Ухвала суду № 138218996, 14.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3283/19

Провадження № 2/362/27/26

У Х В А Л А

14.07.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» до Застугнянської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просив визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право, визнати недійсним рішення Застугнянської сільської ради № 120-14-У від 16.10.2007 в частині передачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельних ділянок у приватну власність для будівництва, обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: ОСОБА_1 - серії ЯЕ № 771157 від 25.11.2009 на земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3221482803:02:006:0018; ОСОБА_1 - серії ЯЕ № 771156 від 22.12.2009 на земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3221482803:02:006:0019; ОСОБА_1 - серії ЯЕ № 771158 від 25.11.2009 на земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3221482803:02:006:0020; ОСОБА_3 - серії ЯЖ № 673894 від 22.05.2009 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3221482801:01:004:0027, та скасувати їх державну реєстрацію, витребувати на користь держави у постійне користування Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,20 га з кадастровим номером 3221482803:02:006:0018, площею 0,20 га з кадастровим номером 3221482803:02:006:0019, площею 0,20 га з кадастровим номером 3221482803:02:006:0020; ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3221482801:01:004:0027, загальна вартість яких становить 44922,94 грн., що розташовані на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, за результатами розгляду справи стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір за реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ: МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2019 року у цивільній справі відкрите загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с.97-98).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2023 року у задоволенні повторного клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. про заміну найменування органу прокуратури який звернуся із позовом, відмовлено. Замінено у цивільній справі позивача Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури на його правонаступника Києво-Святошинську окружну прокуратуру (т. 2 а.с. 140-143).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2023 року виправлено описку у вступній частині ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2023 року, а саме з «за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Застугнянської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання недійсними рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння» на вірне «за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Застугнянської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння» (т. 2 а.с.163-165).

Постановою Київського апеляційного суду від 11.03.2023 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2023 року скасовано. У задоволенні клопотання про заміну найменування органу прокуратури, відмовлено (т. 2 а.с.210-212).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2025 року замінено у цивільній справі позивача Державне підприємство «Київське лісове господарство» на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Витребувано з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області належним чином завірену копію технічної документації на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3221482801:01:004:0027 розташованої на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області та видане ОСОБА_3 , відомості та копії документів на підставі яких змінено кадастровий номер вказаної земельної ділянки (т. 3 а.с. 166-169).

05.03.2024 року до суду надійшла заява від Обухівської окружної прокуратури Київської області заява про зміну заміну предмету позову, залучення правонаступника відповідача та позивача, залучення співвідповідача, в якій просить позовні вимоги розглядати в наступній редакції: усунути перешкоди у здійсненні Обухівською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом скасування:

- рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Іванкової І.О. від23.07.2019 з індексним номером: 47911790про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221482803:02:006:0018 за ОСОБА_19 ;

- рішення приватного нотаріуса Обухівського районногонотаріального округу Іванкової І.О. від23.07.2019 з індексним номером: 47911279про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221482803:02:006:0019 за ОСОБА_19 ;

- рішення приватного нотаріуса Обухівськогорайонного нотаріального округу Іванкової І.О. від 23.07.2019 з індексним номером: 47909895про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221482803:02:006:0020 за ОСОБА_19 ;

- рішення приватного нотаріуса Бориспільського районногонотаріального округу Куницького В.В. від 06.04.2016 з індексним номером: 29130849 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221482803:02:006:0021 за ОСОБА_2 .

Усунути перешкоди у здійсненні Обухівською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення з кадастровими номерами:3221482803:02:006:0018, 3221482803:02:006:0019, 3221482803:02:006:0020, шляхом їх повернення на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації від ОСОБА_19 ;

3221482803:02:006:0021, шляхом її повернення на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації від ОСОБА_2 ;

3221482801:01:004:0027, шляхом її повернення на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації від ОСОБА_3 .

Залучити співвідповідачем ОСОБА_19 .Залучити процесуального правонаступника відповідача Застугнянської сільської ради Васильківського району - Васильківську міську раду.Залучити процесуального правонаступника позивачів Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» - Обухівську районну державну адміністрацію.Залучити Державне підприємство «Київське лісове господарство», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір(т. 3 а.с.3-17).

Представник Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Самборук О.Е. заяву підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники справи до суду не з`явилася, про розгляд справи повідомлялися належним чином, заяв із процесуальних питань не направляли.

За наслідком розгляду даного процесуального питання, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, вивчивши заяву про зміну заміну предмету позову, залучення правонаступника відповідача та позивача, залучення співвідповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Виходячи з висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. по справі № 761/7978/15-ц, під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви). Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 р., зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 р. в справі №916/1764/17.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Суд звертає увагу заявника, що заява про зміну предмета та підстави позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175 ЦПК України. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Крім того, у прохальній частині заяви про зміну предмету позову, заявник просить про залучення учасників справи, які по суті є новими учасниками справи, а ні правонаступниками.

Оскільки, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2025 року замінено у цивільній справі позивача Державне підприємство «Київське лісове господарство» на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», а Обухівська районна державна адміністрація ніяк не може бути правонаступником позивачів.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши кількість вищенаведених позовних вимог, які змінюють одночасно предмет і підстави позову та склад нових учасників справи по суті є новими вимогами. В сукупності дані обставини дають особі право на звернення до суду з окремим позовом.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.07.2023 р. в справі № 5015/118/11 (914/1689/21).

А, щодо залучення співвідповідача ОСОБА_19 , то відповідно до вимог ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, а тому позивачу потрібно подати самостійне клопотання про заміну неналежного відповідача на належного відповідача, а не все в заяві про зміну предмету позову.

За встановлених обставин, виходячи з предмету спору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви Обухівської окружної прокуратури Київської області про зміну предмету позову, залучення правонаступника відповідача та позивача, залучення співвідповідача шляхом доповнення новими вимогами, новим складом учасників справи, оскільки позивач пред`являє окремі самостійні вимоги немайнового характеру, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову у заяві про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими, позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, як і состав учасників справи, які повинні бути позивачами, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 4, 13, 55, 76, 77, 84, 211, 260-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Обухівської окружної прокуратури Київської області про зміну предмету позову, залучення правонаступника відповідача та позивача, залучення співвідповідача - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко