Рішення № 138221498, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/6350/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Банкомзв`язок»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський»

про витребування з незаконного тимчасового (строкового) володіння земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська міська рада;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент».

Представники сторін:

позивача Шульга А.В.

відповідача Слуцька Н.С.

третя особа1 не з`явились

третя особа2- Шульга А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Банкомзв`язок» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський» про витребування у тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння земельної ділянки площею 3,4157 га, кадастровий номер 8000000000:79:485:0021, яка розташована на проспекті Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі міста Києва та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. від 08.03.2024 (індексний номер 71982089).

Позов обґрунтовано перевищенням повноважень державного реєстратора при прийнятті ним рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10.02.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 у справі № 910/6350/24 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивачем 06.04.2026 сформовано в системі «Електронний суд» письмові пояснення, якими стверджується про юридичну неможливість переходу до відповідача права за договором оренди, укладеним позивачем та органом місцевого самоврядування.

Відповідачем 06.04.2026 сформовано в системі «Електронний суд» додаткові пояснення, якими наголошено на відсутності порушення права позивача, відсутності у позивача права оренди на підставі статті 7 Закону України «Про оренду землі», неможливості відновлення права позивача тощо.

У підготовчому засіданні 07.04.2026 представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент», розгляд якого перенесено з метою забезпечення процесуальних прав інших учасників.

Відповідачем 27.04.2026 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент» та відкладено підготовче засідання на 26.05.2026.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент» сформовано в системі «Електронний суд» 25.05.2026 письмові пояснення, якими заперечено наявність у відповідача (як і у попереднього власника нерухомого майна, придбаного відповідачем) права оренди земельної ділянки.

У підготовчому засіданні 26.05.2026 представником відповідача заявлено клопотання про перерву для ознайомлення з поясненнями третьої особи, яке судом задоволено та оголошено перерву до 09.06.2026.

Відповідачем 05.06.2026 сформовано в системі «Електронний суд» пояснення, якими наголошено на недобросовісній поведінці позивача.

Крім того, відповідачем 05.06.2026 сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення у справі №910/3136/23.

Позивачем 08.06.2026 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 09.06.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до ухвалення остаточного рішення у справі №910/3136/23 з огляду на строки розгляду даної справи, не пов`язаність предметів судових досліджень та наявність у матеріалах справи доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

У засіданні 09.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2026.

У судовому засіданні 07.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством відкритого типу «Банкомзв`язок» (правонаступником якого є позивач у даній справі) та Київською міською радою 27.12.1999 укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрований Київським міським управління земельних ресурсів (запис № 79-6-00002 від 15.02.2000), за умовами якого Київською міською радою на підставі рішення Київради №6/492 від 19.08.1999 передано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 35 899 кв. метрів по проспекту Академіка Глушкова 13/2 у місті Києві для завершення будівництва та подальшої експлуатації громадського центру.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі №2/568 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого Київським міським управління земельних ресурсів (запис № 79-6-00002 від 15.02.2000), у тому числі в частині зменшення розміру орендованого майна до 3,4157 га.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 у справі №910/639/15-г внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого Київським міським управління земельних ресурсів (запис № 79-6-00002 від 15.02.2000) в частині збільшення орендної плати.

На земельній ділянці по проспекту Академіка Глушкова 13/2 у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:79:485:0021) Акціонерним товариством відкритого типу «Банкомзв`язок» збудовано та зареєстровано у 2004 році нежитлову будівлю площею 28 539,50 квадратних метрів.

Акціонерним товариством відкритого типу «Банкомзв`язок» 24.12.2004 за договором купівлі-продажу (посвідчений 24.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною С.П.) відчужено нежитлову будівлю площею 28 539,50 квадратних метрів по проспекту Академіка Глушкова 13-Б у місті Києві Дочірньому підприємству «Край Проперті».

Акціонерним товариством відкритого типу «Банкомзв`язок» та Дочірнім підприємством «Край Проперті» 18.08.2006 укладено договір суборенди земельної ділянки по проспекту Академіка Глушкова 13/2 у місті Києві строком на 40 років.

Договір суборенди від 18.08.2006 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 23.02.2007 за № 79-6-00477.

Дочірнім підприємством «Край Проперті» та Публічним акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (у подальшому змінено назву на Акціонерне товариство «Сбербанк», а потім на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк») 27.09.2011 укладено іпотечний договір, предметом іпотеки за яким визначено нежитлову будівлю площею 28 539,50 квадратних метрів по проспекту Академіка Глушкова 13-Б у місті Києві (договір посвідчений 27.09.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.).

Пунктом 3.1 договору іпотеки від 27.09.2011 визначено, що предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці відповідно до укладеного 18.08.2006 позивачем та Дочірнім підприємством «Край Проперті» договору суборенди.

Дочірнім підприємством «Край Проперті» у 2016 році збудовано та введено в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021 нежитлову будівлю № 6 площею 279,5 кв.м, нежитлову будівлю № 7 площею 99,7 кв.м, нежитлову будівлю № 8 площею 366,5 кв.м, нежитлову будівлю № 9 площею 99,6 кв.м та нежитлову будівлю № 10 площею 99,4 кв.м.

Акціонерним товариством «Сбербанк» набуто 19.12.2017 у власність предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011 загальною площею 28 539,5 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначалось судом раніше, набута у власність банком будівля відповідно до умов іпотечного договору (правова підстава набуття права власності) перебувала на земельній ділянці відповідно до укладеного 18.08.2006 позивачем та Дочірнім підприємством «Край Проперті» договору суборенди.

Акціонерним товариством «Сбербанк» (у подальшому змінено назву на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк») право землекористування юридично не оформлювалось.

Акціонерним товариством «Міжнародний резервний банк» та відповідачем 15.08.2023 укладено договір №G18N020026/2 купівлі-продажу нежитлового будинку загальною площею 28 539,5 кв.м, розташованого по проспекту Академіка Глушкова 13-Б у місті Києві.

Пунктом 1.2 договору купівлі-продажу №G18N020026/2 від 15.08.2023 окремо визначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, яка не перебуває у власності або користуванні продавця.

Виходячи з наведеного, судом встановлено що:

- попереднім власником (відчужувачем) нежитлової будівлі відповідача є Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»;

- земельна ділянка, на якій розташоване майно відповідача не перебувала у власності або користуванні попереднього власника.

У той же час, відповідно до тверджень відповідача позивач втратив свої права землекористувача з відчуженням нерухомого майна 24.12.2004 на підставі імперативних норм частини першої статті 120 Земельного кодексу України (сторінка 4 відзиву) та статті 377 Цивільного кодексу України (сторінка 4 письмових пояснень від 05.06.2026).

Відповідно до частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу України (чинної на 24.12.2004 редакції) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

За чинними станом на 24.12.2004 позитивно-правовими нормами статті 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про оренду землі» (чинної на 24.12.2004 редакції) визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

З наведеного позитивно-правового регулювання відповідних відносин ніяк не можна зробити висновок про припинення у позивача прав землекористувача автоматично на підставі закону з моменту відчуження нежитлової будівлі.

Більше того, матеріали справи містять договір суборенди, укладений позивачем та новим власником нерухомого майна, який повною мірою відповідає правовому регулюванню чинної на час правовідносин редакції статті 8 Закону України «Про оренду землі».

Доводи відповідача в частині відсутності доказів погодження власником передачі землі в суборенду судом відхилено, оскільки статтею 8 Закону України «Про оренду землі» (чинної на час правовідносин редакції) встановлено принцип мовчазної згоди власника. Доказів будь-яких заперечень щодо укладення договору суборенди з боку представницького органу територіальної громади за період часу з 2004 року до 2026 року матеріали справи не містять.

Більше того, сам договір суборенди було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 23.02.2007 за № 79-6-00477.

Крім того, твердження відповідача про автоматичний перехід права оренди за укладеним Акціонерним товариством відкритого типу «Банкомзв`язок» (правонаступником якого є позивач у даній справі) та Київською міською радою договором оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованим Київським міським управління земельних ресурсів (запис № 79-6-00002 від 15.02.2000) до нового власника нерухомого майна (Дочірнього підприємства «Край Проперті») на підставі закону спростовується позитивно-правовим регулюванням відповідних відносин статтею 7 Закону України «Про оренду землі» (чинної на час правовідносин редакції), яким передбачався перехід права оренди виключно у випадках смерті фізичної особи орендаря чи засудження фізичної особи орендаря. При цьому, наведена норма не передбачала автоматичну заміну сторони договору оренди землі без укладення відповідних додаткових угод письмової або нотаріальної форми.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України (чинної на час правовідносин редакції) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За визначенням частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість його виконання сторонами.

Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За приписами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів внесення змін до укладеного Акціонерним товариством відкритого типу «Банкомзв`язок» та Київською міською радою договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого Київським міським управління земельних ресурсів (запис № 79-6-00002 від 15.02.2000) в частині заміни особи орендаря або припинення цього договору.

Відповідно, відсутні підстави для твердження про втрату позивачем своїх прав та зобов`язань за укладеним ним цивільно-правовим договором, строк дії якого не сплив.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021, що належить територіальній громаді міста Києва, є позивач.

У той же час, суд не може погодитись з твердженням позивача, що до відповідача перейшло право за договором суборенди, укладеним 18.08.2006 позивачем та Дочірнім підприємством «Край Проперті», оскільки матеріали справи не містять жодного доказу внесення змін до цього правочину у встановленій законом формі.

Як зазначалось раніше, судом встановлено, що збудована позивачем на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021 нежитлова будівля площею 28 539,5 кв.м фактично з 2004 року до теперішнього часу була власністю чотирьох юридичних осіб: позивача, Дочірнього підприємства «Край Проперті», Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» та відповідача.

На етапі переходу права власності від Дочірнього підприємства «Край Проперті» до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» юридичного оформлення права землекористування ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, не відбулось.

За приписами частини п`ятої статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Суд погоджується з твердженням позивача, що у даному випадку Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» отримав суб`єктивне право на користування на умовах суборенди частиною земельної ділянки з моменту набуття власності на нерухоме майно, проте юридичного оформлення відповідного титулу землекористування здійснено не було.

Відповідно, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» з грудня 2017 року до серпня 2023 року здійснювало фактичне землекористування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021 без укладення договору оренди або суборенди, тобто без належної правової підстави.

Відповідно, відповідачем набуто у серпні 2023 року право власності на нерухоме майно площею 28 539,5 кв.м від особи, яка не мала належним чином оформленого правового титулу землекористування, що прямо стверджує пункт 1.2 договору купівлі-продажу №G18N020026/2 від 15.08.2023 (правова підстава набуття відповідачем права власності на будівлю): нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, яка не перебуває у власності або користуванні продавця.

За позитивно-правовими приписами частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Частиною четвертою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Кваліфікуючою ознакою застосування наведених позитивно-правових норм до правовідносин є наявність у відчужувача права оренди землі. В свою чергу, право оренди відчужувача може ґрунтуватись виключно на чинному на момент відчуження договорі оренди простої письмової або нотаріальної форми.

Таке право переходить до нового власника нерухомого майна в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника).

Відповідно, до відповідача у справі не могло перейти право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021 на підставі статті 7 Закону України «Про оренду землі» та статті 120 Земельного кодексу України, оскільки відчужувач (попередній власник) не мав такого права взагалі, що доводить, у тому числі, пункт 1.2 договору купівлі-продажу №G18N020026/2 від 15.08.2023 (нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, яка не перебуває у власності або користуванні продавця).

Таким чином, укладений Акціонерним товариством «Міжнародний резервний банк» та відповідачем 15.08.2023 договір №G18N020026/2 купівлі-продажу нежитлового будинку загальною площею 28 539,5 кв.м, розташованого по проспекту Академіка Глушкова 13-Б у місті Києві, ніяким чином не може змінити обсяг прав та обов`язків позивача за укладеним ним з Київською міською радою 27.12.1999 договором оренди земельної ділянки, (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. та зареєстрованим Київським міським управління земельних ресурсів (запис № 79-6-00002 від 15.02.2000), за умовами якого Київською міською радою на підставі рішення Київради №6/492 від 19.08.1999 передано в оренду на 49 років земельну ділянку.

У той же час, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №369824870 від 14.03.2024, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем на підставі рішення з індексним номером 71982089 від 08.03.2024 зареєстровано право оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський» (відповідач у справі) земельної ділянки площею 3,4157 га, що знаходиться по проспекту Академіка Глушкова 13/2 у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:79:485:0021) на підставі договору оренди від 27.12.1999.

Враховуючи наведене, суду доведено поза розумним сумнівом:

- наявність у позивача прав та обов`язків орендаря відповідно до чинного на час розгляду спору договору оренди земельної ділянки від 27.12.1999;

- відсутність у відповідача прав та обов`язків орендаря, що ґрунтуються на відповідному належному правочині;

- факт внесення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. інформації до Державного реєстру речових прав про наявність у відповідача прав орендаря за договором оренди від 27.12.1999 (рішення від 08.03.2024 індексний номер 71982089) без відповідної правової підстави.

За визначенням частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до вимог частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, у тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Надані державному реєстратору договір купівлі-продажу №G18N020026/2 від 15.08.2023 та лист земельного управління не можуть бути визнані належними підставами державної реєстрації права на оренду земельної ділянки у розумінні статті 27 та статті 31-6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виконуючи наведені вимоги закону у даному випадку державний реєстратор не міг не побачити суттєву відмінність між особою орендаря за договором оренди земельної ділянки та особою відчужувача нежитлової будівлі, відповідно, і правову неможливість застосування до даних правовідносин регулювання статті 7 Закону України «Про оренду землі» та статті 120 Земельного кодексу України.

Фактично, у даному випадку державним реєстратором рішенням від 08.03.2024 (індексний номер 71982089) позбавлено позивача цивільного права та наділено відповідним правом відповідача у даній справі без відповідної належної правової підстави.

Наявність на земельній ділянці нерухомого майна інших осіб на момент прийняття державним реєстратором оспореного рішення додатково доводить його протиправність.

Судом відхилено доводи відповідача в частині неправомірності внесення відомостей до державних реєстрів позивачем та третьою особою у справі, оскільки предметом даного судового дослідження у перш за все є встановлення правомірності рішення державного реєстратора від 08.03.2024 (індексний номер 71982089).

Відповідно, суттєвою обставиною для з`ясування цього питання є факт наявності на момент прийняття оспореного рішення у державному реєстрі інформації про наявність на земельній ділянці нерухомого майна, право власності на яке належить іншим ніж відповідач особам.

Як зазначалось судом раніше, за приписами пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

У будь-якому випадку, відповідач не набув прав та обов`язків орендатора за договором, укладеним 27.12.1999 позивачем та Київською міською радою.

Відповідно, внесення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. інформації до Державного реєстру речових прав про наявність у відповідача прав орендаря за договором оренди від 27.12.1999 (рішення від 08.03.2024 індексний номер 71982089) не відповідає дійсним обставинам та вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З урахуванням наведеного Господарський суд міста Києва визнає рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. (рішення від 08.03.2024 індексний номер 71982089) про внесення інформації до Державного реєстру речових прав про наявність у відповідача прав орендаря за договором оренди від 27.12.1999 неправомірним.

Відповідно, суд задовольняє вимогу позову про скасування з моменту його ухвалення рішення з індексним номером 71982089 від 08.03.2024, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем.

У той же час, вимога позову про витребування земельної ділянки на користь позивача у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння відповідача не може отримати примусовий судовий захист.

За приписами статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявними у матеріалах справи доказами доведено, що відповідач є власником нежитлової будівлі загальною площею 28 539,5 кв.м., яка розташована на спірній земельній ділянці.

Відповідно, у відповідача поза розумним сумнівом наявне суб`єктивне право користування частиною земельної ділянки, на якій розташована будівля. Відсутність відповідного юридичного титулу землекористувача не позбавляє відповідача його прав, проте створює передумови негативних правових наслідків фактичного використання земельної ділянки без належної правової підстави.

Рішення суду про витребування земельної ділянки з тимчасового користування відповідача фактично не може бути виконаним, оскільки на ній розташована нежитлова будівля відповідача.

Відповідно, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає належним та ефективним способам захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні віндикаційної вимоги позову.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні вимоги про витребування у тимчасове (строкове) володіння позивача з тимчасового (строкового) володіння відповідача земельної ділянки площею 3,4157 га (кадастровий номер 8000000000:79:485:0021).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Скасувати рішення з індексним номером 71982089 від 08.03.2024, прийняте приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем.

3.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський» (19773, Черкаська область, Золотінський район, село Кедина Гора, вулиця Шевченка, будинок 86/5; ідентифікаційний номер 32601320) на користь Приватного акціонерного товариства «Банкомзв`язок» (09025, Київська область, Сквирський район, село Безпечна, вулиця Ордаша, будинок 19; ідентифікаційний номер 19353391) 3 028,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову, 4 542,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 6 040,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.07.2026.

Суддя Т.Ю.Кирилюк