Рішення № 138219308, 13.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1962/26

381/1949/26

Заочне Рішення

Іменем України

13 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

01.04.2026 року представницею товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі по тексту кредитор, позивач, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») з використанням системи «Електронний суд» подано позовну заяву до Фастівського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_1 (далі, відповідачка, позичальниця, боржниця) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що 13.10.2025 року між позивачем, як кредитором, та відповідачкою, як позичальницею, шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено договір № 561920-КС-001 про надання кредиту.

Цей договорів підписаний позичальницею шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був попередньо направлений кредитором на номер телефону позичальниці.

За вказаним договором в борг надані 10 000 гривень на умовах строкового платного володіння з подальшим поверненням та сплатою процентів, комісій.

Згідно тверджень позивача, станом на 13.03.2026 року сума заборгованості за кредитним договором становить 28 300 гривень і складається з 10 000 гривень суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 300 гривень суми прострочених платежів за процентами, 5 000 гривень заборгованість за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України, 2 000 гривень суми прострочених платежів за комісією.

Далі, позивач наводить в позовній заяві правові норми, що регулюють укладення договорів, в тому числі й у електронній формі та посилається на релевантну, на його думку, судову практику для підтвердження факту укладення договору та виникнення у відповідачки зобов`язань щодо сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного, позивач, діючи через свою представницю, просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 28 300 гривень, що складається з 10 000 гривень суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 300 гривень суми прострочених платежів по процентам, 5 000 гривень заборгованість за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України, 2 000 гривень суми прострочених платежів за комісією.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін спору, клопотання представниці позивача задоволено та витребувано від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); - про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 13.10.2025 по 02.02.2026 включно.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, витребувані докази були надані АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» повністю, а саме надано: - інформацію про те, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була емітована картка № НОМЕР_3 .

Також, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надано виписку про рух грошових коштів за період з 13.10.2025 по 02.02.2025, що підтверджує обставини зарахування на рахунок відповідачки коштів у сумі, зазначеній в договорі про надання кредиту.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, була повідомлена належним чином про час і дату проведення судового засідання, в прохальній частині позову просила провести розгляд справи без участі представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 9).

В судове засідання відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час і дату проведення судового засідання, повторно не з`явилася, конверт з ухвалою про відкриття провадження, із судовою повісткою, повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подала, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п. 2 ч . 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

З огляду на наведене, відповідачка вважається повідомленою належним чином про час і дату проведення судового засідання, її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням належного повідомлення учасників судового розгляду про час і дату проведення судового засідання, суд, керуючись приписами частини 1 статті 233 ЦПК України, вирішив проводити судовий розгляд без участі представниці позивача та відповідачки.

За згодою представниці позивача, керуючись приписами статті 280 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Зокрема, судом встановлено, що 13 жовтня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 561920-КС-001 про надання кредиту. Договір укладено в електронній формі (а. с. 17-27).

Сума наданого кредиту становить 10 000 гривень.

Строк, на який надається кредит 16 тижнів (113 днів)

Стандартна процентна ставка 1 % в день, фіксована.

Комісія за надання кредиту 2 000 гривень.

Згідно пункту 7.5 договору, у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту.

Цей договір підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений шляхом направлення оферти позичальниці в електронній формі та подальшого акцептування оферти.

Кредитором були надані в користування відповідачці, як позичальниці, грошові кошти, однак остання не виконала зобов`язання щодо їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі, зазначеній в позовній заяві.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 10 березня 2026 року загальна заборгованість становить 28 300 гривень, що складається з 10 000 гривень суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 300 гривень суми прострочених платежів по процентам, 5 000 гривень заборгованість за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України, 2 000 гривень суми прострочених платежів за комісією (а. с. 11-12).

Розмір заборгованості також зазначений у довідці кредитора станом на 10 березня 2026 року (а. с. 13).

Для підтвердження обставин перерахування грошових коштів відповідачці, як позичальниці, були надані довідки ТОВ «ПрофітГід» (а. с. 50).

Також, з наданої АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформації вбачається, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була емітована картка № НОМЕР_3 та 13.10.2025 на платіжну картку № НОМЕР_3 , був зарахований платіж у сумі 10 000 гривень, що відповідає розміру тіла кредиту, зазначеному в договорі № 561920-КС-001 від 13.10.2025.

Відповідачка, як позичальниця, факт укладення кредитного договору не заперечувала, також не заперечувала факт перерахування їй грошових коштів у сумі, зазначеній в договорі.

У відповідності до приписів статі 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і не виходить за межі розрахунку заборгованості, зазначеного в позовній заяві.

Суд вважає, що спірні правовідносин сторін урегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування».

Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно приписів частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.

При цьому, для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи зміст наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що позивачем у справі надані належні та допустимі докази щодо укладення договору у спосіб, передбачений ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування».

Тому, з урахуванням презумпції правомірності правочину та відсутності в суду даних про його нікчемність, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладено та він є регулятором спірних правовідносин сторін.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З урахуванням викладеного, за відсутності доказів повного виконання умов договору позичальницею та повернення коштів, суд приходить до висновку, що відповідачкою порушені умови кредитного договору, а права позивача, як кредитора, підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку, що відповідає способам захисту права, встановленим в частині 2 статті 16 ЦК України.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що між сторонами спору було укладеного договір та погоджено всі істотні умови зобов`язання, а докази, що надані для підтвердження факту перерахування коштів на рахунок відповідачки є належними, допустимими, достовірними та достатніми у розумінні приписів статті 77-80 ЦПК України.

Суд, перевіривши правильність зазначеного розрахунку, вважає, що розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією визначений правильно.

Однак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення процентів річних згідно статті 625 ЦК України.

Як слідує зі змісту пункту 7.5 договору, у разі прострочення виконання позичальником своїх зобов`язань за користування кредитом передбачено нарахування процентів річних на суму заборгованості згідно приписів статті 625 ЦК України.

Також, зі змісту розрахунку заборгованості, наданому позивачем, слідує, що за період часу з 28 жовтня 2025 року до 21 листопада 2025 року нараховані проценти на прострочену заборгованість у розмірі у відповідності до приписів статті 625 ЦК України (а. с. 11).

Разом із тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Станом на дату укладення кредитного договору, як і станом на дату подання позову, дія воєнного стану не припинена, а отже виключається можливість нарахування і стягнення процентів за прострочення виконання зобов`язання за правилами частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить 23 300 гривень, що складається з 10 000 гривень суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 300 гривень суми прострочених платежів по процентам, 2 000 гривень суми прострочених платежів за комісією.

Далі, з урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню суд, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, стягує з відповідачки на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені на 82 % від первинно заявлених, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 2 183,17 гривні, як компенсація витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 561920-КС-001 від 13 жовтня 2025 у сумі 23 300 гривень, що складається з 10 000 гривень суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11 300 гривень суми прострочених платежів по процентам, 2 000 гривень суми прострочених платежів за комісією.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» компенсацію витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 183,17 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Самуха В.О.