Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
15 липня 2026 року Справа № 915/855/26
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «КАРО»,
до відповідача: ОСОБА_1 ,
про: стягнення 3756079,53 грн,-
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «КАРО» через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 09.07.2026 (вхід.№10025/26), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 3756079,53 грн, з яких: 3150000,00 грн сума поворотної фінансової допомоги, яка була надана позивачем на підставі пропозицій відповідача від 24.05.2021, від 31.08.2021, від 09.09.2021, від 21.09.2021, від 29.09.2021, від 18.11.2021, від 19.11.2021, та неповернута відповідачем; 47923,43 грн інфляційні втрати; 15156,10 грн 3% річних; 543000,0 грн пеня.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
За приписами п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328 гривень.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем викладено одну позовну вимогу майнового характеру стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 3756079,53 грн, за яку судовий збір складає 45072,95 грн (3756079,53 грн х 1,5% х 0,8).
Позивачем, на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, до позову долучено квитанцію №5144-9454-0002-9042 від 14.06.2026 про сплату 45436,60 грн судового збору.
З відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що судовий збір, сплачений за вказаною квитанцією, було долучено до позовної заяви ПП «ВКП «КАРО» б/н від 14.06.2026 (вхід.№8768/26 від 15.06.2026) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 3786380,0 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2026 у справі №915/722/26 таку позовну заяву було повернуто позивачу на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
При цьому, у позові б/н від 09.07.2026 (вхід.№10025/26) позивач не повідомив суду про такі обставини, а навпаки вказав, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Оскільки Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових позовних заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, а тому після повернення позовної заяви б/н від 14.06.2026 (вхід.№8768/26 від 15.06.2026) за ухвалою суду від 08.07.2026 у справі №915/722/26 позивач отримав право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за квитанцією №5144-9454-0002-9042 від 14.06.2026 на суму 45436,60 грн, яке приєднане до справи №915/722/26, у зв`язку з чим вказана квитанція не може бути прийнята, в якості доказу оплати судового збору у даній справі №915/855/26.
Отже, оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, суд не приймає квитанцію №5144-9454-0002-9042 від 14.06.2026 на суму 45436,60 грн, як належний доказ оплати судового збору за подання ПП «ВКП «КАРО» до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви б/н від 09.07.2026 (вхід.№10025/26).
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Тобто, позивачу слід сплатити 45072,95 грн судового збору та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.164 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «КАРО» б/н від 09.07.2026 (вхід.№10025/26), - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва
Судове рішення № 138221846, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/855/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: