Рішення № 138219272, 14.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2330/26

381/2574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТКАПІТАЛ» (далі, ТОВ «ФК «КРЕДИТКАПІТАЛ», позивач) з використанням системи «Електронний суд» подано позов до ОСОБА_1 (далі, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що що 10.03.2020 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1898038.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит у сумі 10000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти (плату за користування грошовими коштам) на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

25.06.2020 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 11-БЛД, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № 1898038.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову заборгованість за кредитним договором становить 19 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 500,00 грн. - заборгованість за процентами, 1 500,00 грн заборгованість за відсотком за підвищений ступінь ризику.

Зазначені вище суми позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також стягнути з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 гривень та 8 000 гривень, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін спору.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись зі змістом позову та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 10 березня 2020 року між ТОВ «БІЕЛ ДЖИМІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1898038 (а. с. 6-8).

Договір підписаний представником кредитодавця та позичальницею.

25.06.2020 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 11-БЛД, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № 1898038 (а.с.13-20).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 19 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 500,00 грн. - заборгованість за процентами, 1 500,00 грн заборгованість за відсотком за підвищений ступінь ризику (а. с. 21).

Далі, згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги становить 19 000,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн.; заборгованості за процентами - 9 000,00 грн. (а. с. 12).

Представник позивача стверджує, що кредитодавцем виконані умови зобов`язання щодо надання позичальниці в строкове платне користування грошових котів у сумі 10000,00 гривень, проте відповідач, як позичальник, своїх зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати відсотків не виконав, відповідно, позивач, як особа, до якої внаслідок укладення договорів про відступлення прав вимоги перейшло право вимоги за цим кредитним зобов`язанням, має право вимагати повернення тіла кредиту і сплати відсотків.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача та не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Так, з досліджених матеріалів справи слідує, що 10 березня 2020 року між ТОВ «БІЕЛ ДЖИМІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1898038, договір підписаний сторонами.

За змістом пункту 2.1 договору, кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси Кредитора після підписання сторонами Договору.

Згідно пункту 2.2 договору сторони мають право укласти договір також з допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі ІТС). У випадку укладення договору за допомогою ІТС Кредитор надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника на умовах визначених цим Договором, не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту підписання Сторонами цього Договору. Підписання Договору, що укладається за допомогою ІТС, відбувається електронним підписанням одноразовим ідентифікатором.

Згідно пункту 2.3 договору, реквізити банківської картки позичальника для перерахування кредиту кредитодавцем: відсутня.

Зміст наведених вище пунктів договору свідчить про те, що його сторонами погоджені два можливі способи надання позичальнику грошових коштів шляхом видачі готівки з каси кредитодавця, або шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника.

Позивачем на підтвердження надання позичальнику грошових коштів надано довідку ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» №143/32 від 02.02.2026 року, в якій зазначено, що 10.03.2023 ОСОБА_1 видано грошові кошти в сумі 10000,00 гривень, № договору 1898038, № чеку 45929 (а.с. 11).

Суд вважає, що довідка ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» не є належним доказом надання відповідачу кредитних коштів, оскільки вона не відноситься до документів на переказ, визначених законом, не відповідає законодавчо визначеним вимогам бухгалтерських документів, які підтверджують вчинення фінансової операції, а є інформаційним документом, складеним самим ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС».

При цьому, до матеріалів справи не долучені докази надання грошових коштів позичальнику, зокрема, відсутні касові документи щодо видачі готівки чи платіжні документи, які б підтверджували факт надання коштів позичальниці.

При цьому, позивач не зазначав про наявність складнощів чи неможливість самостійного надання цих доказів, клопотання про їх витребування в порядку статті 84 ЦПК України не заявляв.

За змістом приписів статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, позивачем не надано доказів того, що позичальниці були надані грошові кошти в борг у сумі, зазначеній в позовній заяві.

При цьому, з урахуванням дії презумпції правочину та приписів частини 1 статті 204 ЦК України, суд не ставить під сумнів дійсність договорів про відступлення прав вимоги, за якими до позивача перейшло право вимоги в кредитному зобов`язанні, однак акцентує увагу на тому, що за відсутності доказів надання грошових коштів в борг, передача права вимоги за цим зобов`язанням новому кредитору не свідчить про необхідність захисту його прав у спосіб, зазначений в позовній заяві.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено існування обставин щодо отримання відповідачкою грошових коштів в борг, заявлені позовні вимоги не обґрунтовані та, як наслідок, не підлягають задоволенню.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору відносяться на рахунок позивача.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №1898038.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М.Ковалевська