Ухвала суду № 138218871, 14.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12017/26

Провадження № 2-о/357/267/26

У Х В А Л А

14.07.2026 місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Генеральне консульство України у Франкфурті на Майні, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2026 представник заявника, адвокат Букін Олексій Сергійович, звернувся до суду із вказаною заявою, шляхом направлення у системі «Електронний суд», що зареєстрована судом 09.07.2026, у якій просить встановити юридичний факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 (громадянин Туркменістану, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 ) є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

Встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. 177, 318 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено:1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У даному випадку заявником не зазначено причини неможливості відновлення документів, зокрема, перекладу свідоцтва про народження дитини та довідки № 151 про реєстрацію особи громадянином України, враховуючи, що заінтересована особа - Генеральне консульство України у Франкфурті на Майні у листі від 31.03.2026 повідомила заявника про можливість внесення відповідних змін до документів виданих консульством у порядку визначеному законодавством з наданням інших документів на підтвердження написання персональних даних.

До заяви додано копію заяви ОСОБА_1 від 15.04.2026 за № 15, однак не надано доказів отримання даної заяви Генеральним консульством України у Франкфурті на Майні та рішення останнього щодо заявленого питання.

П. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду, зокрема, згідно з Положенням про порядок розгляду питань, зв`язаних з громадянством України, затвердженим Указом Президента України від 31 березня 1992 року (наразі - Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України № 215/2001 зі змінами) для вирішення заяв про належність до громадянства України може бути представлено рішення суду про встановлення факту родинних відносин.

Разом з тим, у даному випадку у заяві не зазначено та не додано доказів щодо відсутності несудового порядку встановлення вказаного факту та необхідність вирішення питання щодо належності до громадянства України на підставі рішення суду про встановлення факту родинних відносин.

У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

З п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що при розгляді справи суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Однак, заявником не зазначено, які у даному випадку юридичні наслідки породжує зазначений факт, зокрема, для вчинення якої саме мети (дій) має бути встановлений факт родинних відносин.

У заяві зазначено заінтересованою особою Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, однак не надано рішення останнього щодо відмови у реєстрації народження дитини в Україні та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Також, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, заявником не додано до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення копію заяви разом з копіями усіх документів, що додаються до неї, заінтересованій особі - ОСОБА_4 , а також не зазначено про підстави залучення даної особи залежно від мети.

При цьому, слід зазначити, що законодавством України визначено позасудовий порядок щодо внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження, а у разі оспорювання батьківства судовий порядок відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Відповідно до пп. 4, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн).

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (532,48 грн).

У даному випадку, заявником зазначено про сплату судового збору у розмірі 532,50 грн, однак не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, заявнику необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подання заяви у порядку окремого провадження у розмірі 532,48 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, слід зазначити, що залишення заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищезазначене, заява залишається без руху та заявнику надається строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 175, 177, 185, 187, 257, 318, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Генеральне консульство України у Франкфурті на Майні, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Бондаренко