Постанова № 138218753, 15.07.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/790/26

Номер провадження 3/289/456/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані в матеріалах справи відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,

за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2026 року, серії ЕПР1 №642250, ОСОБА_1 , 16 квітня 2026 року о 10 год. 40 хв., на а/д М06 Київ-Чоп 86 км. в с. Кочерів, не виконав вимогу про зупинку на СП Кочерів поданий жезлом, був зупинений шляхом блокування та утворення штучного затору на АД Київ-Чоп 21 км. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.9 "а" ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Судом були вжиті заходи для забезпечення останньому права на участь у судовому засіданні, його відсутність як порушника, відповідно до ст. 268 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, 11.05.2026 до розгляду справи був залучений представник ОСОБА_1 адвокат Кочуков Д.Г., який до суду не з`явився, пояснень чи заперечень по суті справи не надав. Заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі.

З приводу заявленого клопотання суд зазначає, що адвокат Кочуков Д.Г. приймає участь у справі, розгляд якої призначено на 11.00 год. в той час як розгляд даної справи призначено на 08.50. Будучи заздалегідь повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, маючи можливість з`явитись в судове засідання, заявити клопотання про участь у розгляді справи в режимі ВКЗ чи подати письмові заперечення, наданим правом не скористався, а тому суд розцінює заявлене клопотання як безпідставне та подане з метою затягування розгляду справи.

Враховуючи обмежений термін розгляду даної категорії справ, та неявку ОСОБА_1 та його представника в судове засідання без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зі змісту п. 8.9 б ПДР слідує, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою, зокрема, сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 122-2 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642250 від 16.04.2026 року; відеозаписами на диску від 16 квітня 2026 року; копією постанови про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕНА №7034277 від 16.04.2026 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Доказів, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце та викладені у протоколах обставини підтверджені, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП є обґрунтованими.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642250 від 16.04.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії серії НОМЕР_2 .

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та їх суспільну небезпеку, особу правопорушника. З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 34-35, 40-1, 122-2, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 4 (читири) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).

Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Строк пред`явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Постанова набрала законної сили _______ 20__ р.