Ухвала суду № 138221301, 15.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 15/12-9/95

Д О Д А Т К О В А У Х В А Л А

15.07.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали заяви заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (вх. № 12540/26 від 01.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

(вул. Артема, буд. 15, м. Київ, 04053)

в особі відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Івано-

Франківського регіонального управління

(вул. Чорновола, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76000)

правонаступник позивача (стягувач):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОФІНАНСГРУП"

(вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Дніпро, 49001)

до відповідача: Приватного підприємства "Ве-Ста"

(вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район,

Івано-Франківська область, 77111)

про стягнення коштів в сумі 4 771 178, 01 гривень,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Івано-Франківського регіонального управління до Приватного підприємства "Ве-Ста" про стягнення коштів в сумі 4 771 178, 01 гривень.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі № 15/12-9/95 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (вх. № 4893/26 від 27.05.2026) на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі № 15/12-9/95; визнано протиправною бездіяльність Головного державного виконавця Галицького відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ Ворох Віри Петрівни; зобов`язано Головного державного виконавця Галицького відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ Ворох Віру Петрівну усунути порушення прав скаржника шляхом здійснення всіх дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо перевірки майнового стану боржника; зобов`язано Головного державного виконавця Галицького відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ Ворох Віру Петрівну усунути порушення прав скаржника шляхом здійснення всіх дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо опису майна боржника, накладення на нього арешту та реалізації в установленому порядку.

01.07.2026 за вх. № 12540/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 02.07.2026 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (вх. № 12540/26 від 01.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 15/12-9/95 та постановив її розгляд проводити без повідомлення (виклику) сторін; встановив Галицькому відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ строк до 08.07.2026 для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви правонаступника позивача (стягувача) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу.

Розглянувши заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

- розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Разом із тим, за пунктом 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки з частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постановах від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21 та від 30.09.2021 у справі № 918/853/20 вказав, що як у випадку відсутності проведення судових дебатів у справах загального провадження, що зумовлено залишенням позову без розгляду за відповідною заявою позивача, поданою до початку розгляду цієї справи по суті, або у випадку закриття провадження у справі на стадії підготовчого провадження, тобто до початку розгляду справи по суті, так і у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, відповідач має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України 5 - ти денного строку для здійснення заяви про розподіл судових витрат та доказів здійснення таких витрат, а в разі його порушення належним чином обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі № 15/12-9/95 (вх. № 4893/26 від 27.05.2026), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" заявило орієнтовний розрахунок судових витрат в розмірі 5 000, 00 гривень, які він очікує понести.

01.07.2026 за вх. № 12540/26 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" подало заяву (заява сформована у підсистемі "Електронний суд 30.06.2026) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу із наданими до неї доказами понесених судових витрат, тобто через чотири дні після оголошення ухвали від 26.06.2026 про задоволення скарги на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі № 15/12-9/95.

Отже, заявник подав такі докази з дотриманням вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, суд враховує те, що чинним процесуальним законом надано заявнику вибір щодо подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За змістом частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у справі № 910/789/21 від 19.01.2022).

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17.10.2020 у справі № 904/3583/19 та 26.01.2022 у справі № 910/20883/20).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано належним чином засвідчені копії:

- Договору про надання правової допомоги № 01/01-26 від 01.01.2026;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3080 від 10.06.2016;

- ордеру на надання правничої допомоги серія АЕ № 1461457 від 20.04.2026;

- Акту про надання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги № 01/01-26 від 01.01.2026 на загальну суму 10 000, 00 гривень.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що при зверненні зі скаргою на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі № 15/12-9/95 до суду ТОВ "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (Клієнт) уклало з адвокатським бюро "Юлії Чміль" (Бюро) Договір про надання правової допомоги № 01/01-26 від 01.01.2026 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

- Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

- Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

- Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

- Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх форм та у всіх інстанціях під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно із пунктом 2.1. Договору, Клієнт надає Бюро наступні повноваження: бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, утому числі право: пред`явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення; отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи, з матеріалами виконавчого провадження - при звернення виконавчого документа до виконання; отримувати належне Клієнтові майно та грошові суми; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку Бюро, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором.

За пунктом 2.2. Договору, Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Чміль Юлія Володимирівна. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

У пункті 3.1. Договору сторони дійшли згоди про те, що вартість наданих юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних в Додатку № 1 до Договору та виставляє Клієнту відповідний рахунок.

Відповідно до пунктів 3.5., 3.6. Договору, за результатами надання юридичної допомоги співробітником (Адвокатом) Бюро складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Бюро факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу Клієнта, Бюро може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Бюро письмові аргументовані заперечення на акт.

За приписами пунктів 6.1., 6.2. Договору, цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Дія договору припиняється через один рік з дня його укладення. Після закінчення строку дії Договору, Сторони мають право на автоматичну пролонгацію його умов у випадку відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення умов Договору.

На підтвердження наданих послуг Сторонами Договору складено Акт про надання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги № 01/01-26 від 01.01.2026 на загальну суму 10 000, 00 гривень.

В акті зазначено, що Бюро були надані такі юридичні послуги:

- Ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год. ) 3 000, 00 гривень;

- складання скарги (3 год.) 4 000, 00 гривень;

- складання додаткових пояснень (3 год.) 3 000, 00 гривень.

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ТОВ "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" доведено реальність судових витрат; дійсна необхідність вбачається із загальної ситуації, в якій опинився скаржник, який був вимушений вчиняти заходів щодо свого захисту від дій/бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

При цьому, суд бере до уваги те, що Галицький відділ ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористався, хоча положеннями частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього.

Враховуючи результат розгляду скарги, оцінивши подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 10 000, 00 гривень відповідає критеріям реальності, необхідності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності з огляду на характер спору, обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" та стягнення з Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 гривень.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (вх. № 12540/26 від 01.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 15/12-9/95 задовольнити.

2. Стягнути з Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Коновальця, буд. 13, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77101; ідентифікаційний код: 35078278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код: 40696815) 10 000, 00 гривень (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковою ухвалою законної сили.

4. Додаткова ухвала набирає законної сили 15.07.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

5. Додаткова ухвала складена та підписана 15.07.2026.

Суддя В. В. Михайлишин