Рішення № 138221057, 15.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026м. ДніпроСправа № 904/3149/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3149/26

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

до Фізичної особи-підприємця Нечипоренко Галини Миколаївни

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Нечипоренко Галини Миколаївни (далі - відповідач) про стягнення 25.080,31 грн заборгованості за поставлену теплову енергію, 175,11 грн плати за абонентське обслуговування, 833,54 грн пені, 685,10 грн трьох процентів річних та 2.189,80 грн інфляційних втрат.

Позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3149/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026.

Ухвалою від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення суду 18.06.2026 від відповідача надійшла заява (клопотання) із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 03.07.2026 клопотання відповідача про розгляд справи №904/3149/26 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Через систему «Електронний суд» 14.07.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

З 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку №70 по вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць) є позивач.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про реєстрацію права власності, власником нежилого приміщення 91 у будинку 70 по вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць) що у місті Кривому Розі є Нечипоренко Галина Миколаївна.

Позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tec.dp.ua розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 70, що по вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць), про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 з Нечипоренко Галиною Миколаївною фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №4120/жб від 01.11.2021.

Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2024 року до грудня 2025 року, підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №70 по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) у місті Кривому Розі (акт б/н від 02.11.2024 про подачу теплоносія в будівлю житлового будинку, акт №482 від 27.03.2025 про припинення подачі теплоносія, акт №22 від 24.10.2025 про подачу теплоносія, акт №774 від 23.03.2026 про припинення подачі теплоносія). Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.

У будинку 70, що по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом проведення технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 26.10.2021, від 29.10.2025 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.07.2021 та від 21.07.2025.

Відповідач, яка володіє нежитловим приміщенням у м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна (Федора Караманиць) буд. 70 прим. 91 за Типовим індивідуальним договором №4120/жб спожила теплову енергію у період з листопада 2024 року до грудня 2025 року на загальну суму 25.080,31 грн, а також отримала послугу з абонентського обслуговування у період з квітня 2024 року до грудня 2025 року на загальну суму 175,14 грн.

На виконання п. 33 Типового договору відповідачу було направлено акти приймання-передачі та рахунки на оплату спожитої теплової енергії і послуги з абонентського обслуговування.

Відповідачу, внаслідок порушення ним своїх грошових зобов`язань, нараховано пеню у розмірі 833,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 2.189,80 грн та три проценти річних у розмірі 685,10 грн.

Також, позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 у справі №904/4737/24 з відповідача було стягнуто заборгованість за типовим договором №4120/жб від 01.11.2021 за період з листопада 2021 року до березня 2024 року.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач вбачає наявність спору про фактичне споживання (не споживання) послуг з централізованого теплопостачання, оскільки споживати послуги з централізованого теплопостачання неможливо з технічних причин.

До пояснень (вх. 14.07.2026) відповідач долучив докази неодноразового власного звернення позивача з вимогою про проведення комісійного обстеження для встановлення відсутності приладів опалення у нежитловому приміщенні розташованому за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна (Федора Караманиць), буд. 70, прим. 91.

Відповідач повідомив, що 26.04.2016 представником позивача складено Акт, яким констатовано, що при черговому обстеженні приміщення магазину «Задавака» за адресою: вул. Ватутіна, 70/91, встановлено відсутність приборів опалення.

Відповідач вважає, що не є споживачем теплової енергії в розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, оскільки фактично такі послуги не споживала (не отримувала), на чому неодноразово наголошувала та про, що повідомляла позивача. А отже заборгованість, на яку в позовній заяві вказує позивач, відповідач вважає незаконною й такою, що не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач повідомив суд, що оскільки позивач відмовляється створювати комісію з метою фіксування факту відсутності приладів опалення та підключення до системи теплопостачання нежитлового приміщення розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна (Федора Караманиць), буд. 70 прим. 91, відповідач 02.07.2026 уклала договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «МВТ ЕДВАЙЗОРІ» №52-26 на проведення будівельно-технічної експертизи, щодо дослідження такого приміщення. При цьому строк виконання робіт визначено - 90 днів з моменту оплати, тобто з 02.07.2026. Станом на сьогоднішній день така експертиза в процесі виконання. По її завершенні висновок експерта відповідач має намір долучити до матеріалів справи.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості за надані послуги; правомірності/неправомірності нарахування плати за абонентське обслуговування; правомірності/неправомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Позивач є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (нове найменування Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення для будинку №70 по вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць) є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (позивач).

Згідно із відповіддю №2935709 від 25.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач з 26.06.2013 є власником нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ватутіна, будинок 70, приміщення 91, вбудоване в 1 поверх 5 поверхового житлового будинку загальною площею 41,9 кв. м.

Згідно із відповіддю №2935844 від 25.06.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач Нечипоренко Галина Миколаївна зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Види економічної діяльності:

47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих

магазинах (основний)

47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах

47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих

магазинах

01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - індивідуальний договір від 01.11.2021), який є публічним договором приєднання.

Цей договір встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).

У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

У будинку 70, що по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом проведення технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 26.10.2021, від 29.10.2025 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.07.2021 та від 21.07.2025.

Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2024 року до грудня 2025 року, підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №70 по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) у місті Кривому Розі, а саме:

акт б/н від 02.11.2024 про подачу теплоносія в будівлю житлового будинку;

акт №482 від 27.03.2025 про припинення подачі теплоносія;

акт №22 від 24.10.2025 про подачу теплоносія;

акт №774 від 23.03.2026 про припинення подачі теплоносія).

Заборгованість виникла, у зв`язку із несплатою за теплову енергію у період з листопада 2024 року до грудня 2025 року, що підтверджується актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), а саме:

№26747 від 30.11.2024 на суму 2.111,47 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за листопад 2024 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у листопаді 2024 року у розмірі 1.752,61 грн без ПДВ;

№30477 від 31.12.2024 на суму 3.895,36 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за грудень 2024 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у грудні 2024 року у розмірі 3.239,18 грн без ПДВ;

№27147 від 31.01.2025 на суму 4.327,99 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за січень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у січні 2025 року у розмірі 3.599,71 грн без ПДВ;

№36209 від 28.02.2025 на суму 4.403,15 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за лютий 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у лютому 2025 року у розмірі 3.662,34 грн без ПДВ;

№41938 від 31.03.2025 на суму 2.253,76 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за березень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у березні 2025 року у розмірі 1.871,18 грн без ПДВ;

№57245 від 31.10.2025 на суму 1.358,16 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за жовтень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у жовтні 2025 року у розмірі 1.124,85 грн без ПДВ;

№61190 від 30.11.2025 на суму 2.626,72 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за листопад 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у листопаді 2025 року у розмірі 2.181,98 грн без ПДВ;

№67386 від 31.12.2025 на суму 4.170,42 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за грудень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у грудні 2025 року у розмірі 3.468,40 грн без ПДВ.

Послуги з абонентського обслуговування позивачем відповідачу надавалися у період з квітня 2024 року до грудня 2025 року, що підтверджується актами надання послуг з абонентського обслуговування.

Подача та припинення подачі теплоносія за вищезазначеною адресою здійснювалося на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, а саме:

Рішення Виконкому Криворізької міської ради від 20.09.2024 №1157 Про початок опалювального сезону 2024/2025 років;

Рішення Виконкому Криворізької міської ради від 24.03.2025 №401 Про закінчення опалювального сезону 2024/2025 років;

Рішення Виконкому Криворізької міської ради від 22.09.2025 №1206 Про початок опалювального сезону 2025/2026 років;

Рішення Виконкому Криворізької міської ради від 13.03.2026 №355 Про закінчення опалювального сезону 2025/2026 років.

Оскільки повної оплати за надані послуги відповідач не здійснив, позивач на суму заборгованості нарахував пеню, три проценти річних та звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 25.080,31 грн заборгованості за поставлену теплову енергію, 175,11 грн плати за абонентське обслуговування, 833,54 грн пені, 685,10 грн трьох процентів річних та 2.189,80 грн інфляційних втрат.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Законів України Про теплопостачання, Про державне регулювання у сфері комунальних послуг, Про природні монополії; Про ліцензування видів господарської діяльності, Постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 4 індивідуального договору від 01.11.2021 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Суд встановив, що відповідач приєднався до умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, оскільки наявні докази отримання послуги. Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 у справі №904/4737/24, яке набрало законної сили 28.01.2025, стягнуто заборгованість позивачем з відповідача за період з листопада 2021 року по березень 2024 за спірним об`єктом.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору від 01.11.2021 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Суд звертає увагу, що внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 прямо визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

В будинку 70, що по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом проведення технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 26.10.2021, від 29.10.2025 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.07.2021, від 21.07.2025.

Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку після встановлення комерційного приладу обліку теплової енергії з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 №359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (п. 1.2. Методики).

Згідно з п. 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд…» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Аналогічні висновки висвітлені у постанові Верховного суду від 22.12.2020 у справі №311/3489/18 (провадження №61-22793 св 19).

До пояснень (вх. 14.07.2026) відповідач долучив докази неодноразового власного звернення позивача з вимогою про проведення комісійного обстеження для встановлення відсутності приладів опалення у нежитловому приміщенні розташованому за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна (Федора Караманиць), буд. 70, прим. 91.

Відповідач повідомив, що 26.04.2016 представником позивача складено Акт, яким констатовано, що при черговому обстеженні приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: вул. Ватутіна, 70/91, встановлено відсутність приборів опалення.

Відповідач вважає, що не є споживачем теплової енергії в розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, оскільки фактично такі послуги не споживала (не отримувала), на чому неодноразово наголошувала та про, що повідомляла позивача. А отже заборгованість, на яку в позовній заяві вказує позивач, відповідач вважає незаконною й такою, що не підлягає стягненню з відповідача.

Однак такі твердження відповідача не відповідають положенням чинного законодавства та судової практики, оскільки відсутність приладів опалення не свідчить про відсутність обов`язку з оплати вартості поставленої теплової енергії і плати за абонентське обслуговування, оскільки власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Система опалення нежитлових приміщень споживача єдина з централізованою системою опалення житлового будинку. Окремий прилад обліку на систему опалення нежитлового приміщення відповідача відсутній. Докази зворотного не надано.

Технічні умови, дозвільні документи та будь-яка проєктна документація щодо реконструкції внутрішньобудинкової системи централізованого опалення (відключення приміщень від централізованої системи опалення, встановлення автономного джерела опалення в приміщеннях) відповідачем суду не надано.

Відповідач до справи долучив договір №52-26 від 02.07.2026, який укладений між відповідачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВТ ЕДВАЙЗОРІ" (виконавець), відповідно до п. 1.1 умов якого виконавець зобов`язується виконати (далі надати - висновок) Проведення будівельно-технічної експертизи, щодо дослідження приміщення, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, б. 70, прим. 91, з подальшим складанням «Висновку експерта» відповідно до діючого законодавства України, а саме: Закону України «Про судову експертизу» від 25,02.1994 №4038- «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р. №53/5; та інші а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Водночас, визначений договором предмет не розкриває суті та мети проведення будівельно-технічної експертизи приміщення відповідача.

Пунктом 22 індивідуального договору від 01.11.2021 встановлено, що розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання здійснює виконавець.

У період з листопада 2024 року до грудня 2025 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів, що підтверджується актами передачі-приймання теплової енергії (надання послуг), а саме: №26747 від 30.11.2024 на суму 2.111,47 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за листопад 2024 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у листопаді 2024 року у розмірі 1.752,61 грн без ПДВ; №30477 від 31.12.2024 на суму 3.895,36 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за грудень 2024 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у грудні 2024 року у розмірі 3.239,18 грн без ПДВ; №27147 від 31.01.2025 на суму 4.327,99 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за січень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у січні 2025 року у розмірі 3.599,71 грн без ПДВ; №36209 від 28.02.2025 на суму 4.403,15 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за лютий 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у лютому 2025 року у розмірі 3.662,34 грн без ПДВ; №41938 від 31.03.2025 на суму 2.253,76 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за березень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у березні 2025 року у розмірі 1.871,18 грн без ПДВ; №57245 від 31.10.2025 на суму 1.358,16 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за жовтень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у жовтні 2025 року у розмірі 1.124,85 грн без ПДВ; №61190 від 30.11.2025 на суму 2.626,72 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за листопад 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у листопаді 2025 року у розмірі 2.181,98 грн без ПДВ; №67386 від 31.12.2025 на суму 4.170,42 грн, з яких плата за абонентське обслуговування за грудень 2025 року у розмірі 8,34 грн та за послугу з постачання теплової енергії у грудні 2025 року у розмірі 3.468,40 грн без ПДВ.

З урахуванням здійсненого позивачем розрахунку сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 25.080,31 грн.

Послуги з абонентського обслуговування позивачем відповідачу надавалися у період з квітня 2024 року до грудня 2025 року, що підтверджується актами надання послуг з абонентського обслуговування.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача вартість плати за абонентське обслуговування за період з квітня 2024 року до березня 2025 року, що підтверджується актами надання послуг з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн кожен.

Заборгованість за абонентське обслуговування за період з квітня 2024 року до березня 2025 року на суму 175,11 грн судом перевірена та визнається підтвердженою.

Жоден з актів відповідачем не підписаний, проте суд визнає їх належними доказами у справі з огляду на таке.

По-перше, індивідуальний договір від 01.11.2021 не припинив своєї дії та є чинним станом на час розгляду спору. Докази зворотного матеріали справи не містять.

По-друге, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 та Верховний Суд у справі №911/1981/20 від 05.10.2023.

Не підписуючи акти виконаних робіт, наданих позивачем, відповідач не позбавляється обов`язку здійснювати виплати, передбачені відповідним договором, а позивач - можливості реалізувати належні йому зустрічні права та захистити їх у судовому порядку. Так, ст. 530 ЦК України пов`язує виконання зобов`язання як із настанням певного визначеного сторонами строку (терміну), так і за його відсутності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у cправі №916/1879/25.

У постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд також зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття послуг у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг, як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам). Правові наслідки створює саме господарська операція (в даному випадку надання послуг), а не первинні документи.

Така ж правова позиція висвітлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №914/131/22.

Таким чином враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженим фактом послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів у період з листопада 2024 року до грудня 2025 року.

Згідно із відповіддю №2935709 від 25.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач з 26.06.2013 є власником нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ватутіна, будинок 70, приміщення 91, вбудоване в 1 поверх 5 поверхового житлового будинку загальною площею 41,9 кв. м.

Тобто у спірний період (з листопада 2024 року до грудня 2025 року), відповідач мав у приватній власності нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ватутіна, будинок 70, приміщення 91, вбудоване в 1 поверх 5 поверхового житлового будинку загальною площею 41,9 кв. м.

В пункті 30 індивідуального договору від 01.11.2021 зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

Згідно з пунктом 31 індивідуального договору від 01.11.2021 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/3020/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до пунктів 32-34 індивідуального договору від 01.11.2021 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Суд встановив, що рахунку на оплату спожитої послуги позивачем сформовані та направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Отже строк оплати спожитої послуги та плати за абонентське обслуговування є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за послугу у розмірі 25.080,31 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 175,11 грн відповідач суду не надав, вимоги позивача не заперечив.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 25.080,31 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 175,11 грн визнаються обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить із такого.

Згідно Порядку виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення від 08.02.2006р. №90 "Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води", яким створено комісій для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення гарячого водопостачання.

До створення Комісії дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води надавалися управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради у вигляді листів.

Відповідно до вимог Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств і організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р. №578/5, листування з заявником зберігається і більше 3 років.

Взаємовідносини між теплопостачальною організацію та споживачем теплової енергії, в тому числі з питань відключення від мереж постачання гарячої води та опломбування запірних вентилів, регламентуються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

Згідно з п. 25 Правил від 21.07.2005р. № 630 відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води (далі - ЦО і ПГВ) житлового будинку при відмові споживачів від цих послуг проводиться відповідно до Порядку № 4 від 22.11.2005р. та передбачає виконання певних обов`язкових процедур.

Так, Порядком від 22.11.2005р. № 4 встановлено, що для вирішення питання відключення від мережі централізованого опалення, власник (власники) житлового будинку повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання з письмовою заявою.

Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляються протоколом. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект.

По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

До того ж, внесені у Порядок від 22.11.2005р. № 4 зміни наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення окремих приміщень у житлових будинках.

Таким чином, при відключенні від мереж централізованого опалення у споживача має бути законодавчо визначений пакет документів, а саме: 1) Рішення постійнодіючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади про надання дозволу на відключення, яке оформлене протоколом. 2) Погоджений з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж, проект індивідуального опалення. 3) Затверджений постійнодіючою міжвідомчою комісією, створеною органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади акт про відключення від мереж централізованого опалення.

Між тим, у матеріалах справи відсутній пакет документів від відповідача, необхідних при відключенні від мереж централізованого опалення.

Із листування між позивачем та відповідачем не вбачається дотримання відповідачем положень наведеного вище порядку.

Отже, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту відключення від мереж централізованого опалення, а також законність такого відключення згідно наведеної вище процедури.

Водночас, єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт подається відповідній комісії для затвердження.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №629/367/17, від 25.03.2019 у справі №576/2554/14-ц, від 25.07.2019 у справі №361/5676/15-ц про те, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Разом з тим, за сталою практикою Верховного Суду, самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та обов`язку щодо оплати відповідних послуг.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 16.10.2019 р. у справі № 703/69/16-ц; від 11.09.2019 р. у справі № 456/2222/16-ц; від 19.09.2019 р. у справі № 629/367/17; від 25.09.2019 р. у справі № 522/401/15-ц, від 14.04.2020р. у справі № 908/1349/19. Такі висновки враховуються судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Відповідно до п. п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (на час події), споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Отже, припинення теплопостачання споживача поза межами дозвільної процедури, не припиняє нарахування оплати спожитих послуг, абонентної плати або інших послуг, надання яких пов`язане з функціонуванням системи теплопостачання та опосередковано впливає на процес надання послуг з теплопостачання окремому споживачу.

В матеріалах справи відсутні докази дотримання дозвільних процедур на вчинення відповідних дій, акт про від`єднання від мережі теплопостачання, відповідне рішення комісії тощо. Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем плати за приєднане теплове навантаження.

Аналогічних висновків дійшов Центральний апеляційний суд в подібних правовідносинах у справі №904/3228/24.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3).

Пунктом 45 індивідуального договору від 01.11.2021 передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

На підставі пункту 45 індивідуального договору від 01.11.2021 за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 833,54 грн за загальний період прострочення з 01.01.2025 до 12.05.2026.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; арифметичну правильність розрахунку не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд визнав розрахунок пені, здійснений позивачем, таким, що містить помилки у визначенні періоду нарахування пені з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (яка діяла до 28.08.2025, а отже у спірний період) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 визначила, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Проаналізувавши зміст договору суд встановив, що його положеннями не визначено більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій.

Під час перевірки розрахунку пені суд встановив, що сторони не передбачили в договорі інший строк нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України (яка діяла до 28.08.2025, а отже у спірний період).

Таким чином позивач мав право нараховувати пеню за прострочення оплати заборгованості, яка виникла з листопада 2024 року до грудня 2025 року протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, оскільки це право припинилося саме під час дії ГК України, згідно з ч. 6 ст. 232 якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок пені суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі 656,87 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 01.01.2025 до 12.05.2026 на загальну суму 685,10 грн та 2.189,80 грн відповідно.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; арифметичну правильність розрахунку не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3.307,69 грн, з урахуванням того, що 99.39 % позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця НЕЧИПОРЕНКО ГАЛИНИ МИКОЛАЇВНИ ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (Україна, 50014, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850) 25.080,31 грн (двадцять п`ять тисяч вісімдесят грн 31 к.) заборгованості за поставлену теплову енергію, 175,11 грн (сто сімдесят п`ять грн 11 к.) плати за абонентське обслуговування, 656,87 грн (шістсот п`ятдесят шість грн 87 к.) пені, 685,10 грн (шістсот вісімдесят п`ять грн 10 к.) трьох процентів річних, 2.189,80 грн (дві тисячі сто вісімдесят дев`ять грн 80 к.) інфляційних втрат, 3.307,69 грн (три тисячі триста сім грн 69 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 176.67 грн пені) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк