Ухвала суду № 138221806, 14.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.07.2026 Справа № 914/1198/25

За заявою: Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Івано-Франківськ,

про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення (вх.№3137/26 від 06.07.2026)

у справі №914/1198/25

за позовом: Приватного підприємства "ДТМ", м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САУНД ВУД", м.Івано-Франківськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , м.Львів,

про стягнення 3'215'081,93 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Учасники провадження - не з`явились.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору. У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1198/25 за позовом Приватного підприємства "ДТМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САУНД ВУД" про стягнення 3'215'081,93 грн заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №24-12-2018 з додатковими угодами до нього та договору про відступлення права вимоги (цесії) від 03.03.2025.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 у справі №914/1198/25 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САУНД ВУД" на користь Приватного підприємства "ДТМ" 3'215'081,93 грн заборгованості та 38'580,98 грн судового збору.

06.01.2026 Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення видано відповідний наказ.

На розгляд Господарського суду Львівської області 06.07.2026 від Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про затвердження мирової угоди, укладеної 01.07.2026 між ПП «ДТМ» та ТзОВ «САУНД ВУД». До вказаної заяви доданий примірник мирової угоди від 01.07.2026 в процесі виконання рішення в справі №914/1198/25, підписаної директорами юридичних осіб та скріпленої їх печатками.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2026 заява про затвердження мирової угоди передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 08.07.2026 заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2026.

Дослідивши умови поданої мирової угоди від 01.07.2026, суд відзначає наступне.

Стаття 46 ГПК України визначає, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.330 ГПК України суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 цього Кодексу.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 192 ГПК України).

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може затверджуватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що мирова угода повинна характеризуватись взаємними поступками обох сторін та укладатися на основі компромісу, тобто умови такої угоди мають бути вигідними як для позивача, так і для відповідача.

Зі змісту мирової угоди вбачається, що у рахунок погашення заборгованості у розмірі 3'215'081,93 грн. ТОВ "САУНД-ВУД" передає у власність ПП "ДТМ" наступне нерухоме майно: господарську будівлю (тваринницький комплекс № 1), загальною площею 3543 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 778383926258, номер об`єкта в РІІВН 14125894, адреса: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Радча, вулиця Болотна, 7. Останнє на підставі мирової угоди набуває право власності на нерухоме майно. Відповідно до звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі від 30.06.2025 становить 2?859?201,00 грн.

Суд звертає увагу, що права і обов`язки, які виникають за цією мировою угодою, є характерними для правовідносин купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки передбачають передачу майна за певну грошову суму. Разом з тим, сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчиняється за загальними правилами цивільного законодавства, адже спір у справі виник у зв`язку з невиконанням правочину, предметом спору є стягнення грошових коштів.

Умови мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства України, адже сторони хочуть, щоб суд визнав за стягувачем (позивачем) право власності на нерухоме майно, яке йому за умовами мирової угоди повинно було б перейти від боржника (відповідача). Це не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, оскільки для купівлі-продажу нерухомого майна закон визначає спеціальний порядок. Дана мирова угода спрямована на зміну права власності на нерухоме майно, яке є речовим правом, що підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав. Повноваження суду на визнання дійсними договорів, що потребують нотаріального посвідчення, може мати місце виключно з підстав, передбачених ст. 220 ЦК України.

Мирова угода повинна стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо майнової вимоги за рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2025 (3'215'081,93 грн заборгованості та 38'580,98 грн судового збору), у мировій угоді не допускається зазначення дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. Зазначені дії сторін можуть бути врегульовані сторонами окремим цивільним договором, а не мировою угодою.

Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 у справі № 910/32312/15 зазначив, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або, якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Щодо твердження про те, що умови мирової угоди не порушують прав третіх осіб (п.7 угоди), суд зазначає, що на момент розгляду заяви, у суду відсутня можливість перевірити наявність обставин щодо порушення інтересів третіх осіб.

Здійснивши оцінку змісту поданої на затвердження мирової угоди, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви органу ДВС та затвердження мирової угоди, оскільки така не відповідає вимогам статті 192 ГПК України, адже її умови не лише не припиняють процесуально-правові відносини між сторонами про погашення 3'215'081,93 грн заборгованості та 38580,98 грн судового збору за наслідками розгляду справи №914/1198/25 (сторони в тексті мирової угоди погодили вартість майна у розмірі 2?859?201,00 грн, при цьому не узгодили між собою розподіл присудженої до стягнення за рішенням суду решти суми), а й породжують нові, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Слід зазначити, що в процесі розгляду даної справи сторони уже подавали схожий текст мирової угоди та спільну заяву про її затвердження, проте ухвалою суду від 20.10.2025 було відмовлено в затвердженні мирової угоди з аналогічних підстав.

Керуючись ст. ст. 192, 234, 235, 330 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі №914/1198/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Суддя Яворський Б.І.