Рішення № 138221558, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2026Справа № 910/1227/26За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктрон»

про стягнення 27 319,96 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» (далі позивач, КП «Київтранспарксервіс») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктрон» (далі відповідач, ТОВ «Парктрон») про стягнення 27 319,96 грн, з яких: 15 210,00 грн основного боргу, 3 199,14 грн пені, 3% річних у розмірі 1 707,43 грн та 7 203,39 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № ДНП-2021-04/07 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 06.04.2021 в частині повної та своєчасної оплати передбачених цим правочином платежів.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/1227/26 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою суду від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною одинадцятою ст. 242 ГПК України передбачено, що у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 16.02.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ R067106381477) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 16.02.2026, який направлявся на адресу ТОВ «Парктрон»: 04074, м. Київ, вул. Новомостицька, 25, офіс 5, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Крім того, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.02.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

За приписами частини п`ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п`ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві.

Згідно з п. 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі Правила паркування транспортних засобів), оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.

Майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів (п. 7 Правил паркування транспортних засобів).

Положеннями п. 17.2. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, зі змінами та доповненнями (далі Правила благоустрою міста Києва), оператор (уповноважена організація) - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що визначено органом місцевого самоврядування для здійснення організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів згідно з діючим порядком.

Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір (пп. 17.3.1. п. 17.3. Правил благоустрою міста Києва).

Додатком 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві» (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 № 58/923) за змінами та доповненнями, викладено Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м. Києві.

Згідно з п. 68 Таблиці № 1 до Додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 (в редакції рішення Київської міської ради від 31.08.2021 № 2185/2226), до Переліку паркувальних майданчиків, закріплених за КП «Київтранспарксервіс», відноситься, зокрема, земельна ділянка, за місцезнаходження: м. Київ, Дніпровський район, просп. Романа Шухевича, 18 (просп. Ватутіна Генерала, 18) з кількістю машиномісць 75.

06.04.2021 між КП «Київтранспарксервіс» (далі Сторона-1) та ТОВ «Парктрон» (далі Сторона-2) був укладений Договір № ДНП-2021-04/07 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Сторона-1 передає за плату Стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дніпровський район, просп. Ватутіна Генерала, 18 (просп. Романа Шухевича, 18), в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі майданчик для пакування), що включає 45 (сорок п`ять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п`ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

Сторона-2 зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі Стороною-1 згідно з умовами цього Договору (пп. 2.2.6. п. 2.2. Договору).

Згідно з пп. 2.2.9. п. 2.2. Договору, Сторона-2 зобов`язана звільнити майданчик для паркування після припинення дії Договору в порядку та строки, передбачені Договором.

Умовами п. 3.1. Договору передбачено, що майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію Стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

29.04.2021 між КП «Київтранспарксервіс» та ТОВ «Парктрон» підписано Акт приймання-передачі паркувального майданчика, яким зафіксували, що Сторона-1 передала, а Сторона-2 прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик на 50 машиномісць за адресою: м. Київ, Дніпровський район, просп. Романа Шухевича, 18 (просп. Ватутіна Генерала, 18), в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що майданчик для паркування вважається фактично повернутим Стороні-1 з моменту підписання Сторонами акту повернення з експлуатації майданчика для паркування у строки, визначені п. 7.13. У випадку не підписання Стороною-2 акту повернення з експлуатації майданчика для паркування Сторона-1 має право підписати даний акт в односторонньому порядку, направивши відповідне повідомлення Стороні-2, після чого майданчик вважається повернутим Стороні-1.

Відповідно до п. 3.4. Договору, щомісяця до 10-го числа Сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням Сторони-1. У випадку не підписання Стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним Стороною-2 без зауважень.

Згідно з п. 4.1. Договору вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, становить 6,50 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 1,08 грн.

Загальна ціна договору становить 320 287,50 грн, у т.ч. 53 381,25 грн ПДВ (п. 4.2. Договору).

Умовами п. 4.3. Договору передбачено, що оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування та здійснюється Стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, за яким здійснюється розрахунок. Плата за місяць в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця.

Відповідно до п. 4.4. Договору Сторона-1 не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти Сторони-2 рахунок на оплату.

Відсутність рахунку на дату оплати, визначену п. 4.3. Договору, не звільняє Сторону-2 від зобов`язань щодо оплати (п. 4.5. Договору).

Згідно з п. 4.7. Договору, оплата Сторони-2 Стороні-1 згідно умов даного Договору проводиться за період з дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію по дату фактичного повернення з експлуатації Стороні-1 майданчика для паркування.

Умовами п. 4.8. Договору, передбачено, що зарахування коштів, сплачених Стороною-2 на користь Сторони-1 здійснюються у наступному порядку: в першу чергу погашаються нараховані штрафні санкції; в другу чергу погашається наявна заборгованість в порядку давності (від давньої до більш нової); в третю чергу погашається черговий платіж; в четвергу чергу здійснюється зарахування авансової оплати за майбутніми платежами.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно умов Договору та чинного законодавства України.

Згідно з п. 5.2. Договору, у разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. Строк дії договору становить 1095 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування (п. 7.1. та п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 7.6. Договору, Сторона-1 має право на дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку:

7.6.1. у випадку виявлення порушень умов договору вперше - не раніше ніж на 15-й день від моменту виявлення такого порушення, якщо Сторона-2 не повідомила Сторону-1 про його усунення у визначеному даним Договором порядку

7.6.2. у випадку повторного виявлення порушень умов договору - в будь-який момент після повторного виявлення порушення незалежно від того, чи усунуте воно Стороною-2.

Згідно з п. 7.7. Договору, у випадку дострокового розірвання договору в порядку п. 7.6.1 Сторона-1 направляє Стороні-2 письмове повідомлення про розірвання договору. В такому випадку Договір вважається розірваним на 16-й день від дати виявлення порушення.

У випадку дострокового розірвання договору в порядку п. 7.6.2. 7.6.4 Договору Сторона-1 направляє Стороні-2 письмове повідомлення про розірвання договору. В такому випадку Договір вважається розірваним з дати, зазначеної в повідомленні (п. 7.8. Договору).

Відповідно до п. 7.10. Договору, закінчення строку або розірвання цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Згідно з п. 7.13. Договору, після припинення дії або розірвання Договору (окрім випадку втрати Стороною-1 права експлуатації майданчика для паркування) Сторона-2 зобов`язується протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів звільнити майданчик для паркування.

У випадку, якщо Сторона-2 звільнила майданчик для паркування до закінчення строку, визначеного даним Договором, вона має право повідомити про це Сторону-1, шляхом підписання акту повернення майданчика для паркування з експлуатації. Датою звільнення майданчика для паркування в такому випадку буде вважатись дата підписання акту повернення майданчика для паркування з експлуатації (п. 7.14. Договору).

Пунктом 7.15. Договору передбачено, що у разі належного виконання Стороною-2 своїх обов`язків за цим Договором, Договір може бути пролонгований на той самий період шляхом підписання додаткової угоди. При цьому, якщо сукупній індекс інфляції за період дії договору, встановлений Міністерством фінансів України у тому ж періоді, перевищує 100%, Сторона-1 зобов`язана змінити загальну ціну договору на наступний період з урахуванням розміру сукупного індексу за період дії договору.

Додаткові угоди та усі додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками (п. 9.2. Договору).

Згідно з п. 9.4. Договору, усе листування між Сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними в цьому Договорі. Повернення Стороні поштового відправлення, яке направлялося іншій Стороні цього Договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому Договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомленні про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримане Стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника Сторони до відділення поштового зв`язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним чином відправленим повідомленням іншої Сторони.

08.06.2021 між КП «Київтранспарксервіс» (далі Сторона-1) та ТОВ «Парктрон» (далі Сторона-2) та ТОВ «Атлант Центр» (далі Сторона-3) було укладено Додаткову угоду № 1 про заміну сторони Договору, за умовами якої:

1. Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору, що укладений між КП «Київтранспарксервіс» та ТОВ «Парктрон», а саме передати Стороні-3 усі права та обов`язки Сторони-2 по Договору.

2. З моменту набрання чинності Додаткової угоди, Сторона-3 змінює Сторону-2 за Договором, Сторона-2 втрачає право вимагати від Сторони-1 виконання своїх обов`язків, що виникають з Договору, а Сторона-3 набуває прав та починає нести обов`язки та відповідальність їх невиконання за Договором.

3. Права, обов`язки та відповідальність Сторони-2 по Договору переходять до Сторони-3 в тому обсязі, в якому вони належали Стороні-2 до набрання чинності Додатково угодою.

4. Сторона-2 зобов`язується протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати укладення Додаткової угоди передати Стороні-3 оригінал Договору, а також інші документи та інформацію, які є важливими для його виконання.

5. Додаткова угода набуває чинності з 08.06.2021, підписана та скріплена печатками Сторін і діє до закінчення терміну дії Договору відповідно до його умов.

01.09.2021 між КП «Київтранспарксервіс» (далі Сторона-1) та ТОВ «Атлант Центр» (далі Сторона-2) та ТОВ «Парктрон» (далі Сторона-3) було укладено Додаткову угоду № 2 про заміну сторони Договору, за умовами якої:

1. Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору, що укладений між КП «Київтранспарксервіс» та ТОВ «Атлант Центр», а саме передати Стороні-3 усі права та обов`язки Сторони-2 по Договору.

2. З моменту набрання чинності Додаткової угоди, Сторона-3 змінює Сторону-2 за Договором, Сторона-2 втрачає право вимагати від Сторони-1 виконання своїх обов`язків, що виникають з Договору, а Сторона-3 набуває прав та починає нести обов`язки та відповідальність їх невиконання за Договором.

3. Права, обов`язки та відповідальність Сторони-2 по Договору переходять до Сторони-3 в тому обсязі, в якому вони належали Стороні-2 до набрання чинності Додатково угодою.

4. Сторона-2 зобов`язується протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати укладення Додаткової угоди передати Стороні-3 оригінал Договору, а також інші документи та інформацію, які є важливими для його виконання.

5. Додаткова угода набуває чинності з 01.09.2021, підписана та скріплена печатками Сторін і діє до закінчення терміну дії Договору відповідно до його умов.

На виконання умов Договору, відповідачем були підготовлені Акти надання послуг № 1554 від 31.03.2022 на суму 9 067,50 грн та № 2449 від 30.06.2022 на суму 1 462,50 грн, які відповідачем підписані не були.

Також позивачем були виставлені рахунки на оплату № 1340 від 01.03.2022 на суму 9 067,50 грн, № 1815 від 16.05.2022 на суму 4 680,00 грн та № 2149 від 01.06.2022 на суму 1 462,50 грн, всього на суму 15 210,00 грн з ПДВ.

Як зазначає позивач, у зв`язку з неналежним виконанням Договору та нездійсненням оплати за період з березня 2022 року по червень 2022 року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 15 210,00 грн.

При цьому, з 01.04.2022 по 16.05.2022 оплата за Договором не нараховувалася, оскільки у відповідності до п. 1.3.2. рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, власники та користувачі транспортних засобів звільняються від оплати за послуги з користування спеціально обладнаними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради, а також звільняються від оплати суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».

Вищевказаний пункт рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 був виключений відповідно до п. 5 Рішення Київської міської ради від 14.05.2022 № 4577/4618 «Про відновлення роботи автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності» з 16.05.2022.

23.05.2022 позивач звернувся до відповідача з листом № 053/05-1083 від 20.05.2022, в якому повідомив про наявний станом на 20.05.2022 борг та необхідність його сплатити, а в разі непогашення заборгованості позивач попередив відповідача, що відповідно до пп. 7.6.1. та п. 7.7., Договір вважається розірваним з 06.06.2022.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення позивача було залишене відповідачем без відповіді та виконання, що і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини стороні виникли на підставі Договору № ДНП-2021-04/07 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 06.04.2021.

Оскільки предметом користування за Договором є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер, Верховний Суд дійшов висновку про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму комунального майна - паркувального майданчика. Правовий висновок з приводу правової природи договору викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 910/1248/23.

Аналогічний підхід до правової кваліфікації договору, предметом якого є надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, укладеного, зокрема, КП «Київтранспарксервіс» з іншими суб`єктами, отримав підтвердження у правозастосовній практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 28.05.2025 у справі № 910/7607/24.

Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Умовами п. 3.1. Договору передбачено, що майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію Стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

Паркувальний майданчик прийнято відповідачем у користування 29.04.2021, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі.

Частиною першою ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п`ята ст. 762 ЦК України).

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина третя ст. 760 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з п. 4.1. Договору, вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, становить 6,50 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 1,08 грн.

За умовами п. 4.3, Договору відповідач повинен був сплачувати оплату вартості експлуатації майданчика щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, за яким здійснюється розрахунок.

Проте, відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати за користування паркувальним майданчиком не виконав.

Реалізуючи право на дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку згідно п. 7.6. та п. 7.7. Договору, позивач звернувся до відповідача з листом № 053/05-1083 від 20.05.2022, в якому попередив відповідача, що Договір вважається розірваним з 06.06.2022.

Умовами п. 3.3. Договору передбачено, що майданчик для паркування вважається фактично повернутим Стороні-1 з моменту підписання Сторонами акту повернення з експлуатації майданчика для паркування у строки визначені п. 7.13.

Проте, доказів повернення майданчика для паркування після 06.06.2022 та підписання згідно з п. 3.3. Договору відповідного акту повернення з експлуатації майданчика для паркування у строки визначені п. 7.13. в матеріали справи надано не було.

Тоді як, умовами п. 4.7. Договору сторонами погоджено, що оплата Сторони-2 Стороні-1 згідно умов даного Договору проводиться за період з дати підписання акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію по дату фактичного повернення з експлуатації Стороні-1 майданчика для паркування.

На виконання умов Договору, відповідачем були підготовлені Акти надання послуг № 1554 від 31.03.2022 на суму 9 067,50 грн та № 2449 від 30.06.2022 на суму 1 462,50 грн, які у порушення п. 3.4. відповідачем підписані не були, у зв`язку з чим вони вважаються підписаними відповідачем без зауважень.

Також позивачем були виставлені рахунки на оплату № 1340 від 01.03.2022 на суму 9 067,50 грн, № 1815 від 16.05.2022 на суму 4 680,00 грн та № 2149 від 01.06.2022 на суму 1 462,50 грн, всього на суму 15 210,00 грн з ПДВ.

Слід зазначити, що відсутність рахунку на дату оплати визначену п. 4.3. Договору, не звільняє відповідача від зобов`язань щодо оплати (п. 4.5. Договору).

Проте, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не було здійснено оплату вартості експлуатації майданчика за період з березня 2022 року по червень 2022 року, у зв`язку з чим заборгованість відповідача з оплати вартості експлуатації майданчика для паркування за Договором за спірний період становить 15 210,00 грн.

При цьому, судом враховано, що за період з 01.04.2022 по 16.05.2022 оплата за Договором не нараховувалася, оскільки у відповідності до п. 1.3.2. рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, власники та користувачі транспортних засобів звільняються від оплати за послуги з користування спеціально обладнаними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради, а також звільняються від оплати суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».

Вищевказаний пункт рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 був виключений відповідно до п. 5 Рішення Київської міської ради від 14.05.2022 № 4577/4618 «Про відновлення роботи автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності» з 16.05.2022.

Таким чином, за травень 2022 року оплата була нарахована за 16 днів на суму 4 680,00 грн (6,50 грн х 45 машиномісць) х 16 днів травня).

Відповідач не надав заперечень та(або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплати за спірний період або контррозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості експлуатації паркувального майданчика за Договором у розмірі 15 210,00 грн.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 199,14 грн пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).

Положеннями частини першої ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Частиною третьою ст. 549 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин та дії договору) визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання, наявні підстави для стягнення з відповідача неустойки.

Суд, за результатами перевірки здійсненого позивачем розрахунку пені, встановив, що позивач помилково визначив початок нарахування пені за прострочення заборгованості у травні 2022 року починаючи з 16.05.2022, тоді як 15.05.2022 був вихідним днем (неділя). Отже, останнім днем строку оплати у відповідача у травні місяці було 16.05.2022, відповідно, право позивача на нарахування неустойки виникло лише 17.05.2022 (відповідно до частини п`ятої ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).

За розрахунком суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 3 194,01 грн, з яких:

- за період з 16.03.2022 по 16.09.2022 включно (185 днів) на суму 9 067,50 грн у розмірі 1 709,16 грн;

- за період з 17.05.2022 по 16.11.2022 включно (184 дні) на суму 4 680,00 грн у розмірі 1 114,22 грн;

- за період з 15.06.2022 по 16.12.2022 включно (185 днів) на суму 1 462,50 грн у розмірі 370,63 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 707,43 грн та 7 203,39 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові». Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 03.04.2021 у справі № 920/653/19.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати за Договором, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Враховуючи початок прострочення заборгованості у травні 2022 року з 17.05.2022, а також враховуючи положення частини п`ятої ст. 254 ЦК України, судом здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 706,67 грн, з яких:

- за період з 16.03.2022 по 07.01.2026 на суму 9 067,50 грн у розмірі 1 038,17 грн;

- за період з 17.05.2022 по 07.01.2026 на суму 4 680,00 грн у розмірі 511,98 грн;

- за період з 15.06.2022 по 07.01.2026 на суму 1 462,50 грн у розмірі 156,52 грн.

Перевіривши також наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він здійснений арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 7 203,39 інфляційних втрат.

Відповідачем заперечень щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат подано не було. Контррозрахунків заявлених сум відповідач також не навів.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8 згідно частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктрон» (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, буд. 25, офіс 5; ідентифікаційний код 42104308) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код 35210739) 27 314 (двадцять сім тисяч триста чотирнадцять) грн 07 коп., з яких: 15 210 (п`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. основного боргу, 3 194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) грн 01 коп. пені, 3% річних у розмірі 1 706 (одна тисяча сімсот шість) грн 67 коп. та 7 203 (сім тисяч двісті три) грн 39 коп. інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одна) грн 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова