Ухвала суду № 138221428, 14.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про передачу заяви за підсудністю

м. Київ

14.07.2026Справа № 910/8546/26

Суддя Селівон А.М., розглянувши

заяву стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В, код ЄДРПОУ 42094646)

про видачу судового наказу за вимогою

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТОРІЯ" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33787615)

про стягнення 2055,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТОРІЯ" про стягнення за Договором про постачання електричної енергії споживачу №420035446 від 01.01.2019 року 2055,19 грн. заборгованості за вересень 2025 року, а також 266,24 грн. судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Згідно п. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 вказаної статті).

Як встановлено судом, в заяві про видачу судового наказу б/н від 10.07.2026 року в якості боржника зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНТОРІЯ" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33787615).

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову/звернення з заявою про видачу судового наказу за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18).

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Водночас, судом враховано, що аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, згідно п.7.36. якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Судом встановлено згідно матеріалів справи, що даний спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №420035446 від 01.01.2019 року, укладеним шляхом приєднання відповідача до Комерційної пропозиції "Стандарт-1".

Згідно п.2.1. вказаного Договору Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

При цьому пункті Територія надання послуги Комерційної пропозиції Стандарт-1, яка є Додатком №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №420035446 від 01.01.2019 року, передбачено, що послуга надається в межах Київської області, та відповідно до Заяви - приєднання заявником постачається електрична енергія на об`єкт, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Копачів, вул. Зарічна, 1.

Вказана адреса споживання та точка обліку споживача зазначена також у виставлених заявником ТОВ "Київська обласна ЕК" рахунках - розшифровках за вересень 2025 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №420035446 від 01.01.2019 року.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладені висновки Великої Палати Верховного Суду та зважаючи на те, що заборгованість у даній справі виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати електричної енергії, яка згідно умов Договору та Комерційної пропозиції постачається в межах Київської області, до електроустановок ТОВ "СЕНТОРІЯ" (споживача/боржника), які знаходяться в с. Копачів, вул. Зарічна, 1, Обухівський район, Київська область, суд дійшов висновку, що позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, оскільки переданий на вирішення спір має розглядатись в Господарському суді Київської області.

Аналогічна правова позиція про те, що вимога про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію має пред`являтися за місцезнаходженням нерухомого майна, відповідно до правил виключної підсудності, викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року в справі № 638/1998/17.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).

Спори між судами щодо підсудності не допускаються. (ч. 6 ст. 31 ГПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали заяви про видачу судового наказу у справі № 910/8546/26 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 147, 149, 152, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Направити матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТОРІЯ" про стягнення за Договором про постачання електричної енергії споживачу №420035446 від 01.01.2019 року 2055,19 грн. заборгованості за вересень 2025 року, з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області (вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01000).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон