Ухвала суду № 138221454, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

25.06.2026Справа № 910/16277/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали

за заявами 1. Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код: 44116011)

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" (18021, місто Черкаси, вулиця Володимира Великого, будинок 41/1; ідентифікаційний код 38430395)

до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (04213, місто Київ, вулиця Прирічна, будинок 13; ідентифікаційний код: 31176312)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 заяву Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху. Встановлено Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом подання до суду: усіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу відповідно до компетенції та в порядку, передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів (докази формування та направлення інкасових доручень до банківських установ задля стягнення податкового боргу; докази вжиття заходів, спрямованих на погашення податкового боргу боржника за рахунок дебіторської заборгованості Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", податкову звітність боржника, подану за 2022 - 2024 роки).

05.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про усунення недоліків з доданими доказами вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу.

26.01.2026 Господарським судом міста Києва зроблено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство визначено кандидатуру арбітражного керуючого Аверіну Валерію Вікторівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1953 від 21.10.2020) для призначення розпорядником майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 19.03.2026. Встановлено арбітражній керуючій Аверіній Вікторії Валеріївні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1953 від 21.10.2020), визначеній автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, строк до 13.03.2026 для подачі до суду заяви про участь у справі про банкрутство у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

12.02.2026 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 приєднано заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" для одночасного розгляду із заявою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" у справі № 910/16277/25.

23.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражної керуючої Аверіної Вікторії Валеріївни про участь у справі про банкрутство.

19.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на заяву Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Підготовче засідання 19.03.2026 відкладено на 14.05.2026.

27.04.2026 до Господарського суду міста Києва від Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшла відповідь на відзив.

Підготовче засідання 14.05.2026 відкладено на 25.06.2026.

17.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про долучення доказів до матеріалів справи.

19.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.

У підготовче засідання 25.06.2026 з`явилися представники заявників Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" та представник боржника. Представники заявників надали пояснення стосовно своїх заяв та відповідно зазначили про заявлені вимоги до боржника.

Так, суд відзначає, що норми КУзПБ допускають можливість подання до суду декількох заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного боржника. Однак, принцип концентрації, про дотримання якого неодноразово вказував Верховний Суд, передбачає наявність лише однієї справи про банкрутство, в межах якої мають вирішуватися як процедурні питання, так і спори за участю боржника.

Умовою розгляду по суті кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників, зі здійсненням дослідження та оцінки обґрунтованості вимог цих кредиторів до боржника, зокрема, і на предмет підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (частина п`ята статті 38 та абзац другий частини четвертої статті 39 КУзПБ), є, насамперед, дотримання порядку розгляду тих заяв, що календарно подані пізніше ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду), оскільки лише після встановлення необґрунтованості першої заяви (необхідності повернення без розгляду тощо) суд розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Дотримання такого порядку є умовою для приєднання відповідних заяв до матеріалів справи.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 39 КУзПБ у разі, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог першого заявника необґрунтованими, господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.

При цьому, наведене правило, яке закріплено у абзаці першому частини четвертої статті 39 КУзПБ, надходження заяв інших кредиторів до дня підготовчого засідання, перш за все, забезпечує обізнаність суду про наявність інших заяв кредиторів та алгоритм дій суду у підготовчому засіданні, запровадженими законодавцем організаційними засадами та метою підготовки та проведення судом цього засідання із забезпеченням можливості реалізації учасниками у справі відповідних прав та обов`язків з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства (верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, диспозитивної, пропорційності тощо).

Приписами частини п`ятої статті 38 КУзПБ визначено, що якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано декілька заяв від різних заявників і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд звертає увагу, що законодавцем згідно Закону № 3985-IX від 19.09.2024 (чинного з 01.01.2025), статтю 35 КУзПБ доповнено частиною четвертою, згідно абзацу першого якої у разі подання до суду до відкриття провадження у справі про банкрутство та прийняття судом до розгляду двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає всі прийняті судом до розгляду заяви для їх розгляду в одному підготовчому судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

У разі прийняття господарським судом рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, що подана першою, господарський суд розглядає інші заяви в порядку черговості їх подання до суду кредиторами (абзац другий частини четвертої статті 35 КУзПБ).

Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з підстав, визначених цією статтею, не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника у порядку, визначеному статтею 45 цього Кодексу (абзац третій частини четвертої статті 35 КУзПБ).

Отже, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка подана першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви суд розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Якщо ж суд відкриває провадження у справі про банкрутство за заявою, яка подана першою, у разі її відповідності вимогам КУзПБ, інші заяви господарський суд залишає без розгляду на підставі вимог частини четвертої статті 35 цього Кодексу.

Дотримання такого порядку є умовою для забезпечення судами принципу концентрації у справах про банкрутство, закріпленому в окремих нормах КУзПБ, зокрема, у нормах, які призначені запобігти відкриттю декількох справ про банкрутство одного боржника.

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від яка викладена у постанові 06.07.2022 у справі № 913/288/21 та згідно якої одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений частиною четвертою статті 39 КУзПБ полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що заява Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" надійшла до Господарського суду міста Києва 28.12.2025.

В той час, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" надійшла 12.02.2026.

Відтак, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" зареєстровано за адресою: 04213, місто Київ, вулиця Прирічна, будинок 13; ідентифікаційний код: 31176312.

За твердженнями заявника - Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС у ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" наявна заборгованість у розмірі 199 234 290,84 грн.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

В обґрунтування заяви кредитор посилається на те, що боржник має непогашену заборгованість зі сплати податків, зборів та єдиного внеску, а контролюючим органом, на його думку, вжито вичерпний перелік передбачених Податковим кодексом України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу. Заяву обґрунтовано приписами підпунктів 20.1.34, 20.1.39 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, статей 1, 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підтвердження вжиття заходів стягнення заявник послався на низку рішень окружних адміністративних судів про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках боржника, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі № 640/9746/19 про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а також на відповіді державних органів про відсутність у боржника виявленого майна.

Боржник щодо відкриття провадження заперечив, подавши відзив, в якому зазначив про наявність спору про право стосовно заявлених вимог та про невжиття контролюючим органом усіх передбачених Податковим кодексом України заходів примусового стягнення. На підтвердження зазначеного боржником надано докази наявності у нього дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, які, за доводами боржника, є джерелом погашення податкового боргу в порядку пунктів 87.5, 95.22 статті 95 Податкового кодексу України та стосовно яких контролюючим органом заходів стягнення не вжито, а саме: дебіторської заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 в загальній сумі 30 492 677, 40 грн, що виникла на підставі договорів інвестування в будівництво та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01 березня 2011 року, а також, дебіторської заборгованості на суму 10 935 819,74 грн, яка утворилася на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення в Оболонському районі м. Києва, площею 5,7106 га, укладеного 03.10.2008 року між Київською міською радою та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1". Ціна продажу земельної ділянки за вказаним договором становила 91 895 923,00 грн. Як вбачається п. 2.1. даного договору, відповідно до угоди від 24.01.2008 року №1 ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" сплачено продавцеві аванс у розмірі 10 935 819,74 грн. Пізніше договір від 03.10.2008, укладений між Київською міською радою та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", було розірвано згідно рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2017 у справі №910/20216/16. ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" неодноразово зверталось до Київської міської ради щодо повернення авансового платежу, але грошові кошти не були повернуті.

Дослідивши доводи заяви, заперечення боржника та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження з огляду на наступне.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є одночасна наявність таких умов: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; незадоволення боржником вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Відсутність хоча б однієї із зазначених умов виключає можливість відкриття провадження у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23).

Відповідно до статті 1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. При цьому до складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23).

Відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод у судовому порядку; спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21).

Наявність спору про право є самостійною матеріально-процесуальною передумовою відкриття провадження у справі про банкрутство, яку суд перевіряє на стадії вирішення питання про відкриття провадження незалежно від інших обставин.

При цьому обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості таких вимог.

Згідно з абзацом шостим частини другої статті 34 КУзПБ до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку. Наведеним законодавець встановив обов`язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження як органу стягнення податкового боргу.

Достатність та повнота доказів вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу досліджується господарським судом станом на час ініціювання відповідним органом провадження у справі про банкрутство.

Спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків. Тільки вжиття всіх передбачених податковим законодавством заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника на загальних підставах. Невжиття контролюючим органом сукупності передбачених Податковим кодексом України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, зокрема шляхом заявлення контролюючим органом вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, стягнення з дебіторів платника податку сум дебіторської заборгованості. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/410/21 та підтримана у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 917/1234/21.

Спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків. Тільки вжиття всіх передбачених податковим законодавством заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.

Заявник в обґрунтування заяви посилається на відсутність у боржника майна та дебіторської заборгованості.

Разом з тим боржником, всупереч наведеному, надано докази наявності дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, а саме: дебіторської заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 в загальній сумі 30 492 677, 40 грн, що виникла на підставі договорів інвестування в будівництво та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01 березня 2011 року, а також, дебіторської заборгованості на суму 10 935 819,74 грн, яка утворилася на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення в Оболонському районі м. Києва, площею 5,7106 га, укладеного 03.10.2008 року між Київською міською радою та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1". Ціна продажу земельної ділянки за вказаним договором становила 91 895 923,00 грн. Як вбачається п. 2.1. даного договору, відповідно до угоди від 24.01.2008 року №1 ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" сплачено продавцеві аванс у розмірі 10 935 819,74 грн. Пізніше договір від 03.10.2008, укладений між Київською міською радою та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", було розірвано згідно рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2017 у справі №910/20216/16, які є джерелом погашення податкового боргу в порядку пунктів 87.5, 87.6 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 Податкового кодексу України

Як про це відзначає боржник, ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" листами від 10.07.2021 та від 28.04.2022 повідомило Головне управління ДПС у м. Києві про дебіторську заборгованість по декількох контрагентах та запропонувало укласти договір про переведення права вимоги щодо такої дебіторської заборгованості. Втім, будь-якої відповіді від податкового органу на зазначені листи ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" не отримувалась.

Крім того, ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" в черговий раз звернулося до Головного управління ДПС у м. Києві листом від 22.04.2026 за вих. № 2-2204/2026 з доданими до нього доказами про наявності у нього дебіторської заборгованості, відмітка про отримання управлінням означених доказів міститься на листі.

В той час, суд вказує, що будь-які відповіді на означені листи в матеріалах справи відсутні.

Стосовно зазначеної дебіторської заборгованості контролюючим органом не вчинено дій, передбачених пунктом 87.5 статті 87 Податкового кодексу України, а саме: не визначено дебіторську заборгованість джерелом погашення податкового боргу, не вжито заходів щодо укладення договору про переведення на контролюючий орган права вимоги такої заборгованості, не заявлено до суду вимог про зобов`язання боржника укласти зазначений договір, а так само не заявлено вимог про стягнення сум дебіторської заборгованості з дебіторів боржника. Отже, передбаченої Податковим кодексом України сукупності заходів примусового стягнення податкового боргу контролюючим органом не вичерпано, оскільки поза увагою заявника залишилися дебіторська заборгованість та майнові права боржника як самостійне джерело погашення такого боргу.

Суд враховує також, що заходи зі стягнення податкового боргу боржника вживалися контролюючим органом за основним та неосновним місцями його податкового обліку в різних адміністративно-територіальних одиницях, а частина заявлених до боржника грошових вимог не була предметом завершеного примусового стягнення в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Зазначене в сукупності з установленими вище обставинами додатково підтверджує невичерпання заявником усіх передбачених законом заходів стягнення станом на час ініціювання провадження у справі.

Суд також враховує структуру заявленої заборгованості. Зі змісту доданої до заяви інформації про заборгованість убачається, що до загальної суми вимог включено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 597 115,19 грн та пеню у розмірі 77 924 558,88 грн.

За визначенням статті 1 КУзПБ до складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. Пеня та штрафні санкції за своєю правовою природою є фінансовими санкціями за невиконання (несвоєчасне виконання) основного грошового обов`язку та мають акцесорний (похідний) характер щодо основного зобов`язання, а тому не є самостійним грошовим зобов`язанням у розумінні статті 1 КУзПБ, яким може обґрунтовуватися ініціювання провадження у справі про банкрутство.

Отже, пеня у розмірі 77 924 558,88 грн та штрафні санкції у розмірі 2 597 115,19 грн не можуть братися до уваги як грошові вимоги, що обґрунтовують відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд позбавлений процесуальної можливості самостійно здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань та самостійно визначати (перераховувати) суму податкового боргу, оскільки це становило б втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу; оцінка правомірності відповідних нарахувань здійснюється в окремому провадженні.

За наведених обставин, ураховуючи наявність суперечностей між ініціюючим кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків, невжиття заявником усіх заходів стягнення податкового боргу за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України (зокрема стосовно дебіторської заборгованості та майнових прав боржника), а також те, що включені до складу вимог пеня та штрафні санкції не можуть враховуватися як безспірні грошові вимоги для цілей відкриття провадження, суд доходить висновку, що між сторонами існує спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Наявність спору про право стосовно заявленої суми вимог виключає можливість встановлення судом безспірності грошового зобов`язання боржника як обов`язкової умови відкриття провадження та є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ.

Разом з тим, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", наявні підстави для розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1".

Як вбачається з матеріалів заяви та встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/6593/18 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп-Гагаріна 41/1" заборгованість в розмірі 233 781 (двісті тридцять три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 506 (три тисячі п`ятсот шість) грн 74 коп.

Вказане рішення боржником не оскаржувалось та набрало законної сили 25.09.2018.

На підставі наказу Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року у справі № 910/6593/18 Оболонським районним відділом ДВ у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) 20.12.2019 року відкрито виконавче провадження № 60917451.

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, прийнятою державним виконавцем Оболонського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ), Яровим О.В., від 05.11.2020 року вказане виконавче провадження № 60917451 було завершене без виконання на підставі заяви стягувача.

23 вересня 2021 року наказ Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року у справі № 910/6593/18 було повторно пред`явлено до виконання, на підставі чого було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

20 вересня 2023 року виконавче провадження № НОМЕР_1 було завершене у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення.

Крім того, у боржника утворилася заборгованість з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_12 за період з 01.05.2018 по 30.07.2021 на суму 335 001 (триста тридцять п`ять тисяч одна) грн. 60 коп.

Вказаний факт підтверджується розрахунками боргу з оплати житлово-комунальних послуг щодо кожної квартири, які перебували у власності боржника до серпня 2021 року, з саме: квартир АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16 АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_17, АДРЕСА_18.

01.09.2021 між боржником та ОСББ "Олімп-Гагаріна 41/1" підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого загальна заборгованість боржника становить 568 783 грн 31 коп., що складається із заборгованості на суму 233 781 грн 71 коп. за період з 01.05.2015 - 30.04.2018 (згідно рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2018 року у справі № 910/6593/18) та заборгованості на суму 335 001 грн 60 коп.

Відповідно до довідки ОСББ "Олімп-Гагаріна 41/1" станом на 06.02.2026 загальна заборгованість ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" складає 568 783 грн 31 коп. При цьому кошти на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/6593/18 від 25.09.2018 про стягнення з боржника заборгованості на рахунок ОСББ "Олімп-Гагаріна 41/1" не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з огляду на викладене, наявність заборгованості ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" перед ОСББ "Олімп-Гагаріна 41/1" підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/6593/18, яке набрало законної сили 25.09.2018, у зв`язку з чим, вказані обставини відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню.

Крім того, заборгованість ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" перед ОСББ "Олімп-Гагаріна 41/1" з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 335 001,60 грн підтверджується доданими до заяви свідоцтвами про право власності та актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2021.

В матеріалах справи відсутні докази, щоб підтверджували виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/6593/18 та докази сплати заборгованості за житлові послуги. Крім того, суд відзначає, що боржник правом на подання відзиву не скористався, відповідно, відзиву не подав.

Отже, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість грошових вимог ОСББ "Олімп-Гагаріна 41/1" в загальному розмірі 568 783, 31 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

У підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

Згідно ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

В матеріалах справи відсутні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1".

Згідно ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

У поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявник просив суд призначити розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Сергієнко Ніну Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2009 від 08.11.2021), заяву про участь якої долучено до матеріалів даної заяви.

Приписами п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 5) виключено; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражна керуюча Сергієнко Ніна Олександрівна здійснювала управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за доцільне призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" арбітражну керуючу Сергієнко Ніну Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2009 від 08.11.2021).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражній керуючій Сергієнко Ніні Олександрівні розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1".

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код: 44116011) у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (04213, місто Київ, вулиця Прирічна, будинок 13; ідентифікаційний код: 31176312).

2. Відкрити провадження у справі № 910/16277/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (04213, місто Київ, вулиця Прирічна, будинок 13; ідентифікаційний код: 31176312).

3. Визнати грошові вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп 41/1" до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" в розмірі 568 783, 31 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.

5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Сергієнко Ніну Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2009 від 08.11.2021).

6. Встановити оплату послуг арбітражній керуючій Сергієнко Ніні Олександрівні в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

7. Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (04213, місто Київ, вулиця Прирічна, будинок 13; ідентифікаційний код: 31176312) у встановленому законодавством порядку.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 14.08.2026 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 25.08.2026 для проведення інвентаризації майна боржника.

11. Попереднє засідання суду призначити на 03.09.26 о 11:30 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.

12. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна боржника, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 14.07.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК