ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» прийняв об`єкт нерухомого майна (об`єкт реконструкції) - нежилі приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; 23.11.2022 у дозвіл на виконання будівельних робіт були внесені зміни з огляду на передачу прав будівництва іншому замовнику (від ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА»), доказом чого є витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронного системи у сфері будівництва від 23.11.2022; отже, багаточисленні посилання прокурора на те, що ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» був зобов`язаний звернутися до органів місцевого самоврядування з метою укладання договору пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси є помилковими, оскільки на момент набуття ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» прав замовника відповідного обов`язку не існувало, а інститут пайової участі взагалі був скасований і не існував у законодавстві України; відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації від 10.01.2024, за реєстраційним номером АС01:1400-5480-9726-2763, та підписаного 12.01.2024, будівельні роботи по об`єкту виконано у строк: з грудня 2019 року і по грудень 2022 року; 12.04.2024 видано сертифікат №ОД122240407259; підставою для видачі вказаного сертифікату є згаданий вище акт готовності об`єкта до експлуатації від 10.01.2024;

- відповідач - ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» не є суб`єктом відповідальності за позовом прокурора в цій справі, не порушував інтереси територіальної громади і в нього не виникло обов`язку зі сплати пайового внеску під час набуття прав замовника будівництва 23.11.2022 року та/або під час введення будинку в експлуатацію;

- прокурором у позові здійснено розрахунок розміру пайової участі на підставі показників, діючих станом на 12.01.2024, які не діяли станом на момент виникнення у замовника будівництва нібито обов`язку з його сплату (тобто на 2019 рік); для розрахунку прокурором застосовано показник, встановлений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.11.2023 №1010 «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованого станом на 01.10.2023 року)»; за таким наказом розмір опосередкованої вартості за 1 кв. м в Одеській області становив 20298 грн.; водночас, вказаний підхід (розрахунок) однозначно не відповідає приписам пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, а також судовій практиці Верховного Суду, зокрема, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23 - пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску;

- таким чином, на думку відповідача, розмір пайового внеску може бути розрахований на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску;

- відносно моменту виникнення у замовника будівництва обов`язку зі сплати пайового внеску, Верховний Суд неодноразово вказував, що початок будівництва визначається саме за фактом отримання дозволу на будівельні роботи, незалежно від реального графіку зведення; це повністю узгоджується із системним тлумаченням норм статей 37 та 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Прикінцевих положень Закону №132-IX; на дату початку будівництва досліджуваного об`єкту, а саме: датою отримання дозволу на виконання будівельних робіт ОД112193040730 є 22.10.2019, чинним був Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 06 грудня 2018 року №335 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 жовтня 2019 року)», відповідно до якого розмір опосередкованої вартості за 1 кв.м в Одеській області становив 11352 грн.; прокурор у позові наводить наступний розрахунок: 1934,8 кв.м х 2% х 20298 грн = 785451,41 грн., тоді як мінімум вірним є наступний розрахунок: 1934,8 кв.м х 2% х 11352 грн = 439276,99 грн.;

- відповідач вважає помилковими твердження прокурора стосовно визначення розміру пайової участі враховуючи саме загальну площу будівлі та зазначає про необхідність обчислення розміру пайової участі, в даному випадку, враховуючи саме загальну площу квартир у будинку, вартість 1 кв.м. якої станом на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку зі звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі по Одеській області складала 11352 грн./кв.м; відповідно до сертифікату №ОД122240407259 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та акту готовності об`єкта до експлуатації від 10.01.2024 загальна площа квартир у закінченому будівництвом об`єкті «реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » становить 1027,8 кв.м; таким чином, варто дійти висновку, що правильне обчислення розміру пайової участі має наступний вигляд: 233351,71 грн =11352 грн./кв.м х 1027,8 кв.м х 2%); з огляду на помилковий розрахунок розміру пайової участі, прокурором так само невірно здійснено розрахунок розміру інфляційних витрат та штрафних санкцій (3% річних (ст. 625 ЦКУ).

У підготовчому засіданні 12.02.2026 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.03.2026 о 16:00.

18.02.2026 за вх.№5872/26 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор просить суд задовольнити позов та зазначив, зокрема, наступне:

- відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI щодо визначення термінів - будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

- згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (в редакції, чинній на момент зміни замовника на ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА») до нового замовника будівництва подільного об`єкта незавершеного будівництва переходять усі права та обов`язки попереднього замовника будівництва (у тому числі щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності) як продавця за договором купівлі-продажу майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж) та договору щодо організації та фінансування об`єкта будівництва; у разі зміни замовника будівництва попередній замовник будівництва у визначений договором строк передає новому замовнику будівництва технічну, виконавчу, дозвільну та іншу документацію щодо об`єкта незавершеного будівництва (у тому числі відомості про власників спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості та покупців, які сплатили частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав); отже, твердження відповідача, що оскільки на момент набуття ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» прав замовника відповідного обов`язку щодо сплати пайової участі не існувало, а інститут пайової участі взагалі був скасований і не існував у законодавстві України, з вказаних підстав ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» не зобов`язаний був звернутися до органів місцевого самоврядування, з метою укладання договору пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси - є помилковими; таким чином, у даному випадку обов`язок відповідача як замовника будівництва здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX;

- відповідно до підпункту 3 пункту 2 Закону №132-ІХ замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта; натомість відповідач не звертався до Одеської міської ради з заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва ні у 2022 році (після того як відповідач став замовником будівництва), ні у 2024 році (введення об`єкта в експлуатацію);

- при розрахунку пайової участі прокурором правомірно враховано показник опосередкованої вартості спорудження житла, який був чинним саме на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію для Одеської області, тобто 20298 грн. за 1 кв.м (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 №1010); аналогічна методика розрахунків застосована в постановах Верховного Суду від 15.08.2024 у справі №914/2145/23, від 03.12.2024 у справі №910/6226/23;

- при визначенні опосередкованої вартості житла враховуються витрати на будівництво всього об`єкту в цілому, а не лише квартир у ньому, тож і при визначенні розміру пайового внеску має враховуватись загальна площа об`єкту будівництва; згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 об`єкт будівництва відноситься до будинків багатоквартирних масової забудови - код 1122.1, тобто до житлових будинків; об`єкт будівництва є житловим будинком з вбудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 1934,8 кв.м, які не становлять окремого об`єкта будівництва;

- прокурор наголошує, що саме у постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі №915/476/24 (на яку посилається відповідач) судом здійснено розрахунок розміру пайової участі виходячи із опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні, яка діяла на момент здачі об`єкта в експлуатацію; отже, усі доводи відповідача щодо неправильного застосування прокурором показника опосередкованої вартості спорудження житла не спростовують законність та обґрунтованість позовних вимог прокурора, а тому позовна заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси підлягає задоволенню у повному обсязі.

05.03.2026 за вх.№8028/26 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідачем зазначено, зокрема, наступне:

- розмір пайового внеску може бути розрахований на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати пайового внеску; такі висновки викладені також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №904/2258/20, на яку посилався відповідач у тексті відзиву; крім того, відповідач просить врахувати результати розгляду справи №916/1339/25 за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району до ОК «ЖБК «Материк Комфорт» про стягнення грошових коштів (пайового внеску на розвиток інфраструктури); відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2025, залишеного без змін згідно з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025, позов було задоволено частково; суд першої інстанції вказав, що грошове зобов`язання ОК «ЖБК «Материк Комфорт» виникло ще 28.07.2020 у зв`язку з початком будівництва об`єкту на території ради, натомість виконання зобов`язання (безпосередня сплата пайової участі) мало бути здійснено до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію, тобто до 25.12.2024; остання дата є визначальною в контексті моменту, з якого кошти вважаються безпідставно збереженими, проте ніяк не впливає на розмір самого зобов`язання, яке, як вже вказано вище, виникло в 2020 році; таким чином, розрахунок розміру пайової участі ОК «ЖБК «Материк Комфорт» повинен бути здійснений саме на початок здійснення будівництва, а не на момент введення будинку в експлуатацію; з наведеними висновками суду першої та апеляційної інстанції погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 11.12.2025 у справі №916/1339/25), відхиливши касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури;

- прокурором не спростовані посилання відповідача на актуальну судову практику Верховного Суду та Південно-західного апеляційного господарського суду, згідно з якою визначення розміру пайового внеску здійснюється виходячи із загальної площі квартир (житла) у житловому будинку.

У підготовчому засіданні 05.03.2026 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2026 о 10:40. У судовому засіданні 25.03.2026 судом оголошено перерву до 17.04.2026 о 10:40. У судовому засіданні 17.04.2026 судом оголошено перерву до 15.05.2026 о 10:20.

15.05.2026 за вх.№16789/26 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач зауважив, що особливу увагу на себе звертають позиції, викладені ВП ВС в ухвалі від 16.04.2026 у справі №922/1993/25, зокрема у пунктах 24 та 42, де ВП ВС обозначила курсивом довід про те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 у справі №904/2258/20 сформувала правові підходи щодо природи обов`язку сплати пайової участі й наслідків його невиконання та виснувала, що пайовий внесок має бути розрахований на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати пайового внеску; за наведеного висновку ВП ВС відповідач вважає позицію ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» більше ніж очевидною і спроможною, а наведені у відзиві контррозрахунки - правильними (зокрема, з урахуванням не загальної площі об`єкта, а виключно площі житла); причому ВП ВС звернула увагу на те, що аналогічний підхід до визначення розміру пайової участі (висновок - про розрахунок пайового внеску на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва) застосований господарським судом касаційної інстанції і при вирішенні справи №914/169/25 у постанові ВС від 17.02.2026.

Судове засідання 15.05.2026 о 10:20 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги. Ухвалою суду від 15.05.2026 судове засідання призначено на 04.06.2026 об 11:15. У судовому засіданні 04.06.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 25.06.2026 о 10:00.

У судовому засіданні 25.06.2026 прокурор та представник позивача просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.06.2026 просив суд відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 №4857-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/5361/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 25.06.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 25.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 13.07.2026 з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (13.07.2026), на що суд звертає увагу учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив:

Відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації від 10.01.2024 №АС01:1400-5480-9726-2763:

- найменування закінченого будівництвом об`єкта згідно з проєктом: Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Маланова, 3;

- черги, пускові комплекси: без черг/пускових комплексів;

- вид будівництва: реконструкція без змін зовнішніх геометричних розмірів;

- клас наслідків: СС2;

- код об`єкта: ДК 018-2000:1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови;

- документ, що дає право на виконання будівельних робіт: №ОД112193040730.

- будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - грудень 2019 року; закінчення робіт - грудень 2022 року;

- показники об`єкта за результатами технічної інвентаризації, зокрема: загальна площа квартир - 1027,8 кв.м; загальна площа - 1934,8 кв.м.

В матеріалах справи наявний сертифікат №ОД122240407259 від 12.04.2024, яким Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради засвідчило відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтвердило його готовність до експлуатації:

- найменування об`єкта згідно з проєктом: Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Маланова, 3;

- основні показники об`єкта: загальна площа квартир - 1027,8 кв.м; житлова площа приміщень - 496,7 кв.м; загальна площа будівлі - 1934,8 кв.м;

- замовник об`єкта: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА»(відповідач);

- сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.01.2024.

У листі від 10.02.2025 Управління капітального будівництва Одеської міської ради, у відповідь на лист прокурора від 23.01.2025, повідомило, зокрема, про наступне: договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між Виконавчим комітетом Одеської міської ради чи іншим органом місцевого самоврядування та ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» не укладався; в порушення вимог законодавства даний замовник будівництва не звертався до органу місцевого самоврядування щодо визначення розміру пайової участі при будівництві об`єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Маланова, 3»; УКБ ОМР на адресу ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» направляло декілька листів з проханням надати належним чином завірені копії документів задля залучення замовника на створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Одеси; відповідь на вищевказані листи від замовника будівництва надана не була та запитувані документи до УКБ ОМР не надходили; на момент написання даного листа вищевказаний замовник будівництва пайову участь не сплатив. До вказаного листа були додані наявні в матеріалах справи листи від 02.07.2019 та від 06.09.2019 до громадянина ОСОБА_3 щодо надання документів для розгляду питання визначення розміру пайової участі.

У листі від 30.10.2025 Департамент фінансів Одеської міської ради, у відповідь на лист прокурора від 23.10.2025, повідомив, зокрема, про наступне: кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Одеси від ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» до бюджету Одеської міської територіальної громади не надходили.

У листі від 03.11.2025 Приморська районна державна адміністрація Одеської міської ради, у відповідь на лист прокурора від 29.10.2025, надала належним чином засвідчену копію розпорядження від 04.10.2024 №720 «Про адресу об`єкта нерухомого майна розташованого: АДРЕСА_1 », яке наявне в матеріалах справи.

У листі від 23.12.2025 Юридичний департамент Одеської міської ради, у відповідь на лист прокурора від 25.11.2025, повідомив, зокрема, про наступне: подання до суду позовної заяви від імені Одеської міської ради здійснюється Юридичним департаментом Одеської міської ради на підставі належних матеріалів та документів, наданих виконавчими органами Одеської міської ради, з яких вбачаються порушення прав та інтересів територіальної громади міста Одеси; враховуючи, що на даний час від виконавчих органів Одеської міської ради не надходили документи щодо порушень вимог законодавства, які зазначені у вищенаведеному листі, відповідна позовна робота Юридичним департаментом Одеської міської ради не проводилась.

У повідомленні від 23.12.2025 №52-18953ВИХ-25 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив Одеську міську раду, що прокурором підготовлено позовну заяву в інтересів держави в особі Одеської міської ради до ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі. При цьому прокурором здійснені відповідні розрахунки сум заборгованості за сплати пайової участі та відповідальності за ст. 625 ЦК України.

В матеріалах справи наявні надані відповідачем документи на підтвердження власних доводів:

- технічний паспорт на нежиле приміщення 1-го поверху площею 258,7 кв.м по вул. Маланова, 3, виготовлений КП «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості» 27.03.2007;

- дозвіл на виконання будівельних робіт від 31.10.2019 №ОД112193040730, виданий замовнику ОСОБА_3 щодо об`єкта будівництва - Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- договір купівлі-продажу від 19.11.2020, укладений між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), відповідно до якого ОСОБА_3 передав у власність (продав), а ОСОБА_1 прийняла у власність (купила) нежилі приміщення першого поверху, загальною площею - 258,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.12.2020, відповідно до якого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 04.12.2020 зареєстровано зміни у дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об`єкту «Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з збудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 » за №ОД112193040730 від 31.10.2019; замовник - ОСОБА_1 ;

- акт приймання-передачі майна від 14.09.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» прийняв об`єкт нерухомого майна (предмет передачі у якості цільового внеску до фонду кооперативу), а саме: нежилі приміщення першого поверху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витяг з Реєстру будівельної діяльності, в якому у розділі історія змін визначено, що 17.11.2022 було змінено замовника з ОСОБА_1 на ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА»; відомості про об`єкт: реконструкція; код ДКБС - 1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови; тип - містобудівні умови та обмеження (MU01:9535-1099-1357-7321 №01-07/187 від 07.06.2019; спосіб будівництва - з залученням підрядника.

- перерахунок боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

Вважаючи, що ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» не зверталось до органів місцевого самоврядування щодо визначення розміру пайової участі при будівництві об`єкта будівництва та пайову участь не сплатило, прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом ч.3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі №903/865/20 наголосив, що прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу.

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Позов у справі подано прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради із зазначенням того, що органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави в галузі бюджету, фінансів, цін та у галузі будівництва, є Одеська міська рада. Порушення ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» у вигляді несплати коштів пайової участі, на думку прокурора, зумовлюють ненадходження до Одеської міської ради відповідних коштів, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) бюджету ради.

Прокурором було направлено позивачу повідомлення від 23.12.2025 №52-18953ВИХ-25 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливість розгляду позовних вимог по суті.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов?язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, виключена на підставі Закону №132-IX від 20.09.2019) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; 7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); 10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; 11) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення; 12) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості; 13) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); 14) об`єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

В подальшому 01 січня 2020 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року №132-IX, якими статтю 40 Закону №3038-VI виключено.

Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №132-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності через один місяць з дня опублікування цього Закону; 2) пунктів 10-13 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року; 3) підпунктів 1-7 пункту 18 розділу I цього Закону, які набирають чинності через п`ять місяців з дня опублікування цього Закону.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту статті 40 Закону №3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону. Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі №911/594/18 (провадження №12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі №339/388/16-ц (провадження №14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі №904/2258/20 (провадження №12-34гс21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 по справі №910/9548/21 зазначено наступне:

- нормами статті 40 Закону №3038-VI було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі); при цьому, частиною дев`ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію; відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року;

- таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати;

- з урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:

- системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

- відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію; такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі;

- таким чином, касаційний суд зауважує, що випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2025 по справі №910/9916/24 вказано, що:

- законодавцем під час внесення змін до Закону №3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-IX) було чітко визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: - договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними; - якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону №3038-VI обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX. Зокрема абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва;

- отже, розмір та порядок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту без відповідної вказівки у законі не можуть по-новому визначатись нормами абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, якщо відповідні істотні умови були визначені укладеним до 01.01.2020 договором про пайову участь, який згідно абзацу першого вказаного пункту Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання;

- наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими;

- ураховуючи правові висновки, наведені у пунктах 8.32 та 8.34.1 цієї постанови (від 20.07.2022 по справі №910/9548/21), для застосування статті 1212 ЦК України необхідним є встановлення такої обставини як неукладення забудовником відповідного договору до 01.01.2020, оскільки, у разі наявності такого правочину, його істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними, так і правильного визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

У постанові від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 Верховний Суд виснував, що у випадку, якщо замовниками не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і №922/5468/14, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» до нового замовника будівництва подільного об`єкта незавершеного будівництва переходять усі права та обов`язки попереднього замовника будівництва (у тому числі щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності) як продавця за договором купівлі-продажу майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж) та договору щодо організації та фінансування об`єкта будівництва; у разі зміни замовника будівництва попередній замовник будівництва у визначений договором строк передає новому замовнику будівництва технічну, виконавчу, дозвільну та іншу документацію щодо об`єкта незавершеного будівництва (у тому числі відомості про власників спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості та покупців, які сплатили частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав).

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 №1010, на підставі якого прокурором розраховані відповідні суми, затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, відповідно до яких вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) в Одеській області склала 20298 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.

Господарський суд звертає увагу, що Верховний Суд у вищенаведених постановах послідовно та вже неодноразово висловлював правові позиції щодо правозастосування положень абзацу 2 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-IX у вирішенні спорів щодо стягнення пайової участі замовника будівництва об`єктів, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені та/або об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Таким чином, обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає, зокрема, для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.

Судом встановлено, що: будівництво - Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Маланова, 3, замовником якого в наступному став відповідач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА», було розпочато у грудні 2019 року (тобто у попередні роки), було введено в експлуатацію 10.01.2024 (акт готовності об`єкта до експлуатації) (тобто, станом на 01.01.2020 не введено в експлуатацію), а сертифікатом від 12.04.2024 №ОД122240407259 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. При цьому відповідно до акту від 10.01.2024 код об`єкта - ДК 018-2000:1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови, тобто житловий будинок. Також господарський суд приймає до уваги, що договори про сплату пайової участі не були укладені (в матеріалах справи такі договори відсутні), а тому застосуванню підлягає п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, яким визначено обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, тобто до 10.01.2024.

Як встановлено судом, з метою визначення розміру пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту відповідач не звертався до позивача із відповідними заявами у спірних правовідносинах, а отже суд вважає, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі позивача з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, має право розрахувати їх розмір на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент введення об`єктів будівництва в експлуатацію. Даний висновок суду ґрунтується на висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 20.05.2026 у справі №922/2053/25, від 21.05.2026 у справі №916/67/25.

Положення Закону №132-IX визначають, що розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Також, у постановах від 17.02.2026 у справі №916/848/25, від 16.04.2026 у справі №916/2056/25 Верховний Суд виснував, що визначаючи розмір пайової участі в кожному випадку слід керуватися, зокрема, цільовим призначенням об`єкта та розміром загальної площі такого об`єкта. Будь-який інший підхід суперечив би законодавчо визначеній меті розмежування розміру пайової участі для житлових будинків і нежитлових будівель та споруд.

Як було встановлено судом, об`єктом будівництва є житловий будинок загальною площею 1934,8 кв.м, а тому розмір пайової участі за вказаним об`єктом, з урахуванням наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 №1010 та положень Закону №132-IX, складає 785451,41 грн. (1934,8 кв.м*2%*20298 грн.), які мали бути сплачені відповідачем до 10.01.2024 (дата видачі акта готовності об`єкта до експлуатації). Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави та за рахунок територіальної громади міста Одеси зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок. З урахуванням зазначеного господарський суд дійшов висновку, що визначений прокурором розрахунок суми пайової участі є правомірним та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 785451,41 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості про наявність підстав для застосування положень п.п.2 абз.2 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, за яких пайова участь не сплачується.

Щодо позовних вимог про стягнення 45448,59 грн. 3% річних та 162211,75 грн. інфляційних втрат, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, господарський суд враховує, що приписи вказаної статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань, а тому оскільки прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання, що в даному встановлено судом, то порушення грошового зобов`язання щодо сплати пайової участі починається з 11.01.2024 - наступного дня після введення об`єкту будівництва в експлуатацію. Перевіривши визначені прокурором періоди та розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (з 12.01.2024 по 15.12.2025), господарський суд наголошує, що прокурором не вірно обрано дату початку відповідних нарахувань, а тому відповідні нарахування потрібно було обраховувати з 11.01.2024 та відповідні суми за розрахунками суду є більшими ніж заявлено прокурором, проте враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог в межах заявлених до стягнення з відповідача 45448,59 грн. 3% річних та 162211,75 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про стягнення з відповідача 993111,75 грн., з яких: 785451,41 грн. заборгованості зі сплати пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, 45448,59 грн. 3% річних та 162211,75 грн. інфляційних втрат.

Доводи відповідача про те, що ОК «ЖБК «ДІМ НА МАЛАНОВА» не є суб`єктом відповідальності за позовом прокурора в цій справі, не порушував інтереси територіальної громади і в нього не виникло обов`язку зі сплати пайового внеску під час набуття прав замовника будівництва 23.11.2022 року та/або під час введення його в експлуатацію не приймаються судом до уваги, оскільки на момент видачі акту готовності об`єкта до експлуатації замовником будівництва зазначений саме відповідач, до якого перейшли усі права та обов`язки попереднього замовника будівництва, а враховуючи, що з попереднім замовником не було укладено договору пайової участі, то до нового замовника (відповідача) перейшло зобов`язання по сплаті пайової участі щодо об`єкта будівництва, яке розпочато у попередні роки та станом на 01.01.2020 не було введено в експлуатацію.

Доводи відповідача про те, що прокурором у позові здійснено розрахунок розміру пайової участі на підставі показників, діючих станом на 12.01.2024, які не діяли станом на момент виникнення у замовника будівництва нібито обов`язку з його оплати не приймаються судом до уваги, оскільки, як було вказано судом, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі позивача з позовом про стяґнення безпідставно збережених коштів пайової участі, має право розрахувати їх розмір на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент введення об`єктів будівництва в експлуатацію, тобто станом на 2024 рік. Так само не приймаються судом до уваги і доводи відповідача щодо обчислення розміру пайової участі з загальної площі квартир, оскільки, як було вказано судом, визначаючи розмір пайової участі в кожному випадку слід керуватися, зокрема, цільовим призначенням об`єкта та розміром загальної площі такого об`єкта, що в даному випадку склало 1934,80 кв.м та вірно було взято до уваги прокурором при обчисленні розміру пайової участі.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 зазначено: « 7.16. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 затверджено Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, пунктом 25 якого визначено, що під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень, без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються. Зазначене підтверджує тлумачення наведених норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як таких, що не поширюються на всі без виключення випадки реконструкції приміщень всередині будинків, як окремих об`єктів забудови. У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївські області затверджено Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівля блоку побутових приміщень інв. №16003» за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/31, вид будівництва: реконструкція; замовником виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: « 7.18. Ураховуючи викладене, слід зазначити, що ані норми Закону №3038-VI, ані встановлені Порядком умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні статті 2 Закону №3038-VI. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що відповідач здійснював капітальний ремонт вже існуючої споруди, який полягав в утепленні стін та даху без зміни площі та конфігурації забудови, відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів ні наміру забудови в розумінні Закону №3038-VI, ні фактичної забудови земельної ділянки внаслідок здійсненого відповідачем капітального ремонту майданчика для відпочинку, що не віднесений до об`єктів справляння пайового внеску. 7.20. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 4 червня 2014 року №163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014). 7.21. За ДБН А.2.2-3:2014 новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва. 7.22. Відповідно до положень цих ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації».

Таким чином, у вищенаведеній практиці окремо вирізняються забудова та реконструкція без окремої забудови, що на думку відповідача має також бути враховано судом при наданні оцінки спірним правовідносинам. Натомість господарський суд виходить з того, що за актом приймання-передачі від 14.09.2022 відповідач набув право власності на об`єкт площею 258,7 кв.м та після цього було внесено зміни щодо замовника об`єкта будівництва, за яким було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД112193040730, при цьому в акті готовності від 10.01.2024 зазначений такий же номер дозволу на виконання будівельних робіт (№ОД112193040730 (зі змінами), а загальна площа визначена вже в розмірі 1934,8 кв.м. Окрім того, у витягу з Реєстру будівельної діяльності зазначено про наявність містобудівних умов та обмежень (MU01:9535-1099-1357-7321 №01-07/187 від 07.06.2019; спосіб будівництва - з залученням підрядника), які на реконструкцію не видаються, відповідно вищенаведена практика, яка стосується реконструкції без окремої забудови в розумінні Закону №3038-VI - є нерелевантною до обставин даної справи. Враховуючи наведене, вид будівництва та здійснені будівельні роботи в даному випадку є саме такими, за якими, виходячи з тлумачення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019, передбачається виникнення обов`язку зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури міста.

Іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради судом задовольняються.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в електронній формі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ 43437937) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 785451 /сімсот вісімдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят одну/ грн. 41 коп. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, 45448 /сорок п`ять тисяч чотириста сорок вісім/ грн. 59 коп. 3% річних та 162211 /сто шістдесят дві тисячі двісті одинадцять/ грн. 75 коп. інфляційних втрат.

3.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ДІМ НА МАЛАНОВА» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ 43437937) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 11917 /одинадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять/ грн. 34 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1211 /одну тисячу двісті одинадцять/ грн. 20 коп. за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 13 липня 2026 р. з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором.

Суддя Ю.С. Бездоля